понеділок, 23 травня 2016 р.

Революція заради еволюції чи деградації...

  Варто на декілька днів залишитись виключеним із інформаційного простору, як одразу щось цікаве відбувається. Зрозуміло, що мене не цікавить Луческу і його перспективи у сусідній країні. Зрозуміло, що мене цікавить те, що буде після у шахтаря.  Зараз це не відомо, хоча ім’я нового тренера вже всі знають. Головна новина – Рауль Ріанчо і його відвертості, а також перший літній трансфер. Дуже суперечливий трансфер. Я думаю, що Рауль висловив багато цікавих думок. Основна – цей склад Динамо вичерпав свою мотивацію. Чи це так? Я думаю, що не зовсім. Бо друга фраза іспанця значно якісніше показує ситуацію. Певна група гравців не відповідає принципам побудови гри за критерієм швидкості думки, виконання, елементарному функціональному бігу. Тобто гравці основи занадто повільні. Саме через це ми побачили провали у певних матчах, саме тому команда не показала якісного футболу на весні.

понеділок, 16 травня 2016 р.

Це все нажаль не лікується!

  Мені зовсім не до вподоби писати про сьогоднішній футбол в Україні у тому розрізі, який сьогодні спробую висвітлити. Це важка тема. Ми знаємо, що в країні йде війна, що йде перерозподіл впливу. Саме тому ми бачимо зникнення футболу у таких містах, як Запоріжжя, Луцьк, Харків, Кривий Ріг. Більше того, ми бачимо як втрачають свою вагу команди, які завжди формували наш футбол. Я про Одесу, Львів, Дніпропетровськ. Є враження, що футбол в Україні потрібний лише окремим людям. Чому так? Бо у нас – збитковий бізнес. І от у часи кризи група людей, досвідчених проектних менеджерів, взялася за важку справу. Яка справа? Зробити наш футбол прибутковим.

пʼятницю, 13 травня 2016 р.

Сезон чуток відкритий))

  Так багато різних подій відбувається. Я майже не пишу, бо якось не відчуваю особливого натхнення. Новин начеб то дуже багато. Але це все більші бійки, скандали. Сезон завершується. Однак все ще попереду. Про збірну писати ще рано. Про сезон все і так зрозуміло. Про можливі придбання, тобто мої улюблені трансферні пости, писати важко. Чому? Бо я дуже обмежений у кандидатурах. Бачу багато цікавих гравців. Та якщо раніше ми мали змогу запрошувати гравців із Іспанії, Франції, Бельгії, Голандії… то зараз не зрозуміло те, чи зможемо ми звідти придати гравців, якісних гравців. Бо футбол в Україні впав. І зараз більшість гравців не має бажань їхати в Динамо. Тому зараз я скажу зовсім про інше.

вівторок, 3 травня 2016 р.

Ми станемо тільки сильніше!

  В житті бувають такі моменти. Не випадково напередодні матчу я написав про гру, яка не має мотивації. Однак, зрозуміло, що є певні амбіції. Завжди є амбіції. Особливо у нас. Ми завжди прагнемо тільки перемог. І тому поразки, особливо такі, сприймаються дуже боляче. Ти думаєш, кричиш, що все пропало. Це болісно впливає на слабких духом людей. Бо такі матчі - питання престижу. Динамо свій престиж не підтримало. Так, є чемпіонство, але залишився величезний осад. І від нього не має можливості сховатись. Треба визнавати свої помилки. Що визнав Ребров. Ми маємо сподіватися на те, що він буде зростати, вдосконалюватись. Бо ж іншого тренера не буде. Треба вміти претерпити. І згуртуватись наколо команди. Потрібна свіжа кров, потрібні інвестиції в команду, потрібне очищення і треба вміти вірити і чекати.