Складнощі вибору вірного шляху

  Я не думаю, що створюю чи озвучую якусь сенсацію сьогоднішнім матеріалом. Скоріше за все це просто моя особиста позиція. Насправді реалізм і правда завжди посередині. Бо не має простої істини. Як і не має простих шляхів. Ми бачимо дуже багато прикладів. Можна навести багато яскравих команд, які йдуть своїм шляхом. От вчора ми бачили як зустрілись два найцікавіші проекти: МанСіті і ПСЖ. Це є дві команди, які повстали з попелу. Клуби мають власну історію. Однак із плином часу команду падали до небуття майже. Знайшовся інвестор, який вклав мільярдні кошти в команди. Це призвело до здобутків чемпіонства. Але така бажана ЛЧ недосяжна. Кращі гравці, кращі тренери, величезні амбіції. Однак, знаходяться команди, такі як Юве, Челсі, МЮ, Реал, Барса, Баварія, Інтер, Атлетико Мадрид, які так само ставлять такіж задачі. І ці клуби мають фундамент розвитку. Тому вони мають здобутки більш суттєві. Всі хочуть перемогти у ЛЧ, вкладають величезні інвестиції. А перемога дається лише одній команді. Де захований секрет успіху?

  Прибутковість. Головне у світовому футболі – прибутковість. МЮ - прибутковий проект. Працює гарний тренер. Є сучасний стадіон, гарний вибір гравців, прекрасний тренер, гарні фінансові результати, прекрасна школа, яка виховала стільки видатних майстрів. Що заважає їм зараз бути найкращими? Челсі, Ліверпуль. Так багато прекрасних команд, які мають історію, тренерів, фінанси. Але, що їм заважає здобувати перемоги стабільно? Напевно все це тому, що не має жодного рецепта перемоги.

Можна взяти так багато збірних, багато команд. Всі хочуть бути найкращими. Але досягають дійсно не має єдиного рецепту. Ви розумієте про що я?

  Челсі цього сезону. Видатний тренер Моуріньо. Прекрасний набір гравців. Жодних фінансових ускладнень. Але Челсі вже на 100% не буде у наступній ЛЧ. І те, що у минулому році привело до перемоги у чемпіонаті, цього року вже не працює. Чому? Бо щось не спрацювало, щось зламалось. Є бажання, є всі складові, але не має результатів.

  Мільйони дітей приходять до футбольних шкіл кожного року. Кожен мріє бути як Мессі. Але Мессі лише один. Чому так? Ви думаєте, що діти мало працюють? Що в них не має талантів? Чому є один Мессі, один Роналду? І мільйони бажаючих стати найкращими. Чому не виходить? Думаєте, що виключно талант і праця? Багато талановитих гравців, які пашуть. Але, починається гра і все те, що гравець робить на тренуванні, зникає. Є гравці, які фізично витривалі від природи, але вони грають на таланті, не викладаються на тренуваннях. І вони у перших рядах. Нещодавно прочитав Шевченко. Він сказав, що завжди був вимогливим до себе. Тобто мав внутрішній стержень, який змушував рости. А гравці збірної сказали, що він і зараз приймає рішення швидше інших гравців. Це природній дар. СаШо розповів, що Андрій має дар передбачення, він читає гру на декілька секунд раніше. Так, це дар, бо дозволяє бути там, де буде м’яч.

  Відповіді єдиної не має. Бо не має у житті дрібниць. Успіх чи невдачі команд, гравців, тренерів залежать від багатьох факторів. І іноді ці фактори не можливо пояснити, зрозуміти, виявити, так як складається все із тисяч на перший погляд дрібниць.

  Розвиток Динамо в успішну команду – наші бажання. Ми всі пов’язуємо розвиток команди виключно із складом, із гравцями певного рівня. Та я не думаю, що це єдиний фактор. Є ще багато різних моментів. Психологія, фізична готовність, харчування… це такі поверхові фактори. Бо психологія – на сьогодні можливо фактор найважливіший. Виховувати гравців із характером переможців, стійких, витривалих, наполегливих, навчених як, за рахунок чого досягати результат. Це важка праця. Це треба починати з дитинства. Тому єдиний шлях для Динамо, як на мене, це створення системи. Де діти з 7 років будуть вчитись ставати переможцями.

  Як я сказав, то не можна робити наголос виключно на гравцях. Так, індивідуальний рівень – важливо. Але зараз загальний рівень гравців досить вирівнявся. Тому головне – дотримання схем і принципів, напрацювань. У Динамо є три шляхи розвитку успішного. Найлегший – придбання готових майстрів під схему. І тут все залежить від якості селекції. При розумному підході можна за адекватні гроші робити досить потужну команду. Придбати гравців рівня Мессі Динамо не зможе поки що. Другий шлях – придбати молодих гравців у 18-20 років. Тут можна створити команду за ще менші кошти ,але із значним потенціалом. Третій – побудова команди за рахунок власних вихованців. У житті команда не може жити одним принципом. Тому треба купувати гравців для першого варіанту, шукати талановиту молодь і виховувати власну молодь. Це комплекс дій.

  Але, особисто я проти придбань таких гравців, як Яковенко. Це насправді відпрацьований матеріал. У 28 років якщо гравець так і не заграв, то сподівання, що вийде знайти свого Варді досить низька. Бо феномен Варді дуже рідкісний. Раз на 10 років з’являються гравці, які розкриваються у 28-30 років. Мораєс, Морозюк, Петрович… нажаль ці гравці не відповідають рівню Динамо.

  Що нас очікує далі? Для мене особисто поки що це запитання. Так, я має певні думки. Висновки робити завчасно. Дійсно Динамо влітку може значно втратити, а може навіть зрости. Не відомо як вплине на команду втрата лідерів. Цілком можливо те, що знайдуться нові лідери. І команда може заграти навіть у більш цікавий, змістовний і результативний футбол. Особисто для мене саме важливе – зберегти напрямок розвитку. Бо Динамо буде далі, і я буду разом з Динамо. І буде ще перемоги, будуть поразки. Головне – щоб було Динамо.

  Дякую за увагу!