Трансферні пошуки. Тренер. ч.2.

Давайте будемо чесними і визнаємо те, що Динамо в тупиковій  ситуації. Команді потрібна стряска. На сьогодні особисто я бачу це чітко. Зрозуміло, що одразу першим на кого все треба валити є президент. Саме він призначив цей тренерський штаб, саме він придбав тих гравців, які зараз є. Але президент – власник. І хоча це все ми відчуваємо власними нервовими клітинами, та крісло президента – посада не обрана. Хоча, можливо дійсно члени правління на своїй нараді можуть вирішити призначити президентом іншу людину. Та це все із сфер фантастики. Ми ж розуміємо. Другим, на кого всі ми звернемо увагу, - головний тренер і його команда. Будемо відвертими, що 6 поспіль матчів без перемог – достатня підстава для того, щоб казати про кризу. Якщо є криза, то значить тренер не може дати результат із тими гравцями, що є в наявності. А прибрати гравців посеред сезону не зможе жоден тренер. Тут можна лише ввести більше молоді із дубля, а тих, хто не може втілити тренерські думки в життя, відправляють в дубль.

Цікаво хто буде наступним з фу-фушніков проти Динамо?

Хочу сказати декілька думок. Про Мирона Богдановича і Ігоря Михайловича. Просто прочитав сьогодні матеріал і взагалі зараз тема дуже на слуху. Вирішив також висказати пару власних думок. Бо коментар виходив дуже довгим. Давайте розставимо акценти. Маркевич - дійсно в минулому тренер. Дійсно досить якісний фахівець. Ігор Михайлович - діючий президент. На сьогодні хто такий Маркевич? Голова комітетів збірних України. Тобто – офіційна людина від фу-фу... від павелко. Тому коли він розмовляє про футбол, коли загострює теми, дозволяє собі принижувати команди, людей, то це не тільки його особиста точка зору. Це точка зору тієї структури, яку він представляє в тому числі. Не буду нагадувати, що у павелко є лише одна команда. Вона у нього найкраща, єдина і абсолютна. Динамо для павелко – не команда. Тому там є наказ всім своїм: - ФАС!

Трансферні пошуки. Тренер. ч.1.

  Цей матеріал може бути популярним серед певної групи людей. І так само він може наштовхнутись на різку критику. Перепади у настроях для людини, особливо на емоціях, це норма. Та особисто я не настільки схильний змінювати свої думки. Хочу сказати одразу, що я із перших хвилин був проти призначення Хацкевича головним тренером. Чому? Бо не має у нього жодних досягнень. Навпаки. Де б він не працював як тренер, там він завалював свою роботу. Це стосується і Динамо 2, яке при ньому рятувалось від вильоту у другу лігу, і збірної Білорусі. Хоча два роки він протримався. Середній набір очок у нього що в Збірній, що в клубній кар’єрі тренером 1,33. Тобто в середньому із 3-х очок він набирав 1,3. В Динамо 2 1,24. Зараз в Динамо 1,86. Чи видатні це показники? Для порівняння у Реброва в Динамо середній показник 2,2. І це треба врахувати те, що при ньому ми грали не в ЛЄ, а в ЛЧ.

Динамо Шахтар. Чи настане біла полоса?

Із своєю командою треба бути завжди. Особливо в ті моменти, коли щось йде не так. Зараз саме такий час. Важкий час, коли в наші ворота залітає абсолютно все те, що туди летить. Бо в двох останніх матчах ми пропустили по два голи і по два удари було у нашу раму. Тоді як в атаці ми продовжуємо розбазарювати моменти. В Одесі Мбо не забив головою з 4 метрів. Із Янг Бойз були і штанги з декількох метрів, і запораний вихід один на один на першій хвилині матчу. Щось не так із командою. Не має цілісної картини. Та треба вірити у те, що завтра буде наш день. Інакше ні як.

Динамо Янг Бойз - гра із багатьма невідомими!

  Чи чекає нас цікавий матч? І взагалі чого чекати від Динамо? Останні матчі викликають виключно негативні емоції. Провал слідує за провалом. Складається враження, що тренерський штаб втратив контроль над командою Чи так це? Чи ідеї тренерського штабу перестали працювати? Ми чуємо і бачимо те, що тренер помилився із складом, помилився із стартовою схемою. Помилки накопичуються. А висновків якось не видно. На помилках розумні люди вчяться, навіть на своїх. Тому люблю Динамо, та очікую кожного наступного матчу із величезною долею невизначеності. Не знаю яким буде склад, якою буде схема. Скільки провалів буде у нашій обороні і скільки моментів треба Мбо для того, щоб забити.

Зупиніться!!!

  Ми живемо в такі часи, що більшість людей втратили поняття норм етики, моралі. Культура, повага до інших людей – все для сучасної молоді щось невідоме. На дорогах тебе підрізають. Проїхати подвійну – легко. На червоне на світлофорі – норма поведінки. Забризкати людей на дорозі під час дощу і не зупинитись на вибачення? Навіщо. Навпаки, буде робити це ще і ще. Поведінка в транспорті, просто в магазині. Наступають на ногу, щтовхають в спину і не те що не вибачаються, навпаки, обматерять і пошлють їздити на таксі із словами «ой, какой ти чувствительний погляди». Люди втратили культуру, втратили повагу до інших. Ви тут кажете про те, що футбол у нас в Україні упав? Так культура настільки впала, що я, читаючи коментарі, просто обалдєваю.

Тактичні злидні тренерського штабу Збірної України!

Досить складно після такого матчу щось сказати одразу на емоціях. Результат є. І від нього ми вже не зможемо відмовитись. Особисто я очікував значно кращої гри. Точніше я вірив у те, що наявність такої групи аналітиків і фахівців серед тренерського штабу не дадуть змоги провалити гру. Досвід попередніх матчів показав, що не випадково поряд із Шевченко знаходяться талановиті аналітики італійці, які вміють підготувати команду до матчів. Стадіон був заповнений напевно на відсотків 90, може і більше. Підтримка у першому таймі була просто фантастичною. А у другому стадіон замовк. Тиша і шок. Чому у другому таймі Збірна України стала?

Провокація посеред Києва!

Так, це мерзотна провокація. Так, це зробила людина, яка не могла не знати реакцію більшості вболівальників в Києві. Це плювок в душу всім нам, киянам. Я підтримую збірну. Та всьому є межа. Не можна переходити меж дозволеного. Не може в Києві на стадіоні висіти донецький сєпар. Це знущання. Брудни і гидотна акція. І не має жодних законних методів зупинити це.