Радіти не варто, але й сумувати не має приводу.

  Перечитав багато різних думок. Як і завжди більшість із нас легко піддаються емоціям. Тому у цій ситуації важко бути об’єктивним. Я не виключення. Маю свою суб’єктивну думку і завжди її відстоюю. Тому вирішив написати таки декілька слів по матчу із чемпіоном Туреччини. Думаю треба почати із того, в якому стані підійшли команди до матчу. Динамо має величезні проблеми із складом. Думаю, що в цьому сезоні важко знайти два матчі, де грав один і той склад. Тренерський штаб постійно змінює стартові 11. І далеко не завжди це змушено конкуренцією. Як правило – наслідки травм, блідої гри команди. Тренер постійно шукає оптимальний склад на гру. Іноді доводиться навіть скребти по сусєкам, бо важко знайти гравців на певні позиції. Сьогодні у команди проблема – центр захисту, де фактично дует Віди і Хачеріді є без альтернативним. Проблема із правим захисником триває вже дуже довго. Ярмоленко продовжує лікувати спину. І у вчорашньому матчі був епізод, коли я вже подумав, що все, зараз буде вимушена заміна. Видно, що Андрій грає через силу. Можливо, що саме через це його гра зараз не виблискує.

Чи такі вже страшні ці Народні Орли?

  Середа підходить. Настав час сказати декілька слів про нашого наступного суперника. Вчора сидів і дивився дивний матч між Бенфікою і Бешикташем. Що мене здивувало, так це точно не турки. Мене здивувала Бенфіка, яка відверто провалила матч. Португальці – яскрава, швидка, технічна команда. Вони на рівних грають із провідними світовими колективами. А тут бліда і невиразна гра, без швидкостей, загострень. Тому я і думаю чи то вони дійсно у такому поганому стані були на той момент, чи Бешикташ так зв’язав їх гру. Спробую відповісти на це питання для себе в процесі створення даного матеріалу.

Єдиний вихід.

  По слідам останнього в’ю ІМС хотілося б також висловитись. Після провалу із Зорею, хоча провалом важко це назвати. Скоріше за все можна сказати, що після невдалого закінчення гри із Зорею, постало багато питань. Серія невдалих матчів Динамо затягнулась. По суті команда вже 4 матчі не перемагає, набравши тільки 1 очко із Шахтарем. До того ж гра команди не є переконливою. Саме тому почались закидони чергові від «дружнього» телеканали про борги по з.п. в Динамо, про фінансову кризу. В тому то й суть, що хоч це й відверта брехня, але на фоні невдалих матчів багато людей починають в це вірити.

Дякую!!!

  Ми всі черпаємо силу від Рідної Землі. Земля наша багата, родюча. І ми їмо хліб, що Вона родить. Ми п’ємо воду, яка тече з Неї. А як станеш в полі босоніж і пройдешся, подивишся на степи, на Дніпро… піднімешся в гори і побачиш велич гір, гуркіт водоспадів, красоту Синевира. Ми живемо енергією нашої Землі. Лише коли любиш цю землю, коли відчуваєш її, то так надихаєшся, що спроможний творити дива. Саме про дивних людей, яких доля зробила інвалідами, так хочу написати. Про справжніх Українців, які надихаються нашою Землею, які тут народжуються, зростають і перемагають. Багата наша Земля.

Злюки Бобри проти маленкьких голубих Віслюків. Тваринний світ ЛЧ.

  Після останнього матчу багато речей стало на свої місця. Ми побачили, що за останні роки рівень Динамо впав. І в минулі роки нам важко давались матчі із Шахтарем, але зараз ми побачили, що в центрі півзахисту в нас не має гравців, які можуть індивідуально сильно грати. Останнім таким гравцем був Мігель. Зараз у нас грає Буяльский, якого давно вже називають невидимою людиною, бо він на полі є, але в атакуючий фазі його дії побачити можна тільки під мікроскопом. Динамо критично не вистачає в центрі поля гравців, які можуть швидко працювати із м’ячом на високій техніці. Але є і позитивні моменти. Все ж таки Рибалка відновився і його рівень значно кращий за Корзуна. По суті саме він і у цьому матчі відпрацював за всіх. Так само можна сказати про Макаренко, який провів матч на рівні значно вищому, ніж у Антунеша. Хачеріді провів видатний матч. І, зрозуміло, Мораєш і Ярмоленко дійсно є сильними індивідуально гравцями. Перший тайм вони вдвох тягли команду. Але, у команди обмежений потенціал. По суті не має запасу по лініям. Вся надія на молодь.

Без оптимізму.

  Чи варто хвилюватись? Сьогодні для Динамо перший матч сезону. І я сподіваюсь, що все пройде на високому рівні, без скандалів. Однак, я думаю, що без бійок, штовхань, провокацій і жорсткої гри такі матчі не бувають. Зараз не так багато віри в Динамо. Трансферне літо команда провалила. Ярмоленко виступив із офіційною заявою, де сказав, що буде і далі працювати, але що він ображений на Суркіса. Мен звісно завжди цікаво, а на ту заробітну плату, що він отримує по новому контракту, він також ображається? Не хочеться цих скандалів, тим більш напередодні таких важливих матчів сезону. Зараз настають перші вирішальні матчі. І в них треба давати результат, навіть якщо не буде видовищної гри.

Чи це буде нова збірна України, чи все старе потягнеться і далі?

  Залишилось декілька годин до початку першого відбіркового матчу. Після Євро ми втратили основи довіри у власну збірну. Призначення нового тренера, викликані гравці, вся ця таємничість… це не додає позитиву. Бо ж все не визначене завжди породжує страхи. Зрозуміло, що треба завжди бути реалістами. Можна навести приклад нещодавнього матчу молоді із французами. Другі були у статусі фавориту, так багато зірок. І наша команда, яка зараз переживає перебудову, де почали вже грати гравці 1996 і 1997 років. І що ми побачили? Що дисципліна, порядок і величезне бажання дало нам перемогти. Те ж саме на Євро показала Ісландія. Ми ж розуміємо, що рівень цих гравців здебільшого нижче середнього. Але, вони завжди виходять на поле і віддають всі сили боротьбі.