Динамо Скендербеу. Тактичні роздуми.

Ми всі розумніші сьогодні. Якби ж то знати де впадеш, то постелив би там по м’якше. Зараз дійсно легше критикувати Динамо. Чи приєднаюсь до критики я? Безумовно. Тим більше, що ми побачили типову тренерську помилку недосвідченого тренерського штабу, який регулярно не хоче напружуватись підготовкою до майбутніх суперників. І вже багато розумних людей написали власні думки по цьому провальному матчу. І я, сподіваюсь, також знайду декілька цікавих думок. Приєднуюсь до глобальної думки. Навіть таким складом Динамо не повинно пропускати тричі від Скендербеу. Навіть таким складом програвати неприпустимо. Нічия – ще б можна було зрозуміти. А от програш, та ще й такий – таки діагноз.

Будь-яка гра розпочинається із підготовки. Розбір суперника, тактичні заготовки, мотиваційні моменти, правильна ігрова схема і вірні кадрові рішення. Для ознайомлення із підготовкою подивимось на вхідні фактори. Тренерський штаб вирішив залишити вдома цілий ряд гравців основи. Не вірю в те, що вони не були готові. Розповіді про мікротравми – казки. У більшості гравців є мікротравми. Вирішили поберегти. Вирішили – добре. Та як почуваються у цій ситуації Морозюк, Мораєс, Кадар, Хачеріді, Кендзьора, Піварич? От подумайте. Це ж психологія досвідчених гравців. Тренерський штаб дав сигнал, що матч важливий, але треба  поберегти сили. Це внутрішній психологічний настрій, барометр. Так, для молоді, такої як Бєсєдін, Циганков, Шепелєв, Бущан зараз кожен матч важливий. Тому вони ще не забурєлі. На перед матчевій конференції Морозюк так прямо і сказав, що а що там готуватись? Продивились ми наш попередній, вересневий матч. Це ж також тренерська робота.

Розбір майбутнього суперника – найважливіший момент. У якісних тренерів завжди розбираються по детально суперники. Розбирають кожного гравця окремо, його слабкі місця, недоліки, сильні сторони. Розбирають командний малюнок, принципи гри, слабкі місця. Та всього цього не було. Не вивчали те, що сьогодні із Скендербеу. Підготовка до матчу була на основі матчу, одного матчу 2-х місячної давності. Відповідно і тактичної підготовки не було. Це говорить про якість роботи тренерського штабу. Граємо у те, що граємо ми. А суперник – таке. Як це називається у професійному футболі? Правильно. Тренерський штаб не відповідає сучасним вимогам. Та що там. Ще 40 років тому вже розбирали в Динамо суперників. Ребров, я його не намагаюсь піднести на Олімп, по кожному супернику особисто робив нарізку. Працював ночами. А тут зневага до майбутнього суперника. Чи могло таке прокотити? Безумовно. Та далеко не завжди прокотить, особливо на рівні ЛЄ.

Тактичні рішення. Тренерський штаб привіз 11 основних. Рішення по складу було прийнято ще у вівторок. Вирішили грати із тими, хто має практику гри в основі. Такий собі набір із 11 бійців. Половина більша з них точно була не вмотивована. І не через те, що не хочуть вони перемагати. А саме через ставлення до суперника і матчу від тренерського штабу. Це передається на підсвідомості. Схема 4-4-2. Чудова схема при вертикальній грі, коли від штрафної м’яч доставляють довгою передачею. Та от проблема із Скендербеу Динамо грало коротко і низом. Ми не побачили гри типової, коли йде винос на Мбокані і той чіпляється. Ми побачили вихід низом через комбінації, через захист. Ясно, що обрізатись за такого футболу значно легше. Ясно, що доставити м’яч до двох форвардів значно важче. Бо ж проти нас грали у 3 опорних півзахисника. Наш центр поля мав на 1 людину менше. Відповідно і вільних зон для суперника там було значно більше.

Якби ж то вивчити суперника, то стало би ясно, що замість форварда треба було випускати ще одного півзахисника у центр поля. Це суттєво б змінило малюнок гри на полі. Якби замість когось із пари Мораєс і Бєсєін вийшов Шапаренко чи Смирний, то це був би інший футбол. Наш центр був би значно насиченішим і не було б так багато простору у албанців в цій зоні.

Тактична поразка – не намагання виправдати гравців Динамо. Більшість із них зіграло у пів ноги. Це просто пояснення вхідних факторів. Цей тренерський штаб, коли навіть трошки відкривається підноготна його роботи, показує себе абсолютно неякісно. І це ще я намагаюсь бути коректним. Це ж не дворовий футбол.

По персоналіям проходити можна. Та це зробили до мене. По суті гру намагались тягнути Циганков і Шепелєв. Їх мотивація була дуже високою, як і віддача. Вітя безумовно намагався самостійно вирішити долю матчу, та йому не вистачало на полі технічних гравців. Саме тому із виходом Шапаренко стало легше. Ці хлопці грають у швидкісний, вертикальний футбол. І Шепелєв, і Циганков, і Шапаренко мають прекрасний середній пас вертикальний в штрафну, який розрізає оборону. Чим більше на полі таких гравців, тим якісніше гра команди. Так, ми знаємо про відсутність стабільності у грі молодих гравців. Та що б там не казали, але футболіст – якість першого пасу, це швидкість прийняття рішень, це читання гри, це бачення поля. І те, які передачі віддають наші молоді гравці – говорить саме про те, що вони бачать, відчувають і вміють виконувати. Саме тому з точки зору того, що більшість вболівальників вчора відкрили для себе Шапаренко, цей матч дуже позитивний. Бо у матеріалі перед матчем я писав, що все ж результат матчу не є критичним з точки зору турнірної стратегії. По суті Динамо повністю володіє ситуацією і вже на 100% гарантувало вихід у весну. І на 99% - вихід із першого місця. Так, зі мною не всі згодні. Та це моя суб’єктивна думка.

Саме те, що Русін і Шапаренко вчора отримали практику – позитив. І те, що вони зарекомендували себе – також чудово. Погано, що Смирний і Миколенко цю практику не отримали. Треба було ставити їх у старті. Гірше б точно не було. Бо в чемпіонаті будуть грати гравці основи. Ті, які відпочивали вчора. І молодь навіть до запасу не потрапить. Хоча Шапаренко скоріше за все тепер буде більше грати. Але тренерський штаб довів вчергове, що великих перспектив із ними у Динамо не має. Я підтримую Хацкевича, та я не підтримую його методику роботи: тактичну, підготовчу, кадрову, психологічну. Про це я і написав у цьому матеріалі.

Дякую за увагу!