Такі різні новини напередодні Євро.

  Ми всі різні. Я не можу бути суддею іншій людині. Однак, я маю право на власну позицію. Кожен має право на власну позицію. І якщо наші поступки мають політичний, соціальний резонанси, то ми повинні мати в собі силу обґрунтувати те, що ми робимо. Я останній тиждень продовжую спостерігати за роботою ЗМІ. І за тим, як паскудяться люди. Перепалка між ІМС і Леоном це вже давно не смішно. Президент, який фінансує команду і шавка алкаш, який мав величезний талант гравця і пропив його. І ця шавка дозволяє собі при допомозі Ріната гавкати і поливати брудом Динамо. Шавки вони потрібні лише слабким. Тому пане Рінате ваші прийоми проти Вас і повернуться.

  Про що я? Думаю всі читали вью Луческу, його сина? Я не розумію паскудства. Коли Мірча поливав брудом Динамо, то це я розумів Зараз він, та його оточуючі назвали Зеніт найкращою командою Східної Європи, другою командою назвали ЦСКА, а Шахтар назвали далекою командою до величі і потужності Зеніта і ЦСКА, сильною, але далекою. Що Мірча обрав значно кращий варіант, ніж у нього був. Динамо у списку кращих команд Східної Європи взагалі не назвали. А ще декілька тижнів тому саме Шахта була кращою, самою потужною. Як змінюються люди за гроші, як паскудяться. Полити брудом ту команду, де ти працював 12 років. Скоро нас чекає порівняння чемпіонатів. Душонкє є де розгорнутись.

  ЗМІ продовжили свою працю фільмом про Мілю, де він також постає у ролі жертви. Бідний, отримував у Києві гроші і платив штрафи по 50 тис. у. о. за те, що просто був молодим і мав бажання жити весело. З ІМС знову роблять тирана, який знущався із талановитого бусінки гравця. Жодного осуду образу життя Артема я не побачив. Побачив його велич, його его непомірне. І жодного каяття.

  Апофеоз тижня відбувся вчора. Юра Калітвінцев і Гена Літовченко - люди які грали за збірну України, а Юра навіть був тренером національної збірної України, громадяни України не доїдають, не вистачає не бензин для їх джипів, на ікру і хлібчик із маслом. Юра і Гена, я звернусь до вас, ви ж розумні люди. Ви розумієте, що ваші родини досі живуть у Києві, що ви повернетесь сюди і вам дивитись в очі людям? Публічні люди роблять справи, за які потім доведеться відповідати. Ви думаєте, що все забудеться? Так спитайте у Ващука як йому живеться після зради Динамо? Важкувато. Не сприйняли його і повернення, яке потім відбулось, добра не принесло. У часи війни ви зробили такий крок, поїхали заробляти гроші до країни агресора. Так, вас ніхто бити не буде. І вашим родинам ні що не загрожує. Ми мирні люди. Однак, ми формуємо список зрадників. Ми знаємо справжнє обличчя людей. Настане час для очищення України. Цей час зараз здається далеким. Однак, він настане. І зрадникам буде важче за все. Бо вони будуть не потрібні там , і не зможуть бути в Україні. Зрада не має часу забуття. Це ваш вибір, ви маєте на нього право. Однак, не треба очікувати на любов і порозуміння в Україні. Це не драма. Гроші будуть стабільно капати на рахунок. Чи принесуть вони благо, ті криваві гроші? Час покаже. Я знову таки скажу наступне, що не маю право засуджувати людину за її рішення. Кожен має право вибору. Та ті, чи інші дії викликають або підтримку, або незадоволення, або байдужість.

  І ми підходимо до Євро. Я сподіваюсь, що головне – щоб Євро пройшло без терактів, без бійок. Щоб це було свято футболу. Нам є місце, хоча нажаль рішення тренерського штабу відвернули від збірної багато емоційних людей. Ми зараз існуємо у досить радикальному середовищі, досить вибуховому, небезпечному. Тому збірна повинна єднати людей. Але такого не сталось. І все ж особисто я сподіваюсь на краще, що турнір буде чудовим, що кожна гра буде яскравою, що збірна України покаже якісний футбол.

  Дякую за увагу!