Про Гідність

 

Останніми днями ми багато чуємо різних красивих слів. Найкрасивіше – Гідність. Важливо завжди зберігати в собі людину, гідну людину. Не впадати у залежність від мамони. Не шукати винних у тому, що не виходить у тебе. Завжди робити все, щоб виправити складні моменти. Визнавати власні помилки. І відчути момент, коли ти вже не можеш нічого зробити. Бо чим далі, тим стає тільки гірше. Але ж зп капає. Динамо – клуб всього життя. Кинути у складний момент – втратити частину себе. Але ж цілком можливо, що саме власні дії і призвели до цього моменту складного. Гідність – вкрай складно. У кожного вона своя.

Після свята Збірної повертаємось до нашого чемпіонату.

 Збірна своє відіграла. Тепер жеребкування, обговорення жеребкування. Глобальні розклади, прогнози, експертні думки. Я подивився трохи Боснію, Австрію, Данію і багато інших команд. Ту ж Ісландію. Побачив Джеко, Арнаутовича, Гудйонсана. Такі гравці у команді – досвід, майстерність, харизма. Відсутність Ярмоленка і Степаненка у Реброва дивує. Такі люди у тренувальному таборі – завжди більше дисципліни, більше порядку, додаткова мотивація. У цій Збірній не вистачає авторитетів. Але це все думки. Реброву видніше.

Пенальті, яке б все одно нічого не змінило?

  Трішки в ніжку, трішки в м’яч прямою ногою. Дуже якісне фото, яке показує ігровий момент.

Чи подарує Франція нічию Україні?

 

Як ви думаєте, чи готова Франція на мирну самопожертву Україні? Чи готова буде віддати результат у домашньому матчі, щоб дати більше шансів Україні для виходу на ЧС? Все може бути. Тим більше у Світі футболу, у такий трагічний день для Франції. Тут же можна розкатати красиву нічию, навіть із драматичним сюжетом. Позитивним для Франції. Великий спорт і велика політика.

Випробовування інтенсивністю

  Динамо здобуло перші очки у групі ЛК. І тим самим дало надію на те, що має шанси пройти далі у цьому турнірі. Математику тут доволі проста. 12 очок дають шлях у топ 8. Для Динамо це теоретично можливе. По факту це дуже складно буде реалізувати. 7 очок на 90% гарантує потрапляння у 24 тих, хто проходить далі. Теоретично може вистачити і 6-х очок. Тому в трьох матчах треба набрати мінімум 4 очки. І це гарантуватиме єврокубкову весну. Теоретично це можливо. Побачимо як це буде реалізовано практично. Бо ж чемпіонат дуже важливий. Жереб у ЛК у Динамо доволі несприятливий. Якщо ж Динамо набере оберти і почне показувати швидкості, то суперники рівня Пафоса – цілком прохідний варіант.

Що важливіше Зрінськи і ЛК чи ЛНЗ і чемпіонат?

  Матч проти боснійського Зрінськи – можливо єдиний шанс для Динамо заробити перемогу у цій ЛК. Шанси є завжди. Але якщо подивитись на розклади, то саме цей матч є ключовим. Так, у кінцівці ще буде Ноа вірменський. А ще є Омонія. Шанси є. Проти Флорентіни шансів не буде. Саме зараз прийшов той момент, коли треба вигравати. Гойдалки від Динамо зараз вже стають нормами. Хоча склад стає більш оптимальним. Футболісти набирають оберти. Можна казати, що листопад може бути найкращим періодом для Динамо.

Чи можна назвати наступні 2 гри матчами сезону?

 Перемога над Кривбасом для багатьох стала показником. Подивився матч. Нічого надзвичайного у Кривбасу немає. Так, є набір технічних легіонерів. Склад повністю легіонерський. Проблеми із лімітом легко побачити. Впевнений, що ніхто із українців у нідерландського тренера криворіжців би не грав. Динамо перемогло достатньо впевнено. Але ж всі помітили один факт у цьому матчі? Який? Бленуце не грав. Містика? Можливо.

Час для змін настав. Далі тягнути немає сенсу.

  Ця історія давно і всім добре відома у світі футболу. Кожна футбольна команда – родина. Із своїми складнощами, радощами, буднями і святами. І це бізнес проект. У кожної команди своя історія, свої цінності, свій родовід. Всі складні моменти треба переживати разом. Але ж у великій родині завжди є специфіка особистісних відносин, бо кожен – особистість. Як би там не відбувались розлучення, але ж будь-хто, хто побув у команді хоча б 1 день вже назавжди залишив слід в особистій історії і історії команди. Любов до команди у кожного своя. Є ті, хто народився і помер під знаменами однієї команди. Є такі, які за життя поміняють десятки команд. Ми зараз знаходимся у класичний момент безвиході. Коли піти не можна, а залишитись вже ніяк. Це коли ти відчуваєш, що треба йти, але ж так хочеться залишитись, бо так багато всього у минулому. Тренери йдуть по різному. Не тільки від безвиході. Іноді тренери йдуть на підвищення. У Динамо давно не було такого тренера, якого б захотіла умовна Барса і заплатила клубу за його контракт. Таке ж зараз регулярно стається. Того ж Турана шахта викупила, кажуть за 2 млн. євро. СаШо зараз стоїть у дверному проході. Одна нога вже вийшла, а друга залишається. Він хоче і далі бути в Динамо, в Команді всього свого життя.

Такі різні вектори розвитку Динамо і Самсунспору пересікаються у заданій точці.

  Ще декілька років тому питання результату у матчі Динамо і Самсунспору взагалі б не стояло. Самсунспор був у 3 турецькій лізі. Нічия для турецької команди сприймалась би вкрай позитивним результатом. Наразі все змінилось. Якщо Динамо зможе здобути нічию, то це буде дуже вдалий результат. Настільки просів клуб у своїй якості результатів. На 0 в чемпіонаті зіграний лише 1 матч, у першому турі. Остання гра де захист не пропустив – гра із Маккабі 28.08.25. Чи розуміють це у тренерському штабі? Розуміють. Гра в обороні, вся побудова, це величезна проблема. Гру завжди треба будувати саме від надійної гри на нуль. 

Спроба за 1 млн гривень зняти нічійне прокляття?!

  Зараз закликають всіх публічно підтримати Бленуце. Румунський легіонер задонатив на ЗСУ 700 тисяч грн. і тойоту. Біля 1 млн. грн. 25 тисяч євро. Солідно. Одразу понеслись заклики, що всі інші легіонери приєднались до такого флешмобу. Це стосується і легіонерів шахти також. Бо у нас наразі виходить так, що задонатив той, кого більше хейтили. Давайте хейтити і інших. Бо ж ми не знаємо яка політична позиція у інших легіонерів. Хай всі донатять, публічно. Вимога справедлива, але, я впевнений, що більшість далека від донатів. Вони ж тут гроші заробляють, а не витрачають. Можна більше сказати, що багато українців, у тому числі і футболістів, так само далекі від підтримки ЗСУ. У всіх свої проблеми. І знову таки засуджувати тут – вкрай суб’єктивна історія. Кожен відповідає сам за себе.