Світлого Різдва!!!

  Час Різдвяних канікул і якихось трансферних подій розпочався. Можна спостерігати, що і Динамо, принаймні у медійному полі, купує і продає. По факту ми цього не бачимо. Але Ярмоленко вже продали два рази. Бражко один раз. Шапаренка продали багато разів. Навіть сума за Миколу озвучена у 8 млн. євро від Бешікташу. Озвучено і те, що Шапа вирішив подовжити контракт, щоб Динамо отримало за нього гроші. Як розумію це на умовах продажу. Якщо ІМС готовий продавати, то футболіст готовий продовжити на умовний рік контракт. Тут все логічно. Побачимо як воно буде. Жироні такий якісний гравець у центрі поля не завадив би. Та й для Миколи Ла Ліга – чемпіонат, який підійде. Будемо спостерігати за пригодами українців в Іспанії.

Завершили на мажорній ноті, але великих очікувань поки немає.

 

Для Динамо рік 2025 завершується. Чи він повністю завершився – ми побачимо. Тут завжди є приводи для новин. Позитивних чи негативних. А може все буде тихо і взагалі нічого не відбуватиметься. Але рік завершився перемогою. Попри весь негатив останніх місяців. 2 поспіль перемоги у чемпіонаті і перемога в ЛК. Все це треба сприймати так, що так і повинно було бути. Однак у розрізі провальної осені це сприймається стримано оптимістично. Проходили вже.

Шлях найменшого супротиву

ІМС таки вирішив залишитись у зоні комфорту. І саме тому головним тренером офіційно призначили Ігоря Костюка. Я б не казав про слабкий характер чи відсутність амбіцій у Костюка. Але це знову все те, через що ми вже проходили. Тренер, який буде робити ставку на власну школу, на Академію Динамо. І буде це робити суттєво активніше, ніж всі його попередники. Вигідно мати тренера, який не вимагає трансфери. Він може озвучити, що необхідно підсилити якусь позицію. Але ж дубль – також джерело для підсилення. Ми поки ще не знаємо всіх деталей. Із часом все зрозуміємо.

Всі знають де у Динамо слабке місце.

  Динамо відіграло, майже, єврокубковий сезон. Легко зрозуміти, що позитивним був один матч. Там всі ми могли отримати максимум задоволення. Із Фіорентиною задоволення було у другому таймі, коли футболісти Динамо провели серію яскравих атак і забило гол. Ці 15 хвилин це був вчорашній максимум. І добре, що він був. Бо раніше і такого не було. Як кажуть експерти, що стиль Костюка побудований на швидких атаках. Йому абсолютно не типовий контроль м’яча. І по дублю це можна підтвердити. Але контроль з’являється там, де треба засушити гру. Можливо, що вчора Динамо хотіло гру засушити. Не вийшло через помилку Тіаре. Тому і були 15 хвилин. Поки це максимум цього Динамо.

Матч проти Форентини потрібен молоді. Для них це можливість швидкого прогресу.

 

Не думаю, що перемога над Кудрівкою викликала хвилю емоцій в Динамо. Складна перемога на нервах над доволі слабким суперником. Перемога здобута завдяки заряду. Вийшли заряджені і на емоціях зробили результат. Розвинути у другому таймі не вийшло. Навпаки були близькими до того, щоб втратити перемогу. Правда заговорили про перемогу над Фіорентиною. Говорити – кожен може.

Дивитись чи не дивитись?

 

Оці думки. Чи буду я дивитись в суботу Кудрівка Динамо? Чи є у мене бажання це дивитись? У цей час точно буде біатлон. Але ж і там наші займають місця у 4-му десятку. Тому, напевно, дивитись буду. Великих очікувань немає. Динамо втратило Буяльського і Попова. Шапаренко пару днів тому був ще не готовим грати. Цілком ймовірно, що гратиме Захарченко зі старту. Пара Захарченко і Михавко є основною у молодіжній Збірній. Костюк шукатиме варіанти. Налаштування на чергову сумну гру без великого змісту. І на чергові безглузді помилки у захисті, черговий привоз. Такі очікування доволі темні, сумні. Буду сильно радий помилитись.

Муня, людина-епоха.

 

Від нас пішла епоха. Легендарна епоха Динамо. Володимир Мунтян – Динамо. Динамо – Володимир Мунтян. Добра, світла людина, киянин. Поки живі наші бабусі і дідусі, прабабусі і прадідусі, то треба що внуки і правнуки більше спілкувались. А ті ділились із ними історіями свого життя. Це є основа роду. Мунтян – основа історії Динамо. Стрижень. Можливо він не витримав таку серію невдач від Динамо. Бо це б’є по кожному із нас. Щасливі ті, хто бачив у живу його гру. Я з дитинства виріс на книгах Деві Аркадьєва про Динамо, про Мунтяна. Це сумний день.