До зустрічі в 1/4, правда поки КУ!!!

 

В сильному чемпіонаті зацікавлений кожен адекватний вболівальник. Тільки конкурентний чемпіонат дасть змогу прогресувати футболу. Чим більше сильних гравців, сильних команд із стабільним фінансуванням, тим це краще для всіх нас. Останні пару місяців я бачу дві стратегії розвитку. Одна стратегія в Кривому Розі. Не є фанатом зелених. Хоча вони майстри по рекламі, розкруткам. Тому дивно, що навколо Кривбасу немає великої хвилі. Спокійно будується сучасний стадіон. В команду інвестуються гроші. Амбіції там дуже високі. Це не просто захід у нашу Вишку. І фінанси поки точно є. Хочеться вірити, що будуть і далі. Правда багато хто скаже, що Кривбас завжди був супутником Дніпра. І що для цього його зараз відроджують. Та для мене ця команда іде своїх шляхом.

Тонкощі VAR в епізоді, який може побачити лише VAR арбітр. Якщо звісно захоче.

 

Динамо Дніпро 1. Спокійна і переконлива перемога. Здавалось би, що немає там де  і навіщо ритись у білизні. Перемога за всіма статтями. Всі розчарування можуть бути пов’язаними лише із слабкою реалізацією моментів. Особливо у першому таймі. Стосовно Дніпро 1, то тут всіх собак навішали на капітана команди Логінова. Який дійсно прийняв участь у більшості епізодів. Тут і гольовий момент Раміреса, який його хитнув і по суті залишився один на один. Але невдало пробив. І перший гол Циганкова, де Логінов не пішов страхувати свого партнера, залишивши величезну вільну зону. І гол Гармаша, де саме Логінов прибрав голову від м’яча, який наздогнав Циганков, віддав пас із рикошетом на Гармаша, який також рикошетом саме від Логінова забив свій 6 м’яч в сезоні. Все в плюс Динамо і в мінус Логінова. Та у мене виникли питання по ще одному епізоду.

Динамо Дніпро 1. Нам необіхдна реабілітація.

 

Чи зле Динамо не себе? Важко давати оцінку. Є враження, що сам вихід на Камп Ноу для багатьох гравців – вже досягнення. Особисто я не побачив спортивної злості. При тому, що Динамо може грати жорстко. Але грає із величезною повагою до своїх суперників. В чемпіонаті цього не спостерігається. В ЛЧ ми бачимо намагання зіграти строго тактично. І не сказати, що це не виходить. Так є обрізки і помилки. Але тактично команда грає якісно. Виходить більшість моментів. Та критично не вистачає в атаці гравців, які вміють зіграти жорстко, настрино і на високій швидкості протягнути м’яч. Ця якість була у Родрігеса. Тому і вихід у минулорічному виїзному матчі в Барселоні був успішним саме завдяки наявності такого гравця. Нестандартного, жорсткого, брутального. Циганков – інтелігент. Де Пена так само. Супряга грає у свій футбол. Здоровий хлопець настільки втратив психологічно впевненість, що не може ні боротись, ні вигризати, ні втікати. Вийшов Вітіньо і загострив. Гармаш нав’язав боротьбу. Рамірес грав би довше і було б більше толку. Тренерський штаб помилився із стартовим складом, із стратегією на матч.

Динамо Барселона. Знову зустріч і нові надії.

 

Правда завжди десь по середині. Сьогоднішня Барселона – топ команда світового футболу. І у цієї команди дійсно далеко не найкращі часи. Тут багато чого в комплексі. І фінансовий стан, і набір гравців, і тренерський штаб, і керівництво. Нове керівництво скидає всі проблеми на старе. Добре всім знайома пісня. Тому є настрої як серед наших вболівальників вкрай оптимістичні, так і вкрай песимістичні серед вболівальників Барселони. Однак є і протилежні думки. Що нічия для Динамо буде можливою лише на дикому фарті. І тут пригадують історію протистоянь рік тому. Що ж змінилось за цей рік?

Динамо. Період закладання нового фундаменту.

 

Про стан будь-якого проекту можуть говорити дуже багато факторів. Є періоди активності, періоди марнотратства, періоди розуму або періоди занепаду. В якому періоді зараз перебуває Динамо Київ? Цікаве питання. Марнотратство точно позаду. Період занепаду також подоланий. Іде етап зростання. Із помилками, із слабкою роботою деяких менеджерів. Проте приходять нові спонсори, які точно роблять клуб фінансово стійкішим. Затишшя у попередніх трансферних періодах нарешті призвело до двох трансферів за гроші. Безумовно хотілося б більших витрат і сильніших трансферів. Та й поки жоден з підписаних гравців так і не став основним в обоймі. Вітіньо набирає оберти. Поступово награється. Воно і не дивно. Все ж за хлопця заплатили 6 млн. Та на мою суб’єктивну думку клуб готує базу для нових, більш дорогих трансферів.

Слабкі аргументи Петракова

 

У нас більше немає такого креативного хава… Всі ж одразу згадали Петракову Маліновського. Тема відсутності якісної лавки запасних існує давно. Безумовно варто зазначити, що тренер робить власний вибір. Тренер завжди робить власний вибір. І відповідає за нього. Але коли йде мова про те, що немає альтернативи на ту чи іншу позицію – є досить суперечливою темою. Тим більше у розрізі Збірної. Травма Зінченка зіграла вкрай негативно на центр поля. Дійсно із наявних гравців можна було використовувати лише Сидорчука, Шапаренка і Степаненка. Та тема резерву повинна бути розкрита більш детально. У нас є гравці на цю позицію. І це досвідчені гравці, у яких достатньо матчів за Збірну, так і менш досвідчені, але із хорошим досвідом виступів на високому рівні.

Євген Макаренко

Фраєра

   Цікаво завжди спостерігати за талановитою молоддю. І от зараз, готуючи вечерю, вирішив поєднати приємне із корисним. Після нещодавнього виносу молодіжки Французами, коли нас там в одні ворота винесли. І де Руслан Нещерет таищв все, що можна і не можна. Але навіть його героїчна гра не врятувала від розгрому. І от сьогодні думаю, що проти Фарерських островів наші точно вийдуть реабілітуватись.

 

Антон Боль. Надійний і ефективний стовп оборони Динамо U19.

 

Посеред паузи на Збірні можна було б вчергове поговорити про ситуацію напередодні відповідальних матчів. Подумати про те, чому всі ненавидять Петракова... Хоча особисто я думаю, що треба розділяти ненависть і адекватну критику. Якщо критикують, то це не говорить про ненависть. Але добре відомо, що критику не всі можуть сприймати. Одразу виставляють шипи. Тільки оди і похвала сприймаються на ура. Хоча будь-яка розумна людина знає, що якщо тебе публічно хтось розхвалює, то скоріше за все ненавидить в глибині души. Тоді як найкращі друзі – ті, хто завжди говорять правду в обличчя. Це не ненависть. Це відсутність байдужості. Та сьогодні я хотів би поговорити про свою улюблену тему. Про талановиту молодь дубля Динамо.

Динамо Шахтар. Чи здивує Луческу?

 

Настрій у мене такий самий, як і у багатьох вболівальників Динамо. Він вкрай сумний. Знову з’явилось відчуття безпорадності. Так, тут лише 2 матчі проведені із негативним результатом. Але що об’єднує ці результати? 0:3 і 0:5. Без характерні поразки, коли Команда не знайшла в середині себе сил і спроможності хоча б спробувати переломити хід поєдинку. 2:3 і 2:5 виглядали б куди оптимістичніше за змістом. Бо був би показний характер, жага боротьби. Але такі вльоти по суті із одним і тим самим малюнком – вкрай сумно. Це говорить про організацію, про характер і бійцівські якості. Можна програти Баварії, але піти з поля із високо піднятою головою. Ось ці два матчі загнали в сумний стан зневіри у спроможність ламати матчі, які складаються невдало. І все це напередодні по суті головного матчу осені.