Один матч - не показник. Але розмазали заліково.

 

Висновки робити рано. Минулого сезону Динамо теж весело розпочинало. Багато забивали, багато пропускали. Бо багато хто зараз розповідає, що при Луческу так весело не було. Ми розпочинали минулий сезон стабільним рахунком 4:2. Тут 6:2. Так, ще веселіше. Але далеко не всі команди так легко розкачати в обороні. Вчора розкачали. Якісна, структурована команда вміє засушити гру у своїх воріт і от так забити свій гол з вичавленого пенальті, з напівмоменту, зі стандарту. Це не обов’язково гранд. Організована команда вміє сушити гру. Динамо дуже важливо навчитись грати не в такий веселий хокейний футбол. Він може подобатись, безумовно, та от завжди є місце для Аріса Салонікі чи ЛНЗ Черкаси. Як кістка у горлі. Незручні суперники, які самі не дають грати і самі грають якісно, по рахунку. Важливо навчитись грати на нуль.

Як бачу я, що СаШо не прибічник сумних матчів. Може він ще не навчив так грати Команду. Може не планує чи не вміє. Ребров - великий майстер на клубному футболі сушити матчі. Однак і у нього у Збірній це останнім часом не виходить. Саме тому ми побачили вчора таку емоційну гру. Більшість з нас отримали задоволення від гри, від рахунку, від кількості гольових моментів. І, особливо, що розмазали партизан. Не тому, що ми проти сербів. Ні, насправді, як я писав, всі прекрасно розуміють, що серби, як і весь адекватний Світ, бажають Україні скорішого Миру. Але розповідати, що футбол поза політикою – смішно. Футбол – завжди виключно політика.

Після матчу, судячи з коментарів гравців, легко побачити зарядженість хлопців. І пенальті, насправді, став дуже хорошим подразником. Не впевнений, що без цього пенальті рахунок був би таким переконливим. А так пенальті дав розряд стартовому заряду. Потім включились, дали темп, пресинг і покотило. У Динамо є такі моменти, коли за 5 хвилин вирішується доля гри. Так відбулось і цього разу. Чи була це стратегія на гру, включитись в останні 10 хвилин? Можливо. Серби дійсно програли цей матч по темпу. Це і є індивідуальний рівень гравців, який помножений на командну роботу. Рівень командної готовності Динамо наразі є набагато кращим, за рівень готовності партизану. Питання комплексне. Цілком ймовірно, що для СаШо і гравців мотивація була найвищою за довгий час. Все вдало склалось. Та одним матчем сезон не грають. Це лише початок.

Розбирати персоналії можна довго. Позитиву достатньо. Більшість гравців прогресують. Глобально, як для мене, слабкий матч провів лише Бущан. Наразі його статус у Динамо залишається високим. Але він один із небагатьох гравців основи, який регресує. Він наразі №1. СаШо треба серйозно подивитись на психологічний стан Жори. На те, як він грає в критичні моменти, у складних матчах. Я бачу паніку, нервозність, істеричність, втрату концентрації, відверті ляпи, привози, голи у ближній кут. Продати неліквід, гравця, який втрачає рівень, - важко. Цілком ймовірно, що його скоро припинять викликати у Збірну. Там дуже висока конкуренція і багато хто заслуговує на оце 3-є місце. Місця Трубіна і Луніна не обговорюються наразі. Побачимо як буде далі. Позиція воротаря наразі є найслабшою, кризовою в Динамо. І перспектив у Бущана немає, якщо він продовжить так грати. На жаль.

Матч відповідь теоретично може вийти такою ж яскравою. Може, навіть, ще яскравішою. Але може бути сухою і скучною. Футбол непередбачливий. Наразі всі зрозуміли історію. Наш суперник на вівторок був слабшим. Чи зможе партизан у середу різко додати? Не думаю. Однак у футболі буває різне. Якщо підійти безвідповідально, отримати вилучення, а потім і друге. Всі тоді не пам’ятатимуть 6:2 у Люблені. Хочеться вірити, що всі про це знають, всі профі.

Дякую ЗСУ!!!