Вітаю ВСІХ)))

  Вітаю всіх із прийдешнім Новим Роком! Бажаю всім міцного здоров'я, виключно гарних емоцій, не тільки футбольних, родинного тепла і здійснення мрій! Мирного неба і хай все буде добре!

Стратегії розвитку в сучасному футболі. Прості приклади.

Під наступаючий Новий Рік у нас прийнято підбивати підсумки. Це прийнято робити у всіх сферах життя. Бо у будь-якій структурі завжди є стратегія розвитку і оперативне керівництво. Є стратегічний план, який складається із тисяч деталей. Щось глобальне завжди складається із дрібниць. А у футболі дрібниць не буває, бо кожна маленька деталь – частина цілого. Я хочу поговорити про стратегії розвитку. І про те, чи є така стратегія у Динамо.

Welcome to Dynamo Kyiv, Benjamin Verbic!

Поява першого новачка Динамо чомусь пройшла буденно. Не має великого захоплення. Чому? Бо всі останні трансфери Динамо не є такими гучними, як це було 4-5 років тому. Є очікування, сподівання. Більшість з нас хоче побачити потужну команду, потужні трансфери. Та все ж є розуміння того, що фінансова ситуація в команді, в Україні зараз така, що трансфери за 10-15 млн євро зараз неможливі. І все ж, треба сказати, що в новій історії Динамо зробило поки що свій найдорожчий трансфер. Це говорить лише про те, що президент продовжує вкладати гроші в команду, намагатися зробити все для того, щоб був розвиток і саме трансферною політикою Динамо повинно заявляти про свої амбіції. В сьогоднішніх фінансових реаліях цей перехід є дуже гучним. Хто ж такий Беньямін Вербич і чому про цей трансфер варто говорити?

Маразматичні брехачі.

Останні декілька днів ми стали свідками чергової чорної роботи ворожої медійної групи. Спочатку була опублікована інформація про те, що гравець відмовився продовжувати контракт. І буде розглядати пропозиції. Потім з’явилась інформація, на рівні офіційної, що агент гравця підтвердив факт відмови Євгенія від нового контракту з Динамо. І що є у нього багато пропозицій. Люди заворушились. Хтось пом’янув Хача незлим тихим словом. А хтось пройшовся по Динамо, що менеджмент профукав чергового якісного гравця. І, зрозуміло, знайшлись і ті, хто підтримав захисника. Мол, давно пора.

Трансферні пошуки. Вінгери. ч.2.

Тиша нам не гарантована. Трансферні новини останніх днів змушують задуматись. Ми тут дивимось серба з Бате, африканського нападника ЦЗ, всім відомого бразильця Молєдо. І якось буденно сприймається новина про домовленість із гравцем збірної Словенії і Копенгагена Бенджаміном Вербічем. Особисто я сприймаю цю новину без захоплення. Так, це лідер Копенгагена в цьому сезоні. Безумовно в датському чемпіонаті вміють готувати непоганих гравців. Досить молодий хлопець, який стабільно грає за свою збірну зараз. Та в його грі маса недоліків. Він і близько не дотягує до рівня футбольного інтелекту Циганкова. А Гонсалеза він краще лише як фінішер. Вербіч вміє ставити крапку в моменті. А от із підготовчою роботою в атаках не все так якісно. Надійність також бажає кращого. Технічний рівень далекий від ідеалу. Тому за 4 млн євро можна знайти значно цікавішого гравця. Це на мою суб’єктивну думку. Я вже писав про Хассана Банде з Мускрона, Манора Соломона з Маккабі, Денніса Мена із Стяуа, болгаріна Десподова із ЦСКА Софія і про Махіра Мадатова із Карабаха. Всі ці хлопці вже гравці нац. збірних у свої 18-20 років. Це талановиті гравці, які вже грають на високому рівні і демонструють як фініш, так і підготовку атак. І їх трансферна вартість не більша за 4 млн євро. Сьогодні я спробую додати власний список ще 3 цікавими гравцями.

Роберт Сков

Трансферні пошуки. Центральні захисники. ч.1.

Якщо розглядати трансферні пріоритети, то більшість погодиться із тим, що найважливіше зараз придбати якісного центрального захисника. Якщо ми заглянемо в дубль, то побачимо, що основною парою, яку награвали, були Попов і Миколенко. Обидвом лише 18 років. І обидва гравці мають прекрасні характеристики. Миколенко вже тренується із першою командою, потрохи награється, але чомусь не в центрі захисту. Попов у серпні отримав важку травму і вилетів на невідомий строк. Саме тому у центр захисту вимушено перемістили опорних півзахисників Алібекова і Калюжного. Треба бути чесними, що вони на цих позиціях часто помиляються. По суті на сьогодні із дубля Динамо не може взяти готового центрального захисника. Окрім Миколенко зрозуміло. До того ж команду залишає Віда, а Пантіч відверто розчаровує і зрозуміло, що тренерський штаб на нього не розраховує. Та ще й підвисає Хачеріді, у якого 6 місяців до кінця контракту. Тому потрібен якісний захисник, який підсилить цю лінію, створить реальну конкуренцію. Тому пропоную свої варіанти.

Рамі Рабіа

Динамо. Підсумки сезону. Хто на вихід?

Сезон завершено. Попереду місячна відпустка. Для гравців – час на перезавантаження, на моральне оздоровлення, на фізичне відновлення. Для президента і головного тренера – навпаки дуже важливий час. Зрозуміло, що можна дозволити собі тиждень відпочинку. На відпочинку дуже добре думається. Все треба зважити, продумати. І потім приступати до трансферної роботи. Як показала осінь, що у Динамо є майбутнє і це майбутнє – молодь. Бо молодь дійсно грає в інший футбол, значно швидший, сучасніший, інтелектуальний. Від гри молодих хлопців отримуєш задоволення. Саме перезавантаження команди взимку дуже потрібне. Час звільнити команду від тих, хто тягне її вниз. Час підсилити команду тими, хто поведе її вперед. І зробити це так, щоб не завадити молоді реалізувати себе. Сьогодні поговоримо про тих, хто повинен піти.

Зірка, що сходить. Віктор Циганков.

Давно займаюсь цією справою. Свого часу я багато писав про Ярмоленко, коли Андрій зазнавав нещадної критики на початку своєї кар’єри. Доводив те, що він є дуже якісним гравцем. Якісні показники гри Андрія дуже високі. Ми знаємо, що він на сьогодні є лідером збірної. Довгий час Ярмоленко був лідером Динамо. Чи можна виміряти лідерство і якість гравця цифрами? Ясно, що для цього треба мати дуже багато цифр. Тим більше, що зараз є супер програми, які виміряють все що можна у гравців. Всілякі Індекси дають середні показник якості гри. Ясно, що все це досить суб’єктивно. У футболі не можна виміряти все. Дійсно не тільки голи і гольові передачі вимірюють корисність. Є ще відбори, силова боротьба, перехоплення, утримання, надійність. Показників дуже багато. Головне – ефективність дій, кінцевий результат, естетика від гри. Та я все ж спробую показати самі примітивні. Бо не маю доступу до супер програм. Тому сьогодні я розкажу про Віктора Циганкова.

Динамо Партизан. Які сюрпризи нас чекають?

Така дивна ситуація, що особисто я не знаю чого очікувати від кожного наступного матчу. Це стосується всіх турнірів. Чи це цікаво? Чи подобається мені така ситуація? Так, хочеться бути більш впевненим у своїй команді. Останні матчі наче додали впевненості. Та експерименти у Албанії дали матч, який виглядав провальним. І навіть такий провальний матч Динамо мало можливість врятувати в останній атаці. Те ж саме можна сказати по Чернігову. Важке поле, жахлива погода, швидкий гол і потім така важка гра. І головне, що все було на тоненьку, бо Десна мала, мала шанси не програти. А потім на останній хвилині другий гол. Те ж по Маріку. Повна територіальна перевага. Величезна кількість найреальніших моментів і потім жахливий гол, абсолютно не логічний, у по суті єдиній атаці суперника за всю гру на наші ворота. Тому то і гра із Партизаном не викликає нічого, окрім хвилювання.

Трансферні пошуки. Півзахисники. ч.2

Зимова відпустка в нашому футболі вже дуже близько. Тому настає час для трансферних постів. Сьогодні ми чітко бачимо, що в середині поля у Динамо є певні прогалини. Травма Сидорчука і відверто невдала гра Корзуна по суті на сьогодні звела ротацію гравців до чотирьох. Два з яких – дуже молоді гравці Микола Шапраенко і Володимир Шепелєв. Дійсно прекрасні гравці. Та для ротації, для глибини складу потрібно мати більше якісних гравців. До того ж Віталій Буяльский має травму, яка може в будь-який момент загостритись. Та й про вірогідну операцію взимку ми всі чули. В нашій ситуації бажано шукати молодих, талановитих ,які вже встигли зарекомендувати себе в дорослому футболі і ще не звернули на себе увагу грандів. Тому сьогодні трохи пошуків по всьому світу.

Йосуке Ідегучі

Динамо Десна. В гості до біло-синіх порбратимів.

Декілька останніх днів знайомився із чернігівським футболом. Не можу сказати, що я робив це глибоко. Так, передивився нарізки 5 матчів цього сезону. Навіть змусив себе подивитись одну гру у прокрутці. Часу замало. Та й не має у мене такої практики писати анонси щодо матчів чемпіонату і кубку. Чомусь зараз захотілось це зробити. Чому? Бо більшість очікує легкий виїзд в Чернігів і перемогу Динамо в одні ворота. Та хочу сказати і інше. Нам часто розповідають, що футбол в Україні зникає. Я не згоден. Футбол був, є і буде. Правда рівень команд впав, бо не має багато легіонерів високої якості. Та не треба забувати і інше, що команду у вищій лізі 12, а футболістів якісних у нас значно більше. Саме тому багато гравців із досвідом виступів на високому рівні перебрались у команди першої ліги. Перша шістка у цій лізі не сильно поступається за якістю другій шістці вищої. Навіть можна сказати більше, що перша ліга показує, що футбол жив. Розширення до 16 команд цілком реальне.

Динамо Скендербеу. Тактичні роздуми.

Ми всі розумніші сьогодні. Якби ж то знати де впадеш, то постелив би там по м’якше. Зараз дійсно легше критикувати Динамо. Чи приєднаюсь до критики я? Безумовно. Тим більше, що ми побачили типову тренерську помилку недосвідченого тренерського штабу, який регулярно не хоче напружуватись підготовкою до майбутніх суперників. І вже багато розумних людей написали власні думки по цьому провальному матчу. І я, сподіваюсь, також знайду декілька цікавих думок. Приєднуюсь до глобальної думки. Навіть таким складом Динамо не повинно пропускати тричі від Скендербеу. Навіть таким складом програвати неприпустимо. Нічия – ще б можна було зрозуміти. А от програш, та ще й такий – таки діагноз.

Динамо Скендербеу. Шанс для молоді.

До матчу відповіді в Албанії із Скендербеу Динамо підходить у гарному настрої. Здається, що невдачі позаду. В чемпіонаті із Зіркою був проведений дуже якісний матч за багатьма показниками. У першому таймі команда летіла. У другому грала по рахунку. Та легко відчувалось те, що за потреби команда може легко додати. У ЛЄ команда вже пробилась у весну. Чи буде це перше місце? Ми ж всі розуміємо, що на 99% це питання вже вирішено. Тому для команди два матчі в ЛЄ – гарна можливість пограти у задоволення. Результат не тисне. Рівень суперника також точно не вищий за Зірку. Все є. Грайте, перемагайте.

Цікаво хто буде наступним з фу-фушніков проти Динамо? Кишенькові юристи. ч.3.

Це не буде популярне чтиво. Так вже складається, що третя частина про фу-фушніков проти Динамо сама намалювалась по собі. Хочу нагадати, що в минулому матеріалі я написав про Юрія Запісоцького. Не дуже хочеться торкатися гідності людини. Кожен заробляє так, як вміє. Та нагадаю, що він порушив угоду про Конфіденційність між клубами і фу-фу. Порушив тоді, коли звинувати публічно, через офіційний сайт і відому нам групу каналів, про борги у Динамо і дискваліфікацію в єврокубках. Це людина – голова виконкому, голова комітету з атестації клубів. Така хлібна і впливова посада. Що ж є найцікавішого у сьогоднішній історії? Хочеться трохи зрозуміти юридичну компанію Мoris Group. Бо ж у сьогоднішньому фу-фу ця компанія має надзвичайний вплив.

Трансферні пошуки. Європейська Африка. ч.1.

  У цей час, коли всі зосереджені на справах збірних. А у нас в середині тема Маріуполя привертає значно більше уваги, ніж матч із Словаками у Львові. Саме зараз дуже зручний час для трансферних матеріалів. Вже давно готую цей матеріал. В процесі так вийшло, що мені вдалось знайти трьох дуже перспективних і молодих гравців. Це все гравці 1998 р.н. і представники Африки. Хоча і грають в Європі. На сьогодні вони тільки набирають оберти і їх трансферна вартість досить адекватна. Не факт, що через рік вони не будуть коштувати в рази більше. Молоді африканські гравці – гарні інвестиції.

Іссах Абасс

  

Цікаво хто буде наступним з фу-фушніков проти Динамо? ч.2.

Декілька днів чекав. Думав. Споглядав. Чи здогадається хтось написати про те, що відбулось в останні декілька днів? Нажаль поки що не побачив жодного матеріалу. Скажу відверто, що особисто мені цього дуже хотілось. Бо ж, як я обіцяв, буду захищати своє Динамо. І буду висвітлювати всю недолугість нашої футбольної федерації. Не хочу розпалювати полум’я емоцій. Бо мені минулого разу розповіли про те, що треба працювати над об’єднуючими факторами. Погоджуюсь. Та що ми бачимо? У матеріалі про Маркевича я так і запитав: «Цікаво хто буде наступним з фу-фушніков проти Динамо?»

Янг Бойз Динамо. Таки помстились.

Пройшла доба після завершення матчу і я надумав написати декілька слів. Різні емоції. Дуже важкі емоції. Хоча, безумовно є велика радість від того, що серія із 6 матчів без перемог нарешті перервана. Та й ще не аби де. В таких важких умовах. Бо штучний газон, який має величезну специфіку. Це дійсно випробовування на міцність. Чи принесла гра мені задоволення? Ні. Чи побачив я перспективи у цієї команди? Ні. Чи була ця перемога логічною? Ні. Та перемога є. Та все ж таки варто розставити важливі акценти.

Трансферні пошуки. Тренер. ч.2.

Давайте будемо чесними і визнаємо те, що Динамо в тупиковій  ситуації. Команді потрібна стряска. На сьогодні особисто я бачу це чітко. Зрозуміло, що одразу першим на кого все треба валити є президент. Саме він призначив цей тренерський штаб, саме він придбав тих гравців, які зараз є. Але президент – власник. І хоча це все ми відчуваємо власними нервовими клітинами, та крісло президента – посада не обрана. Хоча, можливо дійсно члени правління на своїй нараді можуть вирішити призначити президентом іншу людину. Та це все із сфер фантастики. Ми ж розуміємо. Другим, на кого всі ми звернемо увагу, - головний тренер і його команда. Будемо відвертими, що 6 поспіль матчів без перемог – достатня підстава для того, щоб казати про кризу. Якщо є криза, то значить тренер не може дати результат із тими гравцями, що є в наявності. А прибрати гравців посеред сезону не зможе жоден тренер. Тут можна лише ввести більше молоді із дубля, а тих, хто не може втілити тренерські думки в життя, відправляють в дубль.

Цікаво хто буде наступним з фу-фушніков проти Динамо?

Хочу сказати декілька думок. Про Мирона Богдановича і Ігоря Михайловича. Просто прочитав сьогодні матеріал і взагалі зараз тема дуже на слуху. Вирішив також висказати пару власних думок. Бо коментар виходив дуже довгим. Давайте розставимо акценти. Маркевич - дійсно в минулому тренер. Дійсно досить якісний фахівець. Ігор Михайлович - діючий президент. На сьогодні хто такий Маркевич? Голова комітетів збірних України. Тобто – офіційна людина від фу-фу... від павелко. Тому коли він розмовляє про футбол, коли загострює теми, дозволяє собі принижувати команди, людей, то це не тільки його особиста точка зору. Це точка зору тієї структури, яку він представляє в тому числі. Не буду нагадувати, що у павелко є лише одна команда. Вона у нього найкраща, єдина і абсолютна. Динамо для павелко – не команда. Тому там є наказ всім своїм: - ФАС!

Трансферні пошуки. Тренер. ч.1.

  Цей матеріал може бути популярним серед певної групи людей. І так само він може наштовхнутись на різку критику. Перепади у настроях для людини, особливо на емоціях, це норма. Та особисто я не настільки схильний змінювати свої думки. Хочу сказати одразу, що я із перших хвилин був проти призначення Хацкевича головним тренером. Чому? Бо не має у нього жодних досягнень. Навпаки. Де б він не працював як тренер, там він завалював свою роботу. Це стосується і Динамо 2, яке при ньому рятувалось від вильоту у другу лігу, і збірної Білорусі. Хоча два роки він протримався. Середній набір очок у нього що в Збірній, що в клубній кар’єрі тренером 1,33. Тобто в середньому із 3-х очок він набирав 1,3. В Динамо 2 1,24. Зараз в Динамо 1,86. Чи видатні це показники? Для порівняння у Реброва в Динамо середній показник 2,2. І це треба врахувати те, що при ньому ми грали не в ЛЄ, а в ЛЧ.

Динамо Шахтар. Чи настане біла полоса?

Із своєю командою треба бути завжди. Особливо в ті моменти, коли щось йде не так. Зараз саме такий час. Важкий час, коли в наші ворота залітає абсолютно все те, що туди летить. Бо в двох останніх матчах ми пропустили по два голи і по два удари було у нашу раму. Тоді як в атаці ми продовжуємо розбазарювати моменти. В Одесі Мбо не забив головою з 4 метрів. Із Янг Бойз були і штанги з декількох метрів, і запораний вихід один на один на першій хвилині матчу. Щось не так із командою. Не має цілісної картини. Та треба вірити у те, що завтра буде наш день. Інакше ні як.

Динамо Янг Бойз - гра із багатьма невідомими!

  Чи чекає нас цікавий матч? І взагалі чого чекати від Динамо? Останні матчі викликають виключно негативні емоції. Провал слідує за провалом. Складається враження, що тренерський штаб втратив контроль над командою Чи так це? Чи ідеї тренерського штабу перестали працювати? Ми чуємо і бачимо те, що тренер помилився із складом, помилився із стартовою схемою. Помилки накопичуються. А висновків якось не видно. На помилках розумні люди вчяться, навіть на своїх. Тому люблю Динамо, та очікую кожного наступного матчу із величезною долею невизначеності. Не знаю яким буде склад, якою буде схема. Скільки провалів буде у нашій обороні і скільки моментів треба Мбо для того, щоб забити.

Зупиніться!!!

  Ми живемо в такі часи, що більшість людей втратили поняття норм етики, моралі. Культура, повага до інших людей – все для сучасної молоді щось невідоме. На дорогах тебе підрізають. Проїхати подвійну – легко. На червоне на світлофорі – норма поведінки. Забризкати людей на дорозі під час дощу і не зупинитись на вибачення? Навіщо. Навпаки, буде робити це ще і ще. Поведінка в транспорті, просто в магазині. Наступають на ногу, щтовхають в спину і не те що не вибачаються, навпаки, обматерять і пошлють їздити на таксі із словами «ой, какой ти чувствительний погляди». Люди втратили культуру, втратили повагу до інших. Ви тут кажете про те, що футбол у нас в Україні упав? Так культура настільки впала, що я, читаючи коментарі, просто обалдєваю.

Тактичні злидні тренерського штабу Збірної України!

Досить складно після такого матчу щось сказати одразу на емоціях. Результат є. І від нього ми вже не зможемо відмовитись. Особисто я очікував значно кращої гри. Точніше я вірив у те, що наявність такої групи аналітиків і фахівців серед тренерського штабу не дадуть змоги провалити гру. Досвід попередніх матчів показав, що не випадково поряд із Шевченко знаходяться талановиті аналітики італійці, які вміють підготувати команду до матчів. Стадіон був заповнений напевно на відсотків 90, може і більше. Підтримка у першому таймі була просто фантастичною. А у другому стадіон замовк. Тиша і шок. Чому у другому таймі Збірна України стала?

Провокація посеред Києва!

Так, це мерзотна провокація. Так, це зробила людина, яка не могла не знати реакцію більшості вболівальників в Києві. Це плювок в душу всім нам, киянам. Я підтримую збірну. Та всьому є межа. Не можна переходити меж дозволеного. Не може в Києві на стадіоні висіти донецький сєпар. Це знущання. Брудни і гидотна акція. І не має жодних законних методів зупинити це.

Хто не вчиться на власних помилках, той приречений до поразок!

Всі емоції залишились у вчорашньому дні. Після першого тайму їх було дійсно дуже багато. Бо коли дивишся футбол і бачиш повну імпотенцію, пробачте за грубість, деяких товаришів в Динамо, то виникають величезні претензії до тренерського штабу. Та другий тайм все змінив. Можна подумати, що вся справа у вдалих замінах. Мол там посиділи, поговорили і вийшли, налаштувались і здобули перемогу. Насправді окрім замін багато чого ще змінилось. Саме тому для мене була важлива конференція після матчу. Дуже хотілось послухати Олександра Хацкевича.

Ми всі знаємо, що інтелектуальні люди, розумні, завжди думають, аналізують. Впертість для тренера – добре до певної межи. По першому тайму ми побачили, що тренерський штаб абсолютно не зрозумів причини поразки від Янг Бойз. Чому? Бо там у нас перемогли тому, що активно накривали. Що вивчили, що вихід при високому пресингу Динамо здійснює виключно через Мбокані. Що Буяльский при жорсткій грі у центрі програє всю силову боротьбу. Ну, не атлет він, не боєць. Він просто технічний хлопець, якому потрібен простір щоб розбігтись. Тренер Партизану все це вивчив. Він ще на перед матчевій конференції прямо сказав, що програш Янг Бойзу став для нього посібником гри проти Динамо. І не тільки для нього.

Партизанимо в Белграді.

  Настрій після матчу із Вересом чесно кажучи паскудний. І не скажеш, що була погана гра. Куча моментів і нуляча реалізація. Найбільше засмутила саме тренерська робота. Хацкевич вчергове не стільки програв тренерську дуель, скільки не зумів переломити хід гри. Відчувати хід гри і зробити правильні, своєчасні заміни – мистецтво. Із Скендербеу у нього вийшло, а із Вересом ставка на відсутність замін не зіграла. Ми маємо тренерський штаб, який знову таки вчиться по ходу змагань, вчиться на помилках. І коли проти нас грає досвідчена команда, із досвідченим тренером, то ми бачимо всі недоліки цього тренерського штабу. Тим більше зараз перед виїздом в Белград на відповідальний матч, до домашньої команди.

Як зупинити цю чуму?

  Я довго мовчав. При всій моїй активній політичній позиції у житті і на фейсбуці. Тут, на футбольному сайті, я намагаюсь обходити скандальні моменти. Та в мені весь той бруд, який ми бачимо в 2017 році від футбольної верхівки, наростає в емоційний ком. Чим далі розвивається ситуація, тим більшими стають зловживання. І найгірше в тому, що все вирішується на користь виключно однієї сторони. І що все це покривається згори під тихий одобрямс. Тоді як феміда футбольна повинна наказувати всіх за одними законами, за одними правилами. Не може бути щось одне й те саме правильним для одних і не правильним для інших.

Випробовування Албанією. Скендербеу.

До кожного суперника треба ставитись із повагою. Навіть якщо це команда з Албанії, яка ніколи не була, і скоріше за все не буде, мати успіх на європейській арені. Скендербеу дивом потрапив у ЛЄ. Сталось це через те, що Динамо Загреб зараз в глибокій кризі. Команда шукає себе. А Скендербеу – збита команда. Є малюнок гри і команда грає від своїх можливостей, не намагаючись пригати вище. Тому, як показує практика, із такими командами треба грати уважно. І не думати, що ми їх однією лівою.

Трансферні пошуки. Вінгери. ч.1.

  Матчі збірної завершились. Всі повертаються до клубних справ. Коваленко і Зінченко, особливо перший, отримали таку гору критики на себе, що страшно виходити їм на вулицю. Особисто я не вів себе активно. Так, можна було написати великий матеріал по збірній. Так, можна було пройтись по Шевченко і персоналіям. Та найбільше мені сподобався коментар СаШо. Ясно і лаконічно. Від любові до ненависті три дні. Це все емоції футболу. Бо фігура Коваленко давно всім набила оскомину, як і фігура Зінченко. В клубах ці гравці не демонструють високого рівня гри. У випадку із Зінченко взагалі не зрозуміло де він щось демонструє, бо вже рік майже не грає. Та у збірній ці фігури центрові. Тоді як ті хлопці, як Шахов, як Гармаш, які показують якісний футбол, чомусь не грають. Таке враження, що збірна України – місце для набуття ігрової практики певній групі гравців. Тому і критика виправдана. Було багато Коваленко, та мало загалом збірної. Блідо зіграли всі. Хоча ясно, що окремі особистості виділяються негативно.

  Та все ж до справ клубних варто вже переходити. Фотки Ярмоленко і Дортмунді зараз найбільший тренд. Рибалка у терміналі Д. Тепер сьогодні всі чекають на Віду. Де він опиниться – головне питання дня. Та скоріше за все таки залишається в Києві. Побачимо. Як я і казав, що перехід Ярмоленко в Дортмунд для Динамо поставило багато запитань. Лідер пішов. Хто він новий лідер? Гармаш, Мбокані? Чи такі Циганков? У Віті зараз буде 3 місяці карт-бланш. Він буде грати, грати багато. Альтернативи не має. Так, є Ледньов, але він навіть не тренується із першою командою. Хацкевич не та людина, яка буде затикати цю позицію Бєсєдіним. Тільки у дуже крайньому випадку. При всій мої вірі в Циганкова, та поваги до Гусєва. Я вважаю, що треба просто підсилювати конкуренцію і глибину лавки на цій позиції. Саме тому сьогодні буде трансферний пост. Талановита молодь, мої селекційні пошуки.

Махір Мадатов

Новий Каладзе чи черговий пшик? Лука Лочошвілі.

Завжди задумуюсь про суть трансферної політики. Що таке вдалий трансфер? Клуби тримають великі селекційні підрозділи. Яка перед ними стоїть задача? Купити Неймара за 222 млн. євро? Чи потрібна для цього селекція? Купити гравця рівня Неймара – складно. Та для такої покупки потрібні гроші і вміння вести переговори. Жодного селекціонера для цього не треба. Можна сказати більше, що у більшості свої селекція зараз, коли більшість чемпіонатів є у світовій павутині, а інформація про гравців, їх статистика детально заноситься у сучасні програми. При чому це не просто статистика, а якісний аналіз ттд. Відкриваєш програму, обираєш модельні показники і запускаєш пошук.

Що нас чекає далі? Чи це вже дно? Радіти, чи плакати?

Радіти, чи плакати? За декілька днів до завершення трансферного вікна Динамо може залишитись без двох своїх найдорожчих гравців. І якщо із втратою Віди клуб вже змірився. Дійсно Віда може і залишиться до зими. А якщо не залишиться, то схоже для ротації вже готові придбати молодого гравця із Чукарічок, який повторно приїхав в Київ зараз. То ситуація із втратою Ярмоленко – як щастя і гордість за гравця. Та це величезні проблеми для Динамо.

Марітіму і складнощі передбачення.

  Вивчення майбутніх суперників зараз – одне задоволення. Легко знайти записи матчів. Легко ознайомитись із обоймою команди, із стилем гри, із плюсами і мінусами. Відповідно і робота по підготовці матеріалів значно полегшується. Я подивився три останні матчі Браги. Так, я не займався поглибленими вивченням, та для мене інформації достатньо. Можу легко сказати, що Марітіму – характерний португальський середняк. Та команда минулого сезону і те, що є у тренера зараз – дві великі різниці.

Дякую, Домагой! Хоча і не розумію...

Кожен з нас має вільне право обирати те, що вважає для себе кращим. Так, у виборі завжди є етичні норми, які перетинають деякі спортсмени, коли переходять з Реалу в Барсу, з Динамо в Спартак, або як Ситник і Самборський. То вже право кожного. Хоча той, хто перетинає етичну межу вже ніколи не буде мати поваги. Та ситуація про яку хочу написати зовсім інша. Хочу обдумати на папері вибір Домагоя Віди.

Теорія заговорів!

  Завжди хочеться знайти те, що знаходиться між строк. Трансферна будь-якого гравця – завжди таємниця за сімома печатями. Дійсно іноді важко зрозуміти те, чим керується менеджмент при підписанні того, чи іншого гравця. І яка роль агентів гравців у таких переходах. Також важливим є вміння команд розкручувати гравців і вдало їх продавати. У більшості випадків ці трансфери виявляються пустушками. Зараз ми спостерігаємо як скаженіє трансферний ринок. Перехід малиша Нея в ПСЖ, як це все було проведено, які скажені гроші заплачено. Та Неймар багато разів довів свою унікальність, чого варта тільки його видатна гру у ЛЧ Барселони проти ПСЖ. Він витягнув нульовий матч. Саме ця гра стала вирішальної для шейхів. Вони вирішили придбати собі такого гравця. Якість Неймара перевірена роками стабільної гри. А от якість Мбапе, який грав у збитій команді із якісними фланговими захисниками, прекрасним центром поля і досвідченим партнером, викликає величезні сумніви. Скільки вже було подібних талантів, таких як Ель Шаараві, Бріль Емболо, Маріо Балотелі, Антоніо Кассано, Марсіаль, Кейррісон, Жо… Можна зіграти видатний сезон, а потім бути просто середнім гравцем. Таких прикладів дуже багато. Та може Мбапе стане виключенням.

You'll Never Walk Alone

  Хвильові емоційні перепади дуже погано впливають на психіку вболівальників. Всім нам хочеться стабільності. Хочемо, щоб Динамо виходило і в кожному матчі виносило суперника по 5:0. При цьому перший гол краще забивати вже на 1 хвилині першого тайму. А 5 десь на 90-й. При цьому всю гру мати переконливу перевагу, так щоб суперник навіть на нашу половину поля носа не сунув. От тільки тоді буде повна нірвана. Та чомусь так не виходить. От і після болючої поразки від швейцарців всі чекали перемоги над Полтавою. Та були й інші, які були впевнені у тому, що Ворскла розірве Динамо. Як вийшло вже всі знаємо. Бали втрачені. І красива гра на жахливому полі, багато моментів… Це все сентименти. Головне – результат.

Скуштуємо медку і в гостях!

За тиждень відбулось багато подій. Кожній події можна було присвятити окремий матеріал. Тут і перемога Динамо над Янг Бойз, і можливі трансфери, де вималювались два кандидати, і феєрична перемога над Карпатами і скандал у Дніпрі. Зараз Динамо чекає матч відповідь із швейцарцями. Команда останні три матчі провела настільки переконливо, що більшість затихла. Чи то в очікуванні першої командної помилки, чи то від шоку. Бо ж ніхто не сподівався таких швидких змін у грі Динамо. А зміни можна побачити легко. Динамо Хацкевича грає, грає у привабливий футбол. Тому у багатьох є запитання про те, а що ми бачимо? Так я впевнений, що є думки про нового тренера і ефект новизни. Що через декілька тижнів команда зав’яне. Та цілком можливо і інше, що це Динамо буде тільки додавати.

Спробуємо поласувати медом))

  Зараз, коли емоції після перемоги над Шахтарем трохи заспокоїлись, настав час подумати про ЛЧ. Я не писав багато про матч із донецькою командою. Та я прочитав багато коментарів, думок. Є багато ейфорії. І це все на тому фоні, що у моєму попередньому матеріалі народ так і сходив невірою у Хацкевича. А тут одна перемога і всі знову вірять. Та треба опускатись на землю. Гравці не змінились. Від любові до ненависті лише один крок, один матч. На один матч може налаштуватись будь-яка команда. А от стабільно демонструвати таку віддачу, такий результат – і  є головна задача команди. Саме тому зараз у команди період, коли не має часу розслабитись. Кожна 3 дні матч. І кожен наступний матч відповідальніший за попередній.

Що нас чекає далі?

Не варто поспішати із висновками. Тим більш, що не так багато часу вже пройшло. Та ми вже бачимо від нового тренерського штабу певні кроки. Ми вже побачили декілька матчів. І це дає змогу зробити певні висновки. Я не настільки фаховий прогнозист для того, щоб спрогнозувати результати всіх цих дій. Тому можу лише описати те, що бачу. А побачене викликає певні емоції. Можу навіть сказати, що певне здивування.

Молоді і голодні!

  Безумовно тема №1 сьогодні – новий трансфер Динамо. Томаш Кендзьора за інформацією багатьох джерел знаходиться у кроці від підписання контракту. До гравця можна ставитись по різному. Як завжди є скептики, є оптимісти. Та варто сказати, що нас вже не перший тиждень викручують інформацією про банкрутство Динамо. А тут бац і трансфер за гроші. Знаю, що хтось скаже про трансфер Бєланда, та якщо у команди дійсно фінансова скрута, то гроші від продажу Юнеса пішли б на заробітну плату гравцям. І ніяк не на придбання нових гравців. Поспішати не треба. Трансфер ще не відбувся, саме тому і говорити зараз зарано про поляка. Потреба у правому захиснику при наявності Морозюка і Тимчика – питання сумнівне. Та це все рішення тренерського штабу. Трансфер – буде чудова новина. Навіть не такий і гучний.

Замість Барси Хоффенхайм?!

  Робота на зборах кипить. Вже завтра, 30 червня, Динамо проведе перший матч на зборах із австрійським Ваттенсом. Та вже зараз можна зробити певні висновки. Хоча варто зачекати навіть не першого товариського матчу, а хоча б декількох офіційних, щоб зробити висновки. Та все ж вже зараз я би висказав декілька думок.

Чим далі в ліс, тим важче дихать...

  Сьогодні Динамо виходить із відпустки. Нас чекає новий етап розвитку команди. Дійсно не має особливого позитиву. До того ж останні інтерв’ю ІМС наповнені туманним змістом. Точніше особливого позитиву ми там не бачимо. Не видно там впевненості у найближчому майбутньому Динамо. Навпаки, там йде мова про судьбу Дніпра, що Динамо може її повторити. І на всьому цьому фоні важку думати про якусь перспективу. Тим більше, що лідери, останній великий актив команди - Ярмоленко і Віда, а також орендовані досить якісні легіонери, скоріше за все будуть продані. І це забезпечить життя команди на наступний рік. Перспективи – таке туманне зараз. Бюджетний тренер, бюджетні гравці. Але публічно високі цілі на минулорічних місцях. Та як добувати результати із значно слабшими гравцями – риторичне питання.

Трансферні пошуки. Хорватія. ч.1.

  У багатьох із нас зараз присутня велика доля негативу. Після провального сезону, здавалось би, для всіх «мрійників» настав золотий період, бо ж Ребров пішов. Як тут було не по мріяти про Луїса Енріке, про Томаса Тухеля, там про різних Маркевичей і Кучуків. А тут такий облом у вигляді чергових динамівських сердець Хацкевича і Лужного. І збірна влетіла так своєчасно Мальті. Знову ми отримали мазохістські втіхи. Життя - все ж таки така малина. Пар може скоро повалити не тільки з вух, але і з куди більш несподіваних місць. Та особисто я налаштований на конструктив. Саме тому вбачаю позитив у тому, що Динамо виграло суд першої інстанції за власні кошти. І у команду прийшов на посаду менеджера по Балканам Огнєн Вукоєвич, людина хоч і з динамівським серцем, та все ж із балканським менталітетом, зв’язками і стратегією по розвитку Динамо. Я так розумію, що вже влітку ми повинні побачити перші напрацювання. Я не очкую на 10 трансферів, але хоча б один. Тобто, одне якісне підписання гравця з Балкан за адекватні гроші. Отже, пропоную другу частину по цьому регіону. Сьогодні ближче до Огнєна, тобто Хорватія.

Ловро Маєр

Просто дякую і не прощаюсь!

  Що є зараз найважливішим? Не варто плакати, посипати голову попілом. Треба бути вдячним тренерському штабу за ті роки, які вони провели разом із нами. Вдячним за їх труд, за намагання створити команду, яка б стабільно давала результат. І все це далеко не в ідеальних умовах з точки зору інвестицій у розвиток команди, тобто трансфери. Хоча і поганими умови не назвеш, бо у Динамо прекрасна база, чудовий домашній стадіон, обслуговування на найвищому рівні, відмінне фінансування діючих контрактів. Тобто всі зосередженні виключно на досягненні найкращих спортивних результатів, а не як у більшості команд зараз в Україні люди, де у багатьох командах не тільки не платиться заробітна плата, але і рівень сервісу на низькому рівні, відсутні власні стадіони, бази для тренувань. Саме тому я вдячний тренерському штабу за систему, яку вони вибудовували, за результати дітей і юнаків. Та дійсно найважливіше питання – що нас чекає далі?

Вся суть в дрібних деталях!

Видався вільний день. І я вирішив присвятити частину його перегляду нещодавнього матчу між Динамо і Шахтарем. Скажу одразу, що дійсно не варто переоцінювати результат матчу, та і недооцінювати його також небажано. Бо він показав моменти ментальності, моменти надійності, моменти віри, моменти сміливості. І показав він, що у нашого суперника не має такої вже потужної лавки запасних. Як і не має перспективи серед молоді. Бо ж зі старту грало одразу три молодих гравця у Шахтаря. І всі вони відверто провалили цей матч. Дуже важливий, інформативний матч. Та нажаль, як бачу я. що Ребров не хоче сприймати ту інформацію, яка вже далеко не перший матч просто кричить. Хочу розставити акценти.

Втрачена ментальність і де її знайти?

  Цієї весни я не писав анонсів перед матчами. Чи то не було тяги, можливо не завжди вистачало вільного часу. Та й сьогодні день далеко не легкий. Роботи багато. Та все ж в середині є прагнення написати декілька власних думок. Ми знову підходимо до третього за останній місяць матчу між Динамо і Шахтарем. І підходимо ми у дуже важкому емоційному, психологічному стані. Вболівальник повністю зневірився у власній команді, у її гравцях, у тренері. Відповідно і очікування повністю відсутні. Впевнений, що більшість чекає чергової поразки, невиразної гри і знову все тих же самих гравців на полі. Бо тренер продовжує гнути власну лінію. Є обойма, є стартові одинадцять гравців. І щось змінити можуть тільки травми, дискваліфікації, якість дивні обставини. Та все ж я хочу декілька думок написати.

Трансферні пошуки. Сусіди. ч.1

  На фоні загального негативу завжди хочеться відволіктись. Саме тому я вирішив написати трансферний матеріал. Бо я так само можу написати про те, що команда програла третій матч поспіль, що треба гнати Реброва, розігнати всю команду і взагалі перестати дивитись цей футбол. Та я не такий. В найважчі часи я буду з командою. Я вірю, що напрямок розвитку обраний правильно. Дійсно є багато емоцій. Легко рубанути і знищити все те, що будувалось останні роки. Та руйнувати завжди легше. А от щось створити – мистецтво. Саме тому я думаю про розвиток. Динамо не вистачає якісних гравців. Та у команди зараз не має можливостей витрачати величезні кошти на трансфери. Саме тому треба шукати раціональне зерно. Свого часу Динамо вже показувало як треба працювати. Так ми знайшли Гавранчича, Черната, Нінковича, Рінкона, Гіоане… Багато гравців приходили до нас не відомими світовому футболу. І саме у нас вони ставали стабільними гравцями своїх збірних, залишаючи видатний слід в історії Динамо, в історії футболу своїх країн. Отже, наші найближчі сусіди і їх гравці.

Флорінель Коман

Між серцем і розумом!

Чи маєте ви оптимізм? Чи є у вас відчуття напруги, очікування? Чи нервуєте ви? Чи навпаки вас не турбує сьогоднішній вечір і ви налаштовані спокійно, без жодних емоцій? Напередодні матчу чемпіонату із Шахтарем у мене не було емоцій. Зовсім не було. Дивно, дуже дивно. А сьогодні із кожною хвилиною в середині зростає хвилювання. Частіше дивлюсь на годинник. Є бажання увімкнути якийсь фільм, щоб не дивитись футбол. Це на фарт. Минулого року планував не дивитися суперкубок. Та все ж брав в руки телефон і дивився рахунок. На другий тайм увімкнув, трохи подивився, побачив гол Фреда і вимкнув. Знову увімкнув через хвилин 10, гра не йшла зовсім.А потім бац і гол Віди. От тоді я вже дивився. Але зрозумів, що чемпіонат програємо, бо хто виграє цей суперкубок, той потім програє чемпіонат. Традиція. Так і сьогодні думаю, може не дивитись перший тайм, на фарт.

Дякую хлопці!

Вчора на стадіон прийшло трохи менше ніж 8 тисяч чоловік. А після матчу особисто я так і не побачив жодного матеріалу, де б хтось спробував подякувати команді за перемогу. Тиша, бо кожна перемога Динамо не дає можливостей критикувати. Навпаки всі сприймають такі перемоги як такі, що нічого не відбулось. Ну, мол а що таке, 6:0 – легкотня. Нащьолкали собі і що? Всі чекають на 17 квітня. Затаїлись у самих далеких ямах. Вболівання – таки важка справа. Бо ми знову бачимо, що дякувати гравцям за гарну гру не навчились. Ми вміємо виключно критикувати після складних матчів. Це наш коник.