Переспективи Динамо

 

Спробую написати блог. Для мене ця тема давно назрівала. Попри війну і всю емоційну напруженість. Все ж дійсно війна перейшла в затяжну стадію, коли одні вже не можуть ніде сильно наступати, а ЗСУ продовжує перемелювати ворогів і накопичувати сили для звільнення територій. На щастя смертність серед наших героїв дійсно суттєво пішла на спад. Хоча втрати і далі великі. Кожне життя безцінне. З іншого боку ефективність реактивної артилерії вражає. І чітко можна побачити всі перспективи. З іншого боку я вперше за довгий час відчув дуже сильні футбольні емоції під час матча відповіді у Стамбулі. Такий прилив адреналіну. Тим більше, що була можливість дивитись матч на Сході України, де війна і далі відчувається кожного дня. Серед людей, які заслуговують величезної поваги. Тому дійсно хочу поговорити на тему перспективи сезону.

Багато хто каже, що Динамо найменше постраждало серед всіх клубів. І дійсно це так. Насправді по суті 90% обойми збережено на сьогодні. І це все якісні гравці Збірної України. Склад ще достатньо молодий, але вже із величезним досвідом. Чому? Бо позаду 2 сезони у груповому етапі ЛЧ. Динамо має і хороше підсилення, бо нарешті ті, кого називали перспективними, отримують шанси грати. Наразі це Владислав Ванат і Костянтин Вівчаренко. Але позаду них є ще Антон Боль, Олександр Яцик і Антон Царенко. Тренерський штаб саме в них бачить перспективи і готовність бути помічниками Першій Команді в наступному сезоні. Зрозуміло, що це буде кочування між дублем і основою. Вік хлопцям дозволяє.

Дійсно, наче все виглядає оптимістично. Збережений склад. Хороший вибір гравців на всіх позиціях. Майже на всіх. Бо є 2 вузькі позиції. Це фланги атаки. Так вже заведено, всі ж знають, що сила команд Луческу саме в цих інвекторних вінгерах, у якісних флангових захисниках. Якщо із захисниками є вибір. Та й серед юнаків є там перспектива хороша, то от по вінгерам ситуація плачевна. По суті їх 1,5. Чому 1,5? Бо назвати Караваєва вінгером важкувато. Так, він універсал, боєць, бігунок. І голи вирішальні забиває. Але він не вінгер, і точно не інвекторний. Універсальний фланговий гравець. По суті класичний фуллбек, який грає від прапорця до прапорця. Основний плюс – витривалість, хороша якість передач. Але жодної техніки і високого IQ футбольного. Тут у нас лише Циганков відповідає всім стандартам.

Ось ця проблема дефіциту вінгера, особливо на лівому фланзі, це може стати головною дилемою сезону в чемпіонаті. Закривати то можна Шепелєвим і Гармашем, але це все не те. На фланзі повинен грати швидкісний, технічний гравець із футбольним інтелектом, який вміє вирішувати епізод. Так вже виходить, що всі наші легіонери, яких ми втратили, Родрігеса, Де Пена, Вербіч, Діало і Вітіньо – гравці цієї позиції. Навідь Сідклей, який теоретично міг її закрити, чи Цитаішвілі. Це все легіонери. Якщо копати глибше, то Шулянський, Блізніченко і Назар Волошин також виявились не потрібними. 10 прізвіщ. Якщо легіонери – дійсно відрізаний шматок, то українці, їх точно можна було зберегти і спробувати награти. Тренеру видніше. Та от зараз по суті у нас 1,5 вінгера на 2 позиції. Намагання закрити позицію Кабаєвим – варіант. Але тоді у нас буде 1,5+0,5. Чому? Бо Кабаєв – гравець, який грає більше лівого півзахисника, умовний Шапаренко. Так, він може закрити цю позицію. Та чи достатньо у нього характеристик? Не думаю. Та знову це вибір тренера. Знаєте. Я ще 11 прізвище пропустив – Антюх. Але з ним повна печалька. Він то є, але навіть в запас не потрапляє. Це при тому, що позиція дійсно гостро дефіцитна.

Що ж можна сказати про дубль? Там дійсно є гравці, які грають на флангах. Але 2004 і 2005 роки особливо не можуть похизуватись якісними гравцями. А от у 2006 року є, є на цій позиції декілька яскравих хлопців. Надзвичайно талановитих. Один з них вже до команди ю19 долучався на турнірі.

                                           Кирило Пашко

 

Давайте запам’ятаємо це ім’я. У світлі гострого дефіциту цей гравець точно матиме шанси в дублі. Прекрасний гравець. Достатньо потужний, габаритний, технічний, швидкісний. Це мій улюблений гравець цієї вікової групи. Не здивуюсь абсолютно, якщо він вже цього сезону зіграє за основу Динамо. Настільки яскравий цей хлопець.

Лідером дубля в сезоні стане Дмитро Кримчанин. Він так само грає на позиції Циганкова. Але це лише розстановка. Кримчанин – форвард, який має багато сильних рис. Завдяки інтелекту і швидкості він закриває цю дефіцитну позицію в Динамо і Збірній. Чистим вінгером в дублі є лише один гравець – Артем Слесар. Можливо, що він розкриється у Костюка. Як по мені, то технічний, швидкісний, агресивний гравець, якому не вистачає стабільності.

Взагалі, перспектива Динамо – власна школа. І в цьому сезоні у складі дубля я б радив звернути увагу ще на Назара Балабу, Олексія Гусєва і Микиту Дзеня. Всі ці хлопці теоретично мають шанси закріпитись через пару років у основному складі Динамо.

А тепер взагалі про сезон, про Штурм, Фенербахче. Безумовно у чемпіонаті Динамо головний фаворит. Інші команди будуть тягнутись. Шахта буде боротись і цілком можливо складе конкуренцію, якщо будуть збережені Мудрик і Матвієнко. Головна проблема Динамо – саме проблема із вінгерами. Якщо Динамо її вирішить, то чемпіонат буде за Динамо. Відбір у ЛЧ. Тут Динамо хоча і без ігрового тонусу, але мало над Фенербахче великий плюс у фізичній готовності, досвіді командному. Фізично Фенер не витримав. Те ж саме із Штурмом. Ця команда має вкрай обмежений склад. Є декілька якісних гравців. І австрійці навчені, зіграні. У них є свої плюси і ними ця команда користується. Для Динамо величезним плюсом стало те, що 2 гравця групи атаки, які є лідерами, травмовані. Зараз Штурм по суті має основний склад, який за рівнем гравців суттєво поступається Динамо, і абсолютно не має резервів. Їх не вистачило на другий тайм вчора. А зараз у них гра через 2-а дні на 3-й у чемпіонаті, а потім через 2 на 3-й з Динамо. Для такого темпу треба мати два склади. Цілком можливо, що тренер пожертвує чемпіонатом і поставить там дубль. Цим він покаже пріоритет. Та всі усвідомлюють, що проти Бенфіки шансів немає. У Динамо може інші амбіції. Але особисто я вважаю, що ось ця перевага по досвіду гравців із Бенфікою відсутня. Майстерність – і так зрозуміло. Та й у Бенфіки прекрасна глибина складу. Вистачить на всі турніри. Але Бенфіка – не МанСіті.

У світлі футболу дуже важливо те, що Динамо, Дніпро 1 і шахта гарантували собі єврокубкову осінь. Для нашого футболу – надзвичайно важливо. Яким буде чемпіонат і чи буде він взагалі – ми побачимо. Війна зараз у важкій фазі позиційних боїв. І передбачати все те, що там у хворобливій голові орка - неможливо. Треба вірити в те, що Все Буде Україна!!!