Вже червень місяць, а трансферів немає. Челсі вже підписав 3-х гравців. Реал і Баварія підписали по 2. Клуби активно працюють на трансферному ринку. Готуються до клубного ЧС. Впевнений, що шахта зараз активізується і буде задовільнять потреби свого нового тренера. Динамо поки мовчить. Про плани клубу на міжсезоння також тиша. Наразі більшість основи у збірних. Старт в єврокубках 22 липня. Чи збирається Динамо реально підсилювати склад? Маю великі сумніви.
Чемпіонати догрались у більшості європейських країн. Зараз починається час збірних. Червень для провідних футболістів це період додаткового навантаження. Для більшості футболістів йде довготривала відпустка. Це найкращий час для переговорів, зміни клубів. Тренери підбивають підсумки, вивчають цифри, переглядають ключові моменти. Йде аналіз і планування. І селекція. В уяві більшості з нас трансфери – головний шлях підсилення команди. Не навчання, не закладання фізичного фундаменту, а саме трансфери. Так простіше. Однак, як показує практика, що зіркові команди із високоякісними гравцями можуть провалити сезон. Тренерські команди можуть провести проривний сезон. Історія минулорічної Жирони типова. Тренер отримав якісний набір гравців, які вистрелили. Більшість гравців продали. Набрали інших і сезон провалили.
Кожен день у нас так багато новин. Сьогоднішній ранок – сенсація про борг Динамо перед Фірташем у 120 млн. Але чи є цей борг у клуба чи у самих бізнесів спільних – ще те питаннячко. І взагалі чи є там борг? Я припускаю, що він може бути. Не у клуба, бо ж тоді б ми не пройшли атестацію в єврокубки. Для великого бізнесу 120 млн – не такі і шалені гроші. Такі кредити даються на роки, це, як правило, регулюється взаємозаліками, гасяться відсотки щомісяця. Саме тому побачимо як буде далі розвиватись ця історія, якщо буде. Ми знаємо, що бурбасятина буває різною. Здебільшого – провокації, але буває і цікава інсайдерська інформація. Тут схоже на маніпуляцію.
Без пафосу. Дубль сьогодні Чепіонство оформив. Сподіваюсь, що і основа завтра так само переконливо візьме своє.
Сьогодні напишу не про матч із шахтою. Там все і так зрозуміло. Напевно це вперше, коли Динамо більшість ігрового часу виглядало якісніше, суттєво якісніше, навіть коли вигравало. Після замін Шапи, Буї і Ярмоли гра вирівнялась. Без Шапи Динамо зараз багато втрачає, різко втрачає. Та й Андрій Миколайович був фантастичним на полі. Може це показник того, що Чемпіонат важливіше. Сам матч, як і сезон, чітко показує те, що необхідно підсилювати склад. Підіймати вище загальний рівень команди. Збільшувати конкуренцію. Не роздувати склад. Все одно основний тягар сезону завжди на 15-16 гравцях. Так у всіх командах. І змінити нічого не вийде. Але глибина складу дає можливість рівноцінно міняти на дистанції травмованих. Тут типовий приклад – Караваєв. Він чудово замінив Тимчика, провів класний відрізок. І знову сів в запас. Таке можна отримати виключно від досвідчених футболістів, які готові до цієї ролі. У Динамо всі вчора побачили, що за декілька хвилин одразу 2 центральних захисники отримали травми. Виникає одразу питання того, хто буде грати проти Чорноморця, хто буде в резерві. Дячук і Біловар. Все логічно. Замінити Михавка і Попова жоден з них не зможе. Мати в запасі досвідченого центрбека для ротації для багатьох - необхідність.
Мігель Кампос
Динамо сьогодні і святкує 98 років свого заснування і сумує, бо 23 роки вже пройшли як помер ВВЛ. Все це символічно. Чи символічно це напередодні фіналу Кубка України? Можливо. Для багатьох це символічні дати. Тих, хто пам’ятає перший матч Динамо у 1927 році вже не залишилось, напевно. 98 років – багато. Але дата далеко не кругла. Саме тому і символізм не працює. Тим більше зараз, коли ми стоїмо напередодні 15 травня, стамбульських подій. І тут також невідомо чи буде щось у Стамбулі, чи нічого не буде. Але після Стамбулу точно щось буде. Можливо це буде припинення вогню на 30 днів, а можливо буде балістика по Києву, санкції проти московії і загострення, ескалація. Саме тому фінал Кубку України – подія. Але всі ми чекаємо припинення обстрілів, підписання мирного договору і повернення до нормального життя без війни. І це є найважливішим за все.
Матч із Поліссям буде вкрай важким. У кожної команди є своя мотивація. Полісся програло Олександрії у матчі, де могли цілком і виграти. Навіть у меншості. В житомирській команді зібрано дуже багато футболістів. За набором – точно третя команда чемпіонату. І наразі ведеться жорстка боротьба між Поліссям, Карпатами і Кривбасом за зону ліги конференцій. І це величезна мотиваційна складова, бо ж мова про єврокубки. У всіх складний календар. Ймовірно, що в останньому турі в Житомирі Полісся і Кривбас в особистій дуелі розіграють путівку у єврокубки.
Тема новачків у Динамо – завжди такий собі ажіотаж. Це природньо. Тим більше, що все сприймається критично. Вкрай критично. І це абсолютно об’єктивна історія. ІМСа називають скупим, не готовим витрачатись на підсилення. При цьому амбіції Динамо давно не відповідають фінансовим інвестиціям у життя клубу. Все це на фоні шахти, яка попри війну купує за десятки мільйонів футболістів. Так, була група ЛЧ і продаж Мудрика. Це дозволяє тримати планку трансферів. Їх якість – окрема тема. Динамо ж хоча і продає гравців за хороші гроші, але високого доходу від єврокубків немає. ІМС підтримує життєдіяльність, вкладається в школу і тримає високий рівень заробітних плат у Першій Команді. Навіть робить трансфери як із Герерро чи Пихальонком за якісь відносно адекватні гроші. Але всім нам хочеться трансферів за 20-30 млн.
Можна було б написати про те, як Динамо майже розірвало шахту 27 квітня. Обов’язково треба написати про найближчий матч із Інгульцем. Бо це те, що дійсно є визначальним, актуальним, найближчим матчем. Також всі стали свідками 2-х матчів ЛЧ. Мені цікаво подивитись на фінал ПСЖ проти Барселони. Але Інтер і Арсенал мають свою плани. А Інтер – надзвичайно досвідчена команда, яка заточена на результат. І все ж більше хочу продовжити те, про що почав минулого разу. Про турнір дублерів.
Що зігріває мене, так це той момент, що 27.04.25 о 18-00 я буду сідати в поїзд і їхати додому. Це суттєво полегшить хід матчу і моє емоційне його сприйняття. Біля 8 вечора я буду вже у Львівській області. І почитаю результат. Останнім часом мені стало подобатись дивитись матч між Динамо і шахтою в запису. І так багато нервів. Київ пережив черговий удар по житловим мікрорайонам. Бо ж там в кілометрі військовий об’єкт, а балістика корейська настільки точна, що влучити нею в потрібне місце нереально. Саме тому всі емоції через вбивства людей. Це спустошення. На футбол залишається мало свіжих емоцій.
