понедельник, 19 июня 2017 г.

Чим далі в ліс, тим важче дихать...

  Сьогодні Динамо виходить із відпустки. Нас чекає новий етап розвитку команди. Дійсно не має особливого позитиву. До того ж останні інтерв’ю ІМС наповнені туманним змістом. Точніше особливого позитиву ми там не бачимо. Не видно там впевненості у найближчому майбутньому Динамо. Навпаки, там йде мова про судьбу Дніпра, що Динамо може її повторити. І на всьому цьому фоні важку думати про якусь перспективу. Тим більше, що лідери, останній великий актив команди - Ярмоленко і Віда, а також орендовані досить якісні легіонери, скоріше за все будуть продані. І це забезпечить життя команди на наступний рік. Перспективи – таке туманне зараз. Бюджетний тренер, бюджетні гравці. Але публічно високі цілі на минулорічних місцях. Та як добувати результати із значно слабшими гравцями – риторичне питання.

четверг, 8 июня 2017 г.

Трансферні пошуки. Хорватія. ч.1.

  У багатьох із нас зараз присутня велика доля негативу. Після провального сезону, здавалось би, для всіх «мрійників» настав золотий період, бо ж Ребров пішов. Як тут було не по мріяти про Луїса Енріке, про Томаса Тухеля, там про різних Маркевичей і Кучуків. А тут такий облом у вигляді чергових динамівських сердець Хацкевича і Лужного. І збірна влетіла так своєчасно Мальті. Знову ми отримали мазохістські втіхи. Життя - все ж таки така малина. Пар може скоро повалити не тільки з вух, але і з куди більш несподіваних місць. Та особисто я налаштований на конструктив. Саме тому вбачаю позитив у тому, що Динамо виграло суд першої інстанції за власні кошти. І у команду прийшов на посаду менеджера по Балканам Огнєн Вукоєвич, людина хоч і з динамівським серцем, та все ж із балканським менталітетом, зв’язками і стратегією по розвитку Динамо. Я так розумію, що вже влітку ми повинні побачити перші напрацювання. Я не очкую на 10 трансферів, але хоча б один. Тобто, одне якісне підписання гравця з Балкан за адекватні гроші. Отже, пропоную другу частину по цьому регіону. Сьогодні ближче до Огнєна, тобто Хорватія.
Ловро Маєр


четверг, 1 июня 2017 г.

Просто дякую і не прощаюсь!

  Що є зараз найважливішим? Не варто плакати, посипати голову попілом. Треба бути вдячним тренерському штабу за ті роки, які вони провели разом із нами. Вдячним за їх труд, за намагання створити команду, яка б стабільно давала результат. І все це далеко не в ідеальних умовах з точки зору інвестицій у розвиток команди, тобто трансфери. Хоча і поганими умови не назвеш, бо у Динамо прекрасна база, чудовий домашній стадіон, обслуговування на найвищому рівні, відмінне фінансування діючих контрактів. Тобто всі зосередженні виключно на досягненні найкращих спортивних результатів, а не як у більшості команд зараз в Україні люди, де у багатьох командах не тільки не платиться заробітна плата, але і рівень сервісу на низькому рівні, відсутні власні стадіони, бази для тренувань. Саме тому я вдячний тренерському штабу за систему, яку вони вибудовували, за результати дітей і юнаків. Та дійсно найважливіше питання – що нас чекає далі?

воскресенье, 28 мая 2017 г.

Вся суть в дрібних деталях!

Видався вільний день. І я вирішив присвятити частину його перегляду нещодавнього матчу між Динамо і Шахтарем. Скажу одразу, що дійсно не варто переоцінювати результат матчу, та і недооцінювати його також небажано. Бо він показав моменти ментальності, моменти надійності, моменти віри, моменти сміливості. І показав він, що у нашого суперника не має такої вже потужної лавки запасних. Як і не має перспективи серед молоді. Бо ж зі старту грало одразу три молодих гравця у Шахтаря. І всі вони відверто провалили цей матч. Дуже важливий, інформативний матч. Та нажаль, як бачу я. що Ребров не хоче сприймати ту інформацію, яка вже далеко не перший матч просто кричить. Хочу розставити акценти.

четверг, 25 мая 2017 г.

Втрачена ментальність і де її знайти?

  Цієї весни я не писав анонсів перед матчами. Чи то не було тяги, можливо не завжди вистачало вільного часу. Та й сьогодні день далеко не легкий. Роботи багато. Та все ж в середині є прагнення написати декілька власних думок. Ми знову підходимо до третього за останній місяць матчу між Динамо і Шахтарем. І підходимо ми у дуже важкому емоційному, психологічному стані. Вболівальник повністю зневірився у власній команді, у її гравцях, у тренері. Відповідно і очікування повністю відсутні. Впевнений, що більшість чекає чергової поразки, невиразної гри і знову все тих же самих гравців на полі. Бо тренер продовжує гнути власну лінію. Є обойма, є стартові одинадцять гравців. І щось змінити можуть тільки травми, дискваліфікації, якість дивні обставини. Та все ж я хочу декілька думок написати.

понедельник, 22 мая 2017 г.

Трансферні пошуки. Сусіди. ч.1

  На фоні загального негативу завжди хочеться відволіктись. Саме тому я вирішив написати трансферний матеріал. Бо я так само можу написати про те, що команда програла третій матч поспіль, що треба гнати Реброва, розігнати всю команду і взагалі перестати дивитись цей футбол. Та я не такий. В найважчі часи я буду з командою. Я вірю, що напрямок розвитку обраний правильно. Дійсно є багато емоцій. Легко рубанути і знищити все те, що будувалось останні роки. Та руйнувати завжди легше. А от щось створити – мистецтво. Саме тому я думаю про розвиток. Динамо не вистачає якісних гравців. Та у команди зараз не має можливостей витрачати величезні кошти на трансфери. Саме тому треба шукати раціональне зерно. Свого часу Динамо вже показувало як треба працювати. Так ми знайшли Гавранчича, Черната, Нінковича, Рінкона, Гіоане… Багато гравців приходили до нас не відомими світовому футболу. І саме у нас вони ставали стабільними гравцями своїх збірних, залишаючи видатний слід в історії Динамо, в історії футболу своїх країн. Отже, наші найближчі сусіди і їх гравці.
Флорінель Коман

среда, 17 мая 2017 г.

Між серцем і розумом!

Чи маєте ви оптимізм? Чи є у вас відчуття напруги, очікування? Чи нервуєте ви? Чи навпаки вас не турбує сьогоднішній вечір і ви налаштовані спокійно, без жодних емоцій? Напередодні матчу чемпіонату із Шахтарем у мене не було емоцій. Зовсім не було. Дивно, дуже дивно. А сьогодні із кожною хвилиною в середині зростає хвилювання. Частіше дивлюсь на годинник. Є бажання увімкнути якийсь фільм, щоб не дивитись футбол. Це на фарт. Минулого року планував не дивитися суперкубок. Та все ж брав в руки телефон і дивився рахунок. На другий тайм увімкнув, трохи подивився, побачив гол Фреда і вимкнув. Знову увімкнув через хвилин 10, гра не йшла зовсім.А потім бац і гол Віди. От тоді я вже дивився. Але зрозумів, що чемпіонат програємо, бо хто виграє цей суперкубок, той потім програє чемпіонат. Традиція. Так і сьогодні думаю, може не дивитись перший тайм, на фарт.

понедельник, 8 мая 2017 г.

Дякую хлопці!

Вчора на стадіон прийшло трохи менше ніж 8 тисяч чоловік. А після матчу особисто я так і не побачив жодного матеріалу, де б хтось спробував подякувати команді за перемогу. Тиша, бо кожна перемога Динамо не дає можливостей критикувати. Навпаки всі сприймають такі перемоги як такі, що нічого не відбулось. Ну, мол а що таке, 6:0 – легкотня. Нащьолкали собі і що? Всі чекають на 17 квітня. Затаїлись у самих далеких ямах. Вболівання – таки важка справа. Бо ми знову бачимо, що дякувати гравцям за гарну гру не навчились. Ми вміємо виключно критикувати після складних матчів. Це наш коник.

понедельник, 24 апреля 2017 г.

Розставляючи акценти.

  Вже багато всього сказано, написано. Не думаю, що варто зводити всі думки, наводити приклади. Всі ці розмови про побудову нової команди, про обмежений кадровий потенціал. Зрозуміло, що все так і є. Але, це все для слабких. Є найголовніше. Особисто я так і не зрозумів за рахунок чого Динамо думало, планувало перемогти у цьому матчі. Якщо відомі сильні сторони суперника, то намагаєшся знайти їм протидію. Особисто я побачив, що Динамо таки знайшло протидію швидким атакам. Це правда. Дві помилки в обороні за весь матч – не так і багато. Та ми не побачили жодного якісного загострення. Ми не побачили якісної роботи в атаці. І саме це дивує.

вторник, 18 апреля 2017 г.

Трансферні пошуки. Сербія. ч.1

  Мене завжди приваблювали трансферні роботи. Та я вже дуже давно не писав подібних робіт. І справа не в тому, що я перестав слідкувати за трансферним ринком. Просто Динамо перестало купувати гравців такого рівня, який цікавий мені. Та не так давно була конференція із Бериславом Станоєвичем. У якій він розповів про свої нещодавні поїздки в Сербію. І ці поїздки пов’язані із трансферними планами Динамо на літо. Цілком зрозуміло, що я вирішив приєднатись до селекційних пошуків. І хоча у мене не має можливостей Берислава, та я із висоти мого трансферного досвіду спробую розповісти про те, хто зацікавив мене у місцевій Суперлізі під підсилення першої команди. Бо є дуже багато талановитих гравців 16-19 років, та вони наразі лише для підсилення нашого дублю.
Урош Джурджевіч