Наука вигризати результат!

Більшість з нас знаходиться під враженням від матчу Реал Баварія. Головне, що я чую, це нарікання на Чекира, який не поставив пеналь. І на злу доля, яка не дала Баварії пройти далі. Хоча все ж треба зрозуміти, що на рівні ½ ЛЧ головним фактором успіху виступає психологія і досвід. Бо до такої стадії доходять лише найсильніші. Я от згадую нашу ½ із Баварією. Коли ми порвали їх в Києві, та вони вичавили із свого мінімуму максимум. І повезли до дому 3:3. Тодішнє Динамо грало в шикарний футбол, та ментально команда не готова була пройти далі. Не вистачило досвіду і психології. А у Баварії вистачило. Та тут гравці Реалу просто більш досвідчені. А мюнхенці мали воротаря, який ніколи до цього сезону не грав на такому рівні. Свен Ульрайх у свої 30 виявився не готовим  до такого навантаження. У Реалу ж Кейлор Навас виявився готовим. Як і вся команда. Ментальність переможця кується роками.

Якщо подивитись на нещодавній матч Ворскла Динамо, то ми побачимо схожу картину. Ворскла мала величезну грошву мотивацію. Якщо ж зрозуміти, що хлопці мають величезні борги по зарплаті, то сума тут і одразу, а сума достатньо велика, не менше 50 косарєй на ніс. То мотивація була фантастичною. Ворскла – команда майстерна. За підбором виконавців це дійсно 3 команда в Україні. Ще й рідні стіни. Ще й можливість зробити з поля город, не полити його, не стригти. Була б можливість, перекопали б поле. Досвідчена команда проти динамівської молоді.

На кого жалітись Динамо? Всі кажуть про Дердо. Дійсно специфічне суддівство. Дердо, як і Чекир, не готовий був ризикувати. Толерантні рішення. Лише жовта Піваричу за надзвичайно небезпечну гру. І для Динамо все могло б закінчитись одразу. Тому навіть не хочеться казати про пенальті, коли Вербіча відверто завалили в штрафній. Завалили. Та толерантне суддівство – залишатись нейтральним. Не нашкодити. Цим займався турок, цим займався і українець.

У Динамо гра йшла важко. Важке поле. І не виходило витискати максимум з тих епізодів, які були. А вони були. Що робити, коли не йде гра? Своєчасні заміни, тактичні перебудови. Юпп Хайнкес притримав гравців. Він не вгадав із замінами. Як можна було міняти кращого гравця команди в цьому матчі, який зрівняв рахунок і тягнув команду? Де був ризик? Чому не був знятий жоден захисник? Структура? Чому в заявці були лише одні руйнівники. Не має запасу? А як же Вінтцеймер? Це ж головна молода зірка молодіжного складу. І юна зірочка Батіста Мейер? Чому гра елементарно перейшла в навалу? Тому випустили здорових хлопців, щоб заштовхати Реал? Не заштовхали.

Хацкевич же виявився хитрішим. Він пішов на ризик. Я впевнений у тому, що якби не забив Мбокані, то вийшов би Гонсалєз замість захисника. А так ми побачили вихід Шапаренко, який додав агресії, швидкості, імпровізації. І Мбокані, який зробив здвоєний напад. Коли гра не йде, то треба вміти терпіти. Динамо дійсно молоде, але з кожним матчем ці хлопці дорослішають. Їх психологія і мотиваційна складова, вміння діставати з себе все, на сьогодні значно кращі, ніж у Ворскли.

Подивіться на гол. Чий це гол? Мбокані? Він став лише вершиною величезної роботи команди. А особливо Бесєдіна. Насправді саме Артем виборов м’яч, відав діагональ на фланг, а потім розірвав оборону ривком на передню штангу, потягнувши за собою із зони захисника. Мбокані просто поставив крапку. Так, майстерно. Але ми побачили прекрасну гру від Бесєдіна, від Циганкова, від Кензьори. Ця молодь має величезний потенціал. Хоча ще набирається досвіду, тому буде набивати шишки. Наша ж задача підтримати хлопців і у важкі хвилини.

Дякую за увагу!