Подивився щойно на Сергія Станіславовича, на його реакцію на питання про можливе продовження контракту із Збірною. Цікава реакція. Руки трусяться, весь на нервах. Взагалі всі на нервах. Все ж таки життя тренера і гравця – величезне навантаження на нервову систему. Коли ти перемагаєш, то тебе носять на руках. Після таких поразок тебе просто знищують. Всі ж люди. У нас вічна теорія зговорів. Емоції футболістів ніхто не враховує. Можна думати, що програш Швеції через відсутність бажання. Всі на емоціях. Гравці, вболівальники.
Я задовго до матчу сказав, що вкрай низько оцінюю шанси Збірної України пройти шведів. Зрозуміло, що у сьогоднішній Збірній України не вистачає критично футболістів рівня ЛЧ. Є багато якісних футболістів, але рівень ЛЧ – одиниці. Гравців же із якостями лідерськими взагалі майже немає. Лідер – людина, яка бере на себе відповідальність у самі вирішальні моменти. Наразі у нас є декілька молодих гравців, які можуть такими вирости. Саме тому долю матчу зробили особистості. Як би не розвивався футбол, як би не говорили про зростання універсальності, але результат роблять особистості. Так було і буде.
Хто у нас в команді має таку харизму? Можливо Малиновський і Миколенко. Це про тих, хто є в наявності. Михавко, Бражко, Зінченко і Ярмоленко. Це про тих, хто у цій Збірній відсутній. Потенційно є Матвій Пономаренко. У нього є всі складові для того, щоб стати таким гравцем. Але багато хто мав такі задатки. Мало хто їх реалізував. У Матвія виходить такий місяць, коли на нього звалилась слава. Він став гравцем місяця, поставив рекорди Динамо, отримав виклик до Першої Збірної, майже без практики за Молодіжну. І тут вихід у такому безнадійному матчі на 15 хвилин і такий розкішний гол. І виграв боротьбу Мотя у Ліндельофа, у капітана Швеції. Як він зможе витримати цю славу? Це важко. Зіркове навантаження не всі витримують. Вчора ти був молодим, перспективним футболістом, а за один місяць ти став вже зірковим гравцем, про якого написали всі. Тут би тільки набирати оберти.
Матч проти Албанії дійсно нікому не потрібен. Результат завжди повинен бути. Бажання реабілітуватись присутнє, але як вийти із депресії – складно. Обидві команди в однаковій історії. У нас є лише Матвій, який навіть у поразці залишається в позитиві. У нього кар’єра тільки починається. Цілком вірогідно він завтра вийде у старті. Дивитись чи ні –рішення на смак кожного. Ми ж можемо і Албанії програти. А Ребров може і далі залишитись тренером. Я розділяю його хвилювання. Розумію ці нерви і оцей нервовий тік. Впевнений, що Станіславович максималіст. Але ж всім треба годувати свої родини. У цьому є велика дилема.
Дякую ЗСУ!!!

4 коментарі:
Вітаю, ViAne!
Погоджуюсь з тим, що у цій збірній нема ментального лідера. Раніше це були Ярмоленко чи Степаненко, ще раніше - Шевченко та Гусин, до них - Лужний.
А зараз - порожнеча.
Не погоджуюсь з тим, що Михавко та Бражко є лідерами цієї збірної. Михавко має усього кілька матчів в основі, Бражко рік не міг розібратися зі своїми внутрішніми проблемами.
З ветеранів лишилися лише Малиновський та Зінченко.
Щодо Пономаренка та Миколенка: Віталій, наразі, ближчий до ролі лідера на полі. Він має постійну ігрову практику в найсильнішому чемпіонаті, на відміну від багатьох інших, які лише формально у складі хороших команд; він не боїться брати на себе відповідальність на полі та за його межами.
А Матвію ще йти по цій дорозі доволі довго. І тут головна проблема, аби він не вхопив зірку. Бо матимемо клопіт як для ДК, так і для збірної.
А матч сьогодні навідь і дивитися не буду! По-перше, він нічого не вирішує, а по-друге, приділю увагу більш важливим речам.
З повагою, Parker.
Parker, вітаю!
Безумовно Михавко, Пономаренко і Бражко наразі не є лідерами. Але у них є можливість ними стати у Збірній.
Я матч буду дивитись. Бо є така можливість. Як буде далі ми побачимо. Цілком ймовірно, що для деяких гравців це останній матч за Збірну. Як і для цього тренерського штабу. А може нічого не зміниться і все продовжиться. Впевнений, що рішення вже прийнято і всі збірники його знають.
Стартовий склад у стилі Реброва. Нічого цікавого. Єдине - без Калюжного. Як там у Реброва? Молода команда. Цікаво у яких місцях молода? Це загадка для всіх, окрім Реброва.
Вітаю, ViAne!
Ну хоч Волошина сміливо випустив! А так, дійсно, без особливих сюрпризів та несподіваних рішень.
Хоча як раз сьогодні той день, коли можна вдаватися до будь-яких експериментів: гри в 3 ЦЗ, з Пономаренком замість Яремчука, з Піхальонком замість Малиновського. Та й Нещерету можна було б дати можливість дебютувати.
Завтра дізнаюсь, чим усе це закінчилося. Гравцям ДК без травм та, за можливості, з голами! Хай гольова серія Пономаренка продовжується! Попри усе!
З повагою, Parker.
Дописати коментар