Чемпіонат повертається. Після двох хвиль у Збірній, спочатку величезного успіху, а потім шаленого провалу, для гравців повернення у клубів – можливість переключитись. Для багатьох – шанс на реабілітацію. Такі гравці, як Буяльський, вчергове глибоко розчаровані у виклику. Вони могли спокійно тренуватись і в Києві. Тому питання психології вплине на гравців. У молодіжки ситуація простіша, там були товариські матчі. Всі отримали практику. Всі виглядали цілком конкурентно.
Трансферне вікно закрилось. Динамо підписало 1 гравця, який одразу вилетів через травму. Попереду тепер декілька тижнів пауза. У Динамо у збірні поїде багато гравців, але далеко не всі. Більше поїдуть у молодіжку, напевно. Однак обойма на цей раз залишається. Можна у спокійному режимі готуватись. Цілком доцільним було б виїхати на ці 2 тижня в Туреччину чи Іспанію і там потренуватись. Попрацювати емоційно. Спробувати перезавантажити колектив.
До закриття трансферного вікна залишилось декілька днів.
Трансфер Лучкевича говорить про те, що Динамо, при бажанні, за декілька годин
може оформити трансфер. Так, Лучеквич – далеко не топовий трансфер. Талановитий
хлопець, який мав чудові задатки, але травми знищили його кар’єру. Травми і
травматичність у футболі іноді мають ключове значення. Приклад Циганкова і
Неймара тут цілком показові. Успішні футболісти, які на сьогодні не досягли і
половини того, чого могли б при суттєво нижчій травматичності. Лучкевич –
показник таланту, який не реалізував і 10% свого таланту. Вже не реалізує. На
жаль. Динамо цим трансфером показало те, що у тиші може підписати будь-кого.
Ось так взяти і оголосити. Навіть легіонера. Бо про більшість переговорів наші
експерти можуть не знати. Тому чекаємо. Може нікого не буде. Хоча досвідчений
центрбек для Динамо – було б те, що треба. І варіанти серед вільних агентів є.
Достатньо хороші варіанти.
Матч проти ЛНЗ дасть відповідь на питання поточної ситуації в Динамо. Хочеться вірити, що матч проти Ворскли, абсолютно невиразний, де і моментів Динамо майже не створювало, не було контролю м’яча. Було таке відчуття, що гравці не знають як вирішити задачу нав’язати свою гру супернику. Всі ці історії про не таке поле – смішно. Ворскла просто виклалась на полі. Максимов переграв Шовковського.
28-ме лютого може назавжди увійти в історію як момент, коли Україна стала на шлях невідворотності. Невідворотної поразки? Невідворотної перемоги? Нічия Динамо на всьому цьому фоні є взагалі незначною. Бо мова не про футбол. Мова про існування України, існування життя. І 28-ме лютого, яке багато хто із надією очікував, як єдиному шляху до миру, став драмою. Є думки, що це була постановка, бо американська сторона не може домовитись із орками. І це була істерична постановка для того, щоб перекласти свою імпотенцію по вирішенню війни. Наразі у нас ситуація драми, паніки і шоку. Багато хто почав збирати речі і сьогодні-завтра виїде з України. На превеликий жаль.
