Перемогти дракона!

На протязі тижня я вивчав Порту. Передивився декілька матчів, навіть останній, у прямому ефірі. Довелось відмовитись від перегляду другого тайму іспанського дербі. Але там все було ясно. Коли Барса навіть у протистоянні із Атлетико, на чужому полі, володіє м’ячем 75 на 25 відсотків, то я не розумію яким повинен бути суперник, щоб на рівних грати із Барсою. Проте, сьогодні ми будемо говорити  і писати про іншу команду. Я не можу сказати, що так досконало вивчив драконів, але трішки інформації маю. Тому настав час поділитись своїми думками на передодні справжнього свята. У Київ повертається Ліга Чемпіонів.

Зараз серед аналітиків є такі думки, що наші провідні клуби, які варяться у нашому чемпіонаті, і виглядають тут на голову сильнішими за інших, насправді не є такими вже потужними. Потужними на рівні середніх європейських команд. Тому може бути дуже боляче, бо наші команди можуть провалити сезон. Це дійсно вірогідний сюжет. Наш чемпіонат заслаб і тому зараз конкурентних матчів стало набагато менше. Хоча я в першу чергу сприймаю середу, взагалі всі 6 матчів цьогорічної ЛЧ, як свято футболу. Ми не знаємо що чекає наш футбол далі. Не знаємо що буде із Динамо наступного сезону. Можливо, що таку потужну команду ми побачимо лише років через 10. Можливо і інше, що Динамо буде тільки додавати. І наступного року ми будемо ще потужнішими. Але часи в Україні такі, що реально є 7-8 команд адекватного рівня. З іншого боку чемпіонат Португалії не так далеко від нас стоїть. У них так само є 3 гранди, є 2-3 команди за ними, а далі досить посередній рівень.

Порту – стабільність. Це команда, яка кожного продає 2-3 гравців у гранди, відпускає ще 5-7 відпрацьованих гравців, і кожного року створює нову команду, де залишається 8-9 гравців з минулорічної команди і з’являються нові 8-9. Так відбувається вже багато років. А Порту продовжує гарно виступати на міжнародному рівні, готуючи нових зірок для світового футболу. Чемпіонат – лише шлях до ЛЧ. А ЛЧ – турнір, в якому команда і гравці викладаються в кожному матчі, прагнучи продати себе. Тому для Динамо ці матчі легкими не будуть. Бо Порту розуміє, що саме Динамо є їх головним конкурентом за вихід у весну.

Тому можна розповісти про склад. Якщо передивитись всі 4 матчі, які команда провела у цьому сезоні, то основа досить якісно окреслюється. Проблемною позицією є лише лівий фланг оборони. 4 матчі і у кожному новий гравець. Алекс Сандро, він вже у Ювентусі, Алу Сіссоко, Мартінш Інді и Мігель Лаюн у останньому матчі. Інший склад досить стабільний. Ясно, що №1 у цьому сезоні – Ікер. Титулований іспанець буде грати всі важливі матчі. За цим він і перейшов до Порту. Ігрові якості нам всім відомі. Видатний кіпер, із прекрасними ігровими якостями, справжній лідер. Але і ляпасів у кар’єрі він наробив багато. Досить легко передбачити, що саме він, а не Елтон зіграє проти нас.

У захисті є стабільна трійка гравців – Максі Перейра, Майкон і Маркано. Саме ці гравці у всіх стартових матчах сезону грали по 90 хвилин. Але у Києві Іван Маркано не зіграє, бо отримав червону у матчі із Баварією. Тому можна передбачити появу у центрі Мартінша Інді. Голландець відомий своєю брудною і жорсткою грою. І форвардам завжди важко грати проти таких гравців. Майкон – стовп. Він грає просто, надійно, ефективно. Стабільний, якісний гравець. І у парі із Маркано вони дійсно були збалансованою парою. Із Інді – може бути вибухово. Саме те, що проти нас у захисті не буде відпрацьованої групи гравців і дає нам додаткові шанси на позитивний результат. Максі Перейра такий же самий, як і Інді. Занадто жорсткий гравець, який грає завжди на межі, дуже брудно. І Гонсалєсу буде важко протистояти. Хоча, може він і звик до таких гравців. Для багатьох латиносів – норма. Багато агресії у захисті Порту. Минулого року такого не було. Це дійсно дуже небезпечно для матчів на рівні ЛЧ. Хто зіграє зліва – загадка. Чи Мігель Лаюн, чи Алу Сіссоко – вирішить тренер. Більшість вважає, що саме мексиканський універсал закриє проти нас цю позицію.

Трійка півзахисту – новачки команди Даніло Перейра,  Джаннеллі Імбула і Ектор Еррера. Гравці якісні, молоді. Але поки що не обкатані. Порозуміння у півзахисті ще не вистачає. І є три гравці, які можуть зіграти на підміну. Юний Рубен Невес, Андре Андре і Ясіне Браімі. Браімі і Андре досить універсальні гравці. Вони можуть закрити і фланги. На Браімі я зупинюсь пізніше. Бо він є таким гравцем, на якому треба затриматись.

Фланги атаки – річ цікава. Особливо у світі останнього матчу. Де дуже яскраво зіграв новачок команди Хесус Корона. Тому передбачити хто із 4 гравців вийде на фланги зараз важко. Основними були Тельо і Варела. Думаю, що і проти нас Крістіан Тельо зіграє. Він є важливим гравцем у структурі Порту. А от хто із трійки Варела, Корона, Браімі вийде у основі – загадка. Хоча, от новини про те, що Варела не приїхав в Київ свідчать про конфлікт гравця із тренером. До останнього не вірив, бо у 3 матчах із 4 Варела був гравцем старту. Побачимо.

А форварда передбачити легко. Зрозуміло, що Лопетегі може ризикнути і випустити досвідченого Освальдо. Але він новачок, майже без ігрової практики. Тоді як Вінсент Абубакар – стабільний основний форвард. Декілька років тому я писав про камерунця. За цей час від став сильнішим форвардом. Але поки що у 23 роки форвардом світового рівня так і не став. Потужний гравець, із гарними габаритами, досить технічний, але не швидкий. Він подавав гарні надії у 20. На сьогодні він дуже далекий від тих небезпечних хижаків, що були завжди в атаці у Порту. Однак він основний, на нього зроблена ставка, значить Лопетегі бачить у хлопці потенціал. Португальці вміють ростити гравців.

Нашу основу передбачити легше. Це буде повторення складу із Олександрією. А єдиною заміною буде Драговіч замість Віди у центрі.

Багато прізвищ. Хочеться перейти до суті. На сьогодні Порту ще не має ігрової стабільності. Вибір гравців якісний, але командна гра тільки починає вибудовуватися. 4 матчі, багато новачків. Дехто з них прийшов в останній момент. І це також є нашим плюсом. У нас команда вже провела у два рази більше матчів. Наш чемпіонат триває довше і Динамо у більш якісній ігровій формі.

По ігровим схемам португальська команда грає із нами у той самий футбол. Так само схема 4-3-3. Так само флангові захисники активно повинні підключатись до атак. І у центра півзахисту так само вибудовано трикутник. І так само під час атак нижній півзахисник стає третім захисником. Однак малюнок гри трішки відрізняється. Ми використовуємо довгі і середні діагоналі. Це є принциповий момент у побудові гри Динамо. Захисники Порту так не грають. Середній і короткий пас. Центр форвард не вибігає на довгі передачі. Він веде боротьбу біля і у штрафній. Вихід в атаку здійснюється через центр півзахисту, через швидкі передачі. Контроль м’яча, перепасовка – все виключно низ. Так само проникнення у штрафний майданчик здійснюється за рахунок активних флангів. Фігура центр форварда в атаках дуже важлива, бо він веде боротьбу за простріли, навіси. При цьому є обов’язково один півзахисник, який проникає у штрафний майданчик. Це ті самі забігання із центра у зону, які використовує Ребров. Гра побудована на контролі м’яча, на швидкісних якостях півзахисту та потужності центрального форварда. Однак, Порту не використовує майже інвекторних вінгерів. На правому фланзі грає гравець із правою робочою ногою, на лівому із лівою. Тому зміщення у центр не практикуються так активно. Сила Порту у якісному технічному індивідуальному рівні їх гравців.

Ясін Браімі – центрова фігура атак Порту. У португальській команді багато цікавих, якісних гравців. Але у минулому році несподіваний новачок із Гранади дуже якісно заграв. Це якість селекції Порту, вміння знаходити за адекватні кошти талановитих гравців. Браімі швидко вписався у структуру гри своєї команди. На сьогодні він є безумовним лідером. Бо через нього все будується. Це гравець дуже сильний індивідуально, який вміє взяти м’яч у ноги і доставити його у штрафний майданчик на гарній швидкості, обігравши на шляху 2-3 гравців суперника. Саме він загострює гру, саме він створює напругу, вивільняє зони для інших гравців. Лопетегі використовує Браімі на трьох позиціях під форвардом. Але все одно, стиль гри залишається стабільним. Алжирець зміщується у центр, проникає через центр до штрафного майданчика і загострює. Важко зупинити такого сильного індивідуально гравця. Для Динамо дуже важливо нейтралізувати Браімі, не дати йому отримувати м’яч, не дати вільно дихати.

Матч буде важким. Порту вміє атакувати. І не так вже досконало діє у захисті. Моменти будуть у обох команд. Це буде динамічна, яскрава гра. Переможе той, хто зуміє нав’язати свою волю, хто буде більш агресивним, активним, хто виграє підбори, хто якісніше використає шанси. Це дійсно рівень ЛЧ. Порту зараз дійсно ще не в накаті. Однак досвід у гравців величезний. І індивідуально гравці Порту сильніші за наших. Однак у нас краще структурована гра і вибудовано зв’язки. І поява у основному складі Гармаша і Мігеля – дійсно великі плюси, бо ці гравці зможуть своєю працею вивільняти фланги. На папері все виглядає значно легше, ніж у грі. Шанси на перемогу у нас є. Однак для цього треба дуже гарно командно попрацювати. І свято прийде у кожен наш дім.

Дякую за увагу!