Для Динамо рік 2025 завершується. Чи він повністю завершився – ми побачимо. Тут завжди є приводи для новин. Позитивних чи негативних. А може все буде тихо і взагалі нічого не відбуватиметься. Але рік завершився перемогою. Попри весь негатив останніх місяців. 2 поспіль перемоги у чемпіонаті і перемога в ЛК. Все це треба сприймати так, що так і повинно було бути. Однак у розрізі провальної осені це сприймається стримано оптимістично. Проходили вже.
ІМС таки вирішив залишитись у зоні комфорту. І саме тому головним тренером офіційно призначили Ігоря Костюка. Я б не казав про слабкий характер чи відсутність амбіцій у Костюка. Але це знову все те, через що ми вже проходили. Тренер, який буде робити ставку на власну школу, на Академію Динамо. І буде це робити суттєво активніше, ніж всі його попередники. Вигідно мати тренера, який не вимагає трансфери. Він може озвучити, що необхідно підсилити якусь позицію. Але ж дубль – також джерело для підсилення. Ми поки ще не знаємо всіх деталей. Із часом все зрозуміємо.
Динамо відіграло, майже, єврокубковий сезон. Легко зрозуміти, що позитивним був один матч. Там всі ми могли отримати максимум задоволення. Із Фіорентиною задоволення було у другому таймі, коли футболісти Динамо провели серію яскравих атак і забило гол. Ці 15 хвилин це був вчорашній максимум. І добре, що він був. Бо раніше і такого не було. Як кажуть експерти, що стиль Костюка побудований на швидких атаках. Йому абсолютно не типовий контроль м’яча. І по дублю це можна підтвердити. Але контроль з’являється там, де треба засушити гру. Можливо, що вчора Динамо хотіло гру засушити. Не вийшло через помилку Тіаре. Тому і були 15 хвилин. Поки це максимум цього Динамо.
Не думаю, що перемога над Кудрівкою викликала хвилю емоцій в Динамо. Складна перемога на нервах над доволі слабким суперником. Перемога здобута завдяки заряду. Вийшли заряджені і на емоціях зробили результат. Розвинути у другому таймі не вийшло. Навпаки були близькими до того, щоб втратити перемогу. Правда заговорили про перемогу над Фіорентиною. Говорити – кожен може.
Оці думки. Чи буду я дивитись в суботу Кудрівка Динамо? Чи є у мене бажання це дивитись? У цей час точно буде біатлон. Але ж і там наші займають місця у 4-му десятку. Тому, напевно, дивитись буду. Великих очікувань немає. Динамо втратило Буяльського і Попова. Шапаренко пару днів тому був ще не готовим грати. Цілком ймовірно, що гратиме Захарченко зі старту. Пара Захарченко і Михавко є основною у молодіжній Збірній. Костюк шукатиме варіанти. Налаштування на чергову сумну гру без великого змісту. І на чергові безглузді помилки у захисті, черговий привоз. Такі очікування доволі темні, сумні. Буду сильно радий помилитись.
Від нас пішла епоха. Легендарна епоха Динамо. Володимир Мунтян – Динамо. Динамо – Володимир Мунтян. Добра, світла людина, киянин. Поки живі наші бабусі і дідусі, прабабусі і прадідусі, то треба що внуки і правнуки більше спілкувались. А ті ділились із ними історіями свого життя. Це є основа роду. Мунтян – основа історії Динамо. Стрижень. Можливо він не витримав таку серію невдач від Динамо. Бо це б’є по кожному із нас. Щасливі ті, хто бачив у живу його гру. Я з дитинства виріс на книгах Деві Аркадьєва про Динамо, про Мунтяна. Це сумний день.
Останніми днями ми багато чуємо різних красивих слів. Найкрасивіше – Гідність. Важливо завжди зберігати в собі людину, гідну людину. Не впадати у залежність від мамони. Не шукати винних у тому, що не виходить у тебе. Завжди робити все, щоб виправити складні моменти. Визнавати власні помилки. І відчути момент, коли ти вже не можеш нічого зробити. Бо чим далі, тим стає тільки гірше. Але ж зп капає. Динамо – клуб всього життя. Кинути у складний момент – втратити частину себе. Але ж цілком можливо, що саме власні дії і призвели до цього моменту складного. Гідність – вкрай складно. У кожного вона своя.
Збірна своє відіграла. Тепер жеребкування, обговорення жеребкування. Глобальні розклади, прогнози, експертні думки. Я подивився трохи Боснію, Австрію, Данію і багато інших команд. Ту ж Ісландію. Побачив Джеко, Арнаутовича, Гудйонсана. Такі гравці у команді – досвід, майстерність, харизма. Відсутність Ярмоленка і Степаненка у Реброва дивує. Такі люди у тренувальному таборі – завжди більше дисципліни, більше порядку, додаткова мотивація. У цій Збірній не вистачає авторитетів. Але це все думки. Реброву видніше.
Трішки в ніжку, трішки в м’яч прямою ногою. Дуже якісне фото, яке показує ігровий момент.
