В очікуванні Гонсалеса!

Крізь терни до зірок. Інакше не буде. Я розумію всіх, точніше намагаюсь. Хай кожна людина зрозуміє, принаймні спробує, і мене. Писати українською – мій вибір. А спілкуюсь я із людьми тією мовою, яка їм зрозуміліша. Важко іноді дійти порозуміння. Треба заглибитися у мій внутрішній світ, до моїх почуттів, мого самоусвідомлення. Я 1,5 роки про це думаю. Цей крок дійсно важкий. Бо мені поки що складно писати українською. Але, я буду вдосконалюватись. Помилки – природньо. Взагалі у мене російська мова була відмінною у школі, а українська на четвірочку із натяжкою. І це рішення остаточне. А сьогодні я буду писати власні думки, зауважу, що Динамо в Серці – авторський блогг, тому тут пишуться виключно мої думки. Ніколи не прагнув бути абсолютом. Тому і спілкуюсь із людьми. Моя пропозиція до всіх ще діє. Відкривайте свої сторінки один одному у фейсбуці, якщо таку маєте, та знайомтесь із живими істотами. Тоді буде легше спілкуватись. А сьогодні я напишу про Дерліса Гонсалеса.

У пошуках справжньої мотивації

Дивовижна річ футбол. З самого ранку у мене з’явилось бажання розширити власний діапазон знань. Бо ж їх забагато не буває. Я вирішив вивчити мотиви. Мене завжди цікавить мотивація гравців під час трансферів. Особливо це стосується перехода Джермейна Ленса. Це як приклад. Буду відвертим, що розумних пояснень, окрім грошей не бачу.

Браво Віталій Романов!!!

  Я у повному ауті. Мені не відомий Ваш душевний стан. Але, після такої гри, після такого "гарненького" суддівства залишається лише крайні емоції. Настільки брудне, гідке судівство я не бачив з часів вилучення Гармаша всім відомим товаришем. А тут такі відверті фоли, як удар ліктем в обличчя Рибці, як відвертий наступ шипами на ногу Ярмоленку на останніх хвилинах матча... Як на мене, то ситуація входить у такий стан, що можно задуматись над заговором. Проте, як на мене, то це просто низька кфаліфікація арбітрів.

Моє самоусвідомлення!

Цей матеріал не присвячений футболу. Я не буду намагатися тут щось розповісти про матч із шахтою, який нас вже скоро очікує. Цей матеріал присвячений мені, як людині, що вже більше року думає. І справа не у моїх думках щодо АТО, щодо військових дій, щодо сусіда, який підло напав на мою Батьківщину. Справа у моїй громадянській позиції. Так склалось, що я народився у Києві і у родині з дитинства ми спілкувалися польською мовою. Тому що я етнічний поляк. А от оточення завжди розмовляло російською. Кияни знають, що таке у нас оточення, так склалось історично. Тому мені легше думати, писати російською, мій словниковий запас тут великий, термінологія поставлена. Адже я прочитав тисячі книжок саме російською. Хоча середню і вищу освіту я здобув повноцінну українську. І навіть багато слів термінологічних, освітницьких досі російською і не знаю. Цей рік я самоусвідомлюю себе громадянином України.

Размышления и заметки в слух...

Выскажу пару своих мыслей. В межсезонье, когда период трансферов, мы все ждем переходов. Динамо подсуетилось еще в мае. А сейчас мы наблюдаем эпопею с Коноплянкой. Все очень грустно и смешно порой. Хотя, надо радоваться. Ведь клуб, который выбрал Женя и Женю, вполне приличный. И чемпионат интересный. Ясно, что Севилья – стабильно 5-6 команда Примеры. Говорить о чемпионских амбициях не приходится. Это просто добротный клуб, который борется за зону ЛЧ. За 4 место. Иногда таки получается. Но, в последние годы это удается все сложней. Правда в этом году получилось. Севилья – хорошая команда, хороший проект. Это не аутсайдер, а команда, которая в каждом матче играет на победу. Лично я рад за Коноплянку. Огорчает только эта волокита. Кроты тоже порадовали. Продажа 3 бразильцев – не финал. Но, покупок не будет. Тут все очевидно. Форварда уровня Адриано нет. Каким бы он кренделем не был, а все таки кое что умел. Гладкий и Ферейра – совсем не то. Наш конкурент ослаб. И усиление не произошло. Если кто-то считает, что Болбат, Коваленко и Гринь – усиление, то не смешите меня. Они и играть то не будут. Ведь все равно осталось еще куча бразильцев. Слабость конкурентов радовать не должна. Мы должны думать о себе.

Трансферные поиски 2015. центральный хав. ч.3.

Я так сел, посчитал и увидел большой перебор. Посчитал я игроков в центре поля. Получается 7 человек на 3 места. И если посмотреть на каждого по отдельности, то все хорошие ребята. И Беланда бесспорно сидеть на лавочке не станет, и Гармаш игрок высочайшего мастерства. И Мигель не может не играть. А Рыбалка, он ведь железный игрок старта, через него вся игра в прошлом сезоне строилась. А Сидорчук ведь не случайно отвоевал себе место в основе, работоспособный игрок, который умет прекрасно подключиться в атаку. А Буяльскому необходимо игровое время, ведь такой период. Что уж говорить про Петровича. А ведь тоже игрок своей сборной. Его шансы даже на попадание в заявки на большинство матчей сейчас выглядят иллюзорными. Долгий сезон – ясно. Но, в любом случае все важнейшие матчи в чемпионате, в ЛЧ должна играть основа. 7 человек на 3 места – хорошо для конкуренции, но хорошо ли это для макроклимата в коллективе? А ведь еще есть Чумак, Харатин. Молодым парням тоже надо давать игровое время. Сложная задача перед тренером в ситуации, где есть глобальный перебор игроков, каждый из которых претендует на стартовый состав. И я еще и ищу игроков в эту зону. Странновато. Мало ли, может Ребров разгрузит основу. Он ведь тоже видит перебор исполнителей. Хотя, может ему в самый раз. Сезон то длинный.

Стефан Йохансен

Трансферные поиски 2015. центральный хав. ч.2.

У меня такое впервые. Я готовлюсь писать материал и прямо на глазах те игроки, о которых я пишу, уплывают. И уплывают буквально все из списка. И мне приходится ломать голову. Переделывать списки сложно. Все же я хоть и не гениальные селекционер, и не получаю за свои работы даже копейки, и не могу как-то повлиять на продажу или покупку игрока, но это просто возможность развивать свой кругозор. В процессе всегда изучаешь не меньше 30 других кандидатов. Так, для примера, в работе над сегодняшним материалом я изучил и открыл для себя несколько талантливых юных ребят из Франции. Посмотрел троих хорватов. Прощупал аргентинский рынок, где увидел много молодых талантов. Проработал Португалию. Очень активны Порту, Бенфика и Спортинг. Они скупают всех очень быстро. Если игрок молод и талантлив, то пройти мимо этих клубов возможно только в том случае, если у них явный перебор с игроками. По сути это сложно, потому что они практикуют скупку всех и потом раздают всех по арендам.. Посмотрел и Бельгию. Здесь есть так же парочка новых молодых ребят. Один, из Андерлехта, недавно дебютировал в сборной на позиции, где задействован Фелаини, Дембеле, Наинголан и Витсель. И это не Тилемас, не Праат. Я сформировал свой список и уверен в нем.

Жулиан Баумгартлингер