Єврокубки і останні матчі Збірної України показали, що наразі наш футбол перебуває у кризі. Першопричина – війна. Здавалось би, що у гравців Збірної є броня, є можливість виїжджати. Вони навіть літають на літаках. Мотивація повинна бути величезною, бо ж є що порівнювати. Кризові явища – виїзд всіх найкращий гравців з нашого чемпіонату. Хто мав можливість працевлаштуватись, той вже там. Всі шукають можливість виїхати. Це цілком логічно при їх рівні доходів. Нікому не подобається життя у війні із повітряними тривогами, ракетними атаками і постійним відчуттям невизначеності. Це впливає на спорт, впливає на футбол. Є амбіції, є бажання, але об’єктивна реальність така, що гравці чемпіонату України грають у вкрай слабкому чемпіонаті без темпових матчів. Легіонери ж в 2024 році відверто не радують.
І дійсно за літо 2024 жоден гравець, окрім Сватка, не
переїхали в інші чемпіонати. Наш вибір легіонерів залишився на хорошому рівні,
але якийсь прогрес серед них є лише у Довбика, бо влітку його купили за хороші
гроші і він стабільно грає, забиває. Високий рівень тримають Трубін, Миколенко,
Забарний і Циганков. Зінченко, Сидорчук, Лунін, Яремчук і Мудрик наразі –
гравці резерву. До всього цього додались травми. Епідемія травм. Глобально
наразі треба повністю міняти структуру гри Реброву. Без нових гравців у старті
ніяк не обійтись. Консервативному тренеру вкрай важко робити так багато
структурних змін.
Певні представники ЗМІ вважають, що у Реброва-тренера
зіркова хвороба. Він вкрай різко і агресивно реагує на будь-яку критику. Але ж
критикувати є за що. Зараз ситуація із Луніним і Ярмоленко викликає багато
запитань. Футболісти самоусунулись? Впевнений, що ступінь травм абсолютно не
такі, щоб завадили зіграти. Цілком ймовірно те, що мікроклімат у Збірній
зруйнований. І це впливає на гру і результати.
Багато хто з Грузії вже зробив футбольних монстрів. Хоча
насправді – середняк європейського футболу із 2-ма зірковими гравцями. Вся інша
команда – набір гравців із різним бекграундом, із самих різноманітних
чемпіонатів, у тому числі і УПЛ. Нічого дивного. Це команда, яка біжить. І
зараз є гравці, які мають цю швидкість. Боротьба і контратаки, плюс стандарти.
Це типовий простий рецепт, який дає результат проти команд, які намагаються
грати високим блоком і першим номером. Так, проти таких, як Україна Реброва.
Ребров намагається грати у складний футбол. І це
припинило виходити на певному етапі. Цілком ймовірно те, що наш набір гравців
не спроможний грати у такий футбол. Грузини нічого не вигадують. Вони знають
свою силу. Не намагаються будувати команду, яка буде на рівних грати із топами.
Вигравати і брати очки можна по різному. Саме тому і цікаво. Що всі все знають.
Тактику легко передбачити. Дія і протидія.
Дякую ЗСУ!!!
Усім вітання!
ВідповістиВидалитиДо списку травмованих та тих, хтопросідає у своєму рівні ще можна додати Малиновського.
Циганков як був досить травматичним гравцем ще в "Динамо", таким і лишається в "Жироні". Гадаю, якби не регулярні ушкодження, Віктор грав набагато стабільніше та якісніше. Він безсумнівний талант, але...
Зінченко останнім часом більше займається позафутбольними справами - пише книжки, створив кіберспортивну команду та виставляє її у численних турнірах.
Мудрик - дуже специфічний гравець, заточений під одну конкретну тактику, а в іншому дуже обмежений. В котре аплодую менеджменту "Шахтаря", якому вдалося "впарити" (іншого слова не підберу!) Михайла в "Челсі".
Сидорчук вже дограє, регулярно не виходячи на поле в ненайсильнішому бельгійському клубі, хоча, можливо, ще може перейти до якогось клубу на умовному Кіпрі.
Лунін, на превеликий жаль, обрав гроші та статус клубу замість реальної кар'єри.
Яремчук, на мій погляд, стрибнув вище голови, коли після бельгійського "Гента", де він був зіркою, перейшов у "Бенфіку". Як з'ясувалося, то не рівень для Романа. Аналогічна ситуація і з "Брюгге". Хоч цетакож бельгійський клуб, як і "Гент", але із значно більшими амбіціями та бекграундом. Дай Боже, Романові вдасця закріпитися в "Олімпіакосі" та продемонструвати свої найкращі якості.
Історія з Ярмоленком мені теж видається дещо підозрілою. Спочатку невиклик до збірної без особистого контакту з Ребровим, потім в авральному порядку виклик замість Циганкова, і, раптом, травма, яка при цьому дозволила Андрієві зіграти у матчі проти "Кривбаса" і піти з поля не в результаті вимушеної заміни. Думаю, що це певна реакція на поведінку Реброва плюс надання достатньо віковому гравцю трохи перепочити.
Більше того, на місці Реброва я б теж не викликав на матчі Ліги націй гравців, вік яких не дозволяє їм грати у достатньо напруженому графіку. Але про це можна і треба було оголосити публічно, щоб не було підстав для спекуляцій та вигадок. Зараз в чемпіонаті України є певна кількість гравців, яких можна пробувати залучати до лав збірної (окрім тих, кого туди вже викликали - Назаренко, Гуцуляк, Калюжний) - Філіпов, Квасниця, Краснопір. Хай хлопці відчують атмосферу збірної, спробують свої сили не тільки проти команд УПЛ та доведуть, що вони зараз дійсно в хороших кондиціях.
З повагою, Parker.
Parker, доброго дня!
ВидалитиГоловний мінус Збірної України - ми всі матчі проводимо на виїзді. Це завжди впливає на результат.
Друга проблема - амбіції Реброва грати в інтенсивний, домінуючий футбол першим номером. Для такого футболу необхідно мати набір гравців, які можуть так грати. Унас таких гравців немає. Треба починати з Довбика, який зовсім не створений для інтеснисвного футболу. Це багато бігової роботи. Але Ребров і далі намагається із Довбиком і Мудриком грати в інтенсивний футбол. Тоді як всім зрозуміло те, що це гравці для контратак.
Говорити про новачків із Полісся. Так вони ж так само грають на контратаках. А от Рух грає в інтенсивний футбол, як хоче це Ребров. Брентфорд із Ярмолюком так грає. Але взяли Гуцуляка і Назаренка, тоді як треба було брати Ярмолюка і Квасницю.
Ребров не зможе вирішити цю дилему. Або він почне грати у той футбол, на який у нього є гравці, або нас чекатимуть і далі Албанія і Чехія із їх швидкісними атаками. Грузія ж така саме. 3 команди, які грають в приблизно однаковому стилі.