Трошки накипіло!

  Що нас чекає? Зараз розпочалась масова істерія. Випадково? Ми ж розуміємо, що все до цього йшло. Просто так, на пустому місті, такий психічний стан не виникає. Це є наслідки політики клуба. Наслідки фінансового стану в країні. Хоча, я думаю, що все ж таки – наслідки дій президента і тренера. Бо ми бачимо чітко, що команда грає важко. І це не через рівень майстерності гравців. Можна було б сказати про рівень майстерності тоді, коли ми б грали проти Наполі чи Бенфіки. Зрозуміло, що рівень майстерності у наших майбутніх суперників вищий. І перемоги над ними – тренерська робота, це самопожертва, це боротьба. Але, Волинь. Я був на цьому матчі. Не можу сказати, що у Кварцяного грають бездарі. Це майстерні гравці. Але, їх рівень, різниця індивідуального і командного рівня між гравцями Волині і Динамо – прірва. І ця прірва набагато більша, ніж наша різниця навіть із Баварією. Так, ми слабші, але на настільки, наскільки Волинь слабша за Динамо.

Дякую, Драго!

  За останні декілька днів відбулось так багато подій. З чого почати? Напевно із трансферу Драговича. Алекс справжній професіонал. Шкода, що він нас залишив. Бо мені хотілося, щоб він залишився на все спортивне життя в Києві. Від мене йому величезна подяка за всі ці 3 роки в Динамо. Навіть за цей сезон, бо він працював на команду. Шана і величезна подяка. Сподіваюсь, що в новій команді Алекс реалізує себе, стане ще кращим захисником і не зупиниться, бо ж він ще молодий гравець. Чи заробило на ньому Динамо? Думаю, що ні. Хоча і трансфер фінансово привабливий. Чи буде Динамо шукати нового гравця? Час є. Однак, я в нових трансферах взагалі чомусь не впевнений. Мені так здається, що ми будемо грати із тими, хто є і підсилення – молодь. Можливо, що це і на краще. Все ж таки Очігава заслуговує на шанс.

З Днем Незалежності!

Він прийшов, щоб стати рушієм нового Динамо!

  Всім добре відома моя позиція по Динамо. Я завжди підтримую тренера і команду. Я можу десь із друзями дозволити собі публічну критику. Однак, як людина публічна, я публічно завжди підтримую команду. А якщо і критикую, то виключно конструктивно. Завжди треба розставляти акценти. Не можна команду виключно критикувати, як і не можна виключно розхвалювати. Баланс – головне.

Варто чи ні?

  Чи варто радіти поразкам Шахтаря? Дійсно, це ж не по християнськи. Тим більш, що справа йде про команду з України. І якою б ця команда не була, але вболівальники у неї – нормальні, адекватні українці. Тому я співчуваю справжнім українцям, які вболівають за Шахтар. Знаєте, можливо зараз це і краще. Бо особисто я не заздрю Динамо. Зрозуміло, що ЛЧ – інші гроші, інші суперники. Але і в ЛЄ, і в ЛЧ за перемогу дають 3 очка у скарбничку країни, а набирати їх в ЛЄ легше. З точки зору фінансів і видовища Динамо однозначно буде краще. Однак, ЛЄ – також рівень. Це мої слова підтримки людям. Зрозуміло, що команду Шахтар я не підтримую і не планую змінюватись. Але людяність – порозуміння інших.