среда, 15 июня 2016 г.

Всього по трошки))

  Ці дні наповненні подіями. Як на мене, то головна новина – це звільнення Геннадія Афанасьєва та Юрія Солошенко. Україна повинна боротись за кожного громадянина. Вони всі повинні повернутись до дому, бо є справжніми героями України. Я сподіваюсь, що ті 23 людини, які залишились у полоні також будуть звільненні. Як і інші заручники на окупованих територіях. Радує, що є результати. Саме це головне. Як і вічна пам'ять Героям України, які продовжують кожного дня вмирати за Україну на передку.

вторник, 7 июня 2016 г.

Такі різні новини напередодні Євро.

  Ми всі різні. Я не можу бути суддею іншій людині. Однак, я маю право на власну позицію. Кожен має право на власну позицію. І якщо наші поступки мають політичний, соціальний резонанси, то ми повинні мати в собі силу обґрунтувати те, що ми робимо. Я останній тиждень продовжую спостерігати за роботою ЗМІ. І за тим, як паскудяться люди. Перепалка між ІМС і Леоном це вже давно не смішно. Президент, який фінансує команду і шавка алкаш, який мав величезний талант гравця і пропив його. І ця шавка дозволяє собі при допомозі Ріната гавкати і поливати брудом Динамо. Шавки вони потрібні лише слабким. Тому пане Рінате ваші прийоми проти Вас і повернуться.

среда, 1 июня 2016 г.

В супереч всьому треба бути разом навіть із такою збірною!

  Найважливіше – залишатись людиною. Завжди, які б там емоції не були, треба відповідати за власні думки. Саме тому для мене, як для громадянина України і вболівальника футболу, як для блогера, як для людини, важливо підтримати власну збірну. Бо ми їдемо захищати честь держави. Емоції – складова життя. Я можу бути не згодним у багатьох питаннях із тренерським штабом, але я буду дивитись футбол по ТВ, а вони відповідають за результат. Мої думки, думки кожного важливі, бо це є комплекс думок, які нація посилає команді, це є та доза енергії, яку вони отримають, яка може допомогти, стати додатковим стимулом для перемоґ, або для поразок. Тому я вболіваю за наших хлопців, бажаю їм виграти це Євро.

понедельник, 23 мая 2016 г.

Революція заради еволюції чи деградації...

  Варто на декілька днів залишитись виключеним із інформаційного простору, як одразу щось цікаве відбувається. Зрозуміло, що мене не цікавить Луческу і його перспективи у сусідній країні. Зрозуміло, що мене цікавить те, що буде після у шахтаря.  Зараз це не відомо, хоча ім’я нового тренера вже всі знають. Головна новина – Рауль Ріанчо і його відвертості, а також перший літній трансфер. Дуже суперечливий трансфер. Я думаю, що Рауль висловив багато цікавих думок. Основна – цей склад Динамо вичерпав свою мотивацію. Чи це так? Я думаю, що не зовсім. Бо друга фраза іспанця значно якісніше показує ситуацію. Певна група гравців не відповідає принципам побудови гри за критерієм швидкості думки, виконання, елементарному функціональному бігу. Тобто гравці основи занадто повільні. Саме через це ми побачили провали у певних матчах, саме тому команда не показала якісного футболу на весні.

понедельник, 16 мая 2016 г.

Це все нажаль не лікується!

  Мені зовсім не до вподоби писати про сьогоднішній футбол в Україні у тому розрізі, який сьогодні спробую висвітлити. Це важка тема. Ми знаємо, що в країні йде війна, що йде перерозподіл впливу. Саме тому ми бачимо зникнення футболу у таких містах, як Запоріжжя, Луцьк, Харків, Кривий Ріг. Більше того, ми бачимо як втрачають свою вагу команди, які завжди формували наш футбол. Я про Одесу, Львів, Дніпропетровськ. Є враження, що футбол в Україні потрібний лише окремим людям. Чому так? Бо у нас – збитковий бізнес. І от у часи кризи група людей, досвідчених проектних менеджерів, взялася за важку справу. Яка справа? Зробити наш футбол прибутковим.

пятница, 13 мая 2016 г.

Сезон чуток відкритий))

  Так багато різних подій відбувається. Я майже не пишу, бо якось не відчуваю особливого натхнення. Новин начеб то дуже багато. Але це все більші бійки, скандали. Сезон завершується. Однак все ще попереду. Про збірну писати ще рано. Про сезон все і так зрозуміло. Про можливі придбання, тобто мої улюблені трансферні пости, писати важко. Чому? Бо я дуже обмежений у кандидатурах. Бачу багато цікавих гравців. Та якщо раніше ми мали змогу запрошувати гравців із Іспанії, Франції, Бельгії, Голандії… то зараз не зрозуміло те, чи зможемо ми звідти придати гравців, якісних гравців. Бо футбол в Україні впав. І зараз більшість гравців не має бажань їхати в Динамо. Тому зараз я скажу зовсім про інше.

вторник, 3 мая 2016 г.

Ми станемо тільки сильніше!

  В житті бувають такі моменти. Не випадково напередодні матчу я написав про гру, яка не має мотивації. Однак, зрозуміло, що є певні амбіції. Завжди є амбіції. Особливо у нас. Ми завжди прагнемо тільки перемог. І тому поразки, особливо такі, сприймаються дуже боляче. Ти думаєш, кричиш, що все пропало. Це болісно впливає на слабких духом людей. Бо такі матчі - питання престижу. Динамо свій престиж не підтримало. Так, є чемпіонство, але залишився величезний осад. І від нього не має можливості сховатись. Треба визнавати свої помилки. Що визнав Ребров. Ми маємо сподіватися на те, що він буде зростати, вдосконалюватись. Бо ж іншого тренера не буде. Треба вміти претерпити. І згуртуватись наколо команди. Потрібна свіжа кров, потрібні інвестиції в команду, потрібне очищення і треба вміти вірити і чекати.

среда, 27 апреля 2016 г.

Цікаво що буде))

Так виходить, що найближчі святкові дня я не зможу активно спілкуватися. Треба відпочити від інформаційного потоку. Я дуже люблю поїздки і ціную можливість дати відпочити очам від моніторів, а голові від потоку інформації. Тому саме сьогодні я спробую написати декілька слів про недільний матч.


воскресенье, 24 апреля 2016 г.

МИ ЧЕМПІОНИ!

  Це була фантастична гра. Це фантастичні емоції. Саме за такі хвилини я люблю футбол. У мене не має жодних бажань розбирати цю гру на деталі. У цьому не має потреби. Ми перемогли, ми здобули золоті медалі і прямий вихід у ЛЧ. Так, ті самі 16 млн. євро. І можливість запросити до свого складу якісних гравців. Бо саме ЛЧ - мотивація. Особливо коли команда так стабільно демонстпує результат. Я хочу побажати всім отримати свою дозу адреналіну і ендорфіну. Не шукати у цьому матчі негативу. Не думати зараз про наступні матчі, про наступний сезон. Просто радійте. Бо радість - головне що ми потребуємо у наш час!

среда, 13 апреля 2016 г.

Складнощі вибору вірного шляху

  Я не думаю, що створюю чи озвучую якусь сенсацію сьогоднішнім матеріалом. Скоріше за все це просто моя особиста позиція. Насправді реалізм і правда завжди посередині. Бо не має простої істини. Як і не має простих шляхів. Ми бачимо дуже багато прикладів. Можна навести багато яскравих команд, які йдуть своїм шляхом. От вчора ми бачили як зустрілись два найцікавіші проекти: МанСіті і ПСЖ. Це є дві команди, які повстали з попелу. Клуби мають власну історію. Однак із плином часу команду падали до небуття майже. Знайшовся інвестор, який вклав мільярдні кошти в команди. Це призвело до здобутків чемпіонства. Але така бажана ЛЧ недосяжна. Кращі гравці, кращі тренери, величезні амбіції. Однак, знаходяться команди, такі як Юве, Челсі, МЮ, Реал, Барса, Баварія, Інтер, Атлетико Мадрид, які так само ставлять такіж задачі. І ці клуби мають фундамент розвитку. Тому вони мають здобутки більш суттєві. Всі хочуть перемогти у ЛЧ, вкладають величезні інвестиції. А перемога дається лише одній команді. Де захований секрет успіху?