Наш футбол ще не досяг дна, на жаль...

 

До закриття трансферного вікна залишилось декілька днів. 1 вересня в Україні, як і у більшості країн Європи, вікно закриється. Залишаться лише вільні агенти. Говорити про трансфери Динамо – тема сумна. Тут не очікуєш нічого дивного. Так, в останні дні Динамо буде всіляко намагатись прилаштувати Сідклея і Гармаша. Цілком можливо, що і інші гравці можуть піти в оренду. Царенко, Біловар, Малиш, Нещерет, Кабаєв, Рамадані і інші. У кожного своя мотивація. Хтось готовий ще почекати. Хтось, цілком можливо Вівчаренко, дійсно чекає на трансфер. У Динамо є група гравців, яким тренерський штаб не дає можливості грати. Хоча тримає в обоймі і випускає в окремих матчах на лічені хвилини. І є такі, які програли конкуренцію і шансів не матимуть. Луческу використовує вкрай обмежену обойму. При цьому легко побачити, що він не задоволений рівнем багатьох гравців. Тому трансфери можуть бути.

Гра в День Незалежності - вагома мотивація для перемоги!

 

Динамо чекає ще одна дуель із турецьким клубом. Цей матч наповнений повагою від менеджменту Бешикташа. Тут велика історія між Луческу і цим клубом. У всіх моментах наразі помічена повага саме до тренера. І через нього до його клубу. Сподіваюсь, що хід протистояння не зруйнує цю історію. Бо турки народ гарячий. І емоції б’ють через край. Якщо для Динамо участь в групі ЛК – хоча і важливо, але не вирішальний момент, то для Бешикташу – питання більш значиме. Інвестиції у гравців є. І вони доволі великі. Тому побачимо мотиваційну складову і емоційний фон матчу.

Покритикуємо Динамо?

 

Давайте разом покритикуємо Динамо. Ми всі знаємо, що гравці погані, футболу немає і що ніяких перспектив не передбачається. Життя – бляшанка. Або ще з класики, що шеф все пропало… Така вона правда футболу. Грають 2 команди на полі. Рахунок на табло у футболі є визначальним. Кому як не грекам це відомо, бо ж саме вони виграли євро із Рехагелем у 2004 році із відвертим антифутболом.  Тому критикувати Динамо треба. Немає яскравого футболу. Але є результат на табло.

Денис Дикий. Таланти академії Динамо.

 

На фоні емоційного негативу від першого матчу ЛЄ хочеться писати про позитив. Хоча багато хто не готовий сприймати позитив зараз. Як я написав, що існування великого футболу в Україні – дивно. Більшість футболістів наших грандів легко можуть знайти собі місце хай і не грандах Європейського футболу, але в середняках і аутсайдерах різних ліг – цілком реально. Скажімо так, що всі ж ми реалісти. Якщо футболісти не воюють, то тому ж Шепелєву краще грати у середняку бельгійського чемпіонату, ніж в УПЛ. Більшість українських гравців Динамо і шахти легко можуть піти в оренди. Попит на них буде. Я був впевнений, що грати буде виключно молодняк, якому треба себе зарекомендувати, щоб знайти собі затишне місце. Так зробив Циганков. Насправді Жирона – піти аби куди. Лише щоб було спокійно, не стріляли. Футболісти здивували. Бо люди не тільки не втікли. Навпаки, повернулись із комфортних умов. Мова про всіх легіонерів, таких як Швед, Зубков, ракицький, Чигринський, Ярмоленко, Шабанов… Та все ж тенденція на продаж активів збережеться. Це підтвердив Довбик і Трубін. Динамо теж може цього літа втратити когось із відомого списку: Бущан, Шапаренко, Вівчаренко, Бражко, Ванат... Тому сьогодні хочу написати про Дениса Дикого.

Якщо не проходити Аріс, то повна печалька із цим Динамо.

 

Динамо розпочинає Єврокубковий сезон в Греції. Чи буде цей сезон успішним і довгим? Поки такого відчуття особисто в мене немає. Для початку треба пройти Аріс, а потім може бути Бешикташ. Важкий шлях. Із Бешикташем ми у ЛЧ грали в 16 році. Із греками також регулярно граємо. Схожа політика в цих чемпіонатах. Люди різні, але політика комплектації команд доволі типова. В Греції менше грошей ніж в Туреччині. Тому і команди набагато скромніші. Але матч буде важким.

Новий сезон, нові надії

 

Початок сезону – завжди хвилюючий момент. Війна триває. І футбол живий. Легко побачити, що адаптація людей до війни доволі успішна. Звикаєш жити в умовах повітряних тривог, роботи ППО. Навіть до жахливих наслідків обстрілів, відключення світла  і інших моментів – звикаєш. Футбольна система також адаптувалась. Саме тому цього літа легіонери знову поїхали в Україну. А клуби почали офіційно витрачати гроші на трансфери. Рік тому здавалось, що наш футбол буде виключно з власних гравців, здебільшого молоді, яка отримає шанс. Тепер молоді знову буде важче пробитись. Футбол адаптувався до війни.