Спробуємо поласувати медом))

  Зараз, коли емоції після перемоги над Шахтарем трохи заспокоїлись, настав час подумати про ЛЧ. Я не писав багато про матч із донецькою командою. Та я прочитав багато коментарів, думок. Є багато ейфорії. І це все на тому фоні, що у моєму попередньому матеріалі народ так і сходив невірою у Хацкевича. А тут одна перемога і всі знову вірять. Та треба опускатись на землю. Гравці не змінились. Від любові до ненависті лише один крок, один матч. На один матч може налаштуватись будь-яка команда. А от стабільно демонструвати таку віддачу, такий результат – і  є головна задача команди. Саме тому зараз у команди період, коли не має часу розслабитись. Кожна 3 дні матч. І кожен наступний матч відповідальніший за попередній.

Що нас чекає далі?

Не варто поспішати із висновками. Тим більш, що не так багато часу вже пройшло. Та ми вже бачимо від нового тренерського штабу певні кроки. Ми вже побачили декілька матчів. І це дає змогу зробити певні висновки. Я не настільки фаховий прогнозист для того, щоб спрогнозувати результати всіх цих дій. Тому можу лише описати те, що бачу. А побачене викликає певні емоції. Можу навіть сказати, що певне здивування.

Молоді і голодні!

  Безумовно тема №1 сьогодні – новий трансфер Динамо. Томаш Кендзьора за інформацією багатьох джерел знаходиться у кроці від підписання контракту. До гравця можна ставитись по різному. Як завжди є скептики, є оптимісти. Та варто сказати, що нас вже не перший тиждень викручують інформацією про банкрутство Динамо. А тут бац і трансфер за гроші. Знаю, що хтось скаже про трансфер Бєланда, та якщо у команди дійсно фінансова скрута, то гроші від продажу Юнеса пішли б на заробітну плату гравцям. І ніяк не на придбання нових гравців. Поспішати не треба. Трансфер ще не відбувся, саме тому і говорити зараз зарано про поляка. Потреба у правому захиснику при наявності Морозюка і Тимчика – питання сумнівне. Та це все рішення тренерського штабу. Трансфер – буде чудова новина. Навіть не такий і гучний.

Замість Барси Хоффенхайм?!

  Робота на зборах кипить. Вже завтра, 30 червня, Динамо проведе перший матч на зборах із австрійським Ваттенсом. Та вже зараз можна зробити певні висновки. Хоча варто зачекати навіть не першого товариського матчу, а хоча б декількох офіційних, щоб зробити висновки. Та все ж вже зараз я би висказав декілька думок.

Чим далі в ліс, тим важче дихать...

  Сьогодні Динамо виходить із відпустки. Нас чекає новий етап розвитку команди. Дійсно не має особливого позитиву. До того ж останні інтерв’ю ІМС наповнені туманним змістом. Точніше особливого позитиву ми там не бачимо. Не видно там впевненості у найближчому майбутньому Динамо. Навпаки, там йде мова про судьбу Дніпра, що Динамо може її повторити. І на всьому цьому фоні важку думати про якусь перспективу. Тим більше, що лідери, останній великий актив команди - Ярмоленко і Віда, а також орендовані досить якісні легіонери, скоріше за все будуть продані. І це забезпечить життя команди на наступний рік. Перспективи – таке туманне зараз. Бюджетний тренер, бюджетні гравці. Але публічно високі цілі на минулорічних місцях. Та як добувати результати із значно слабшими гравцями – риторичне питання.

Трансферні пошуки. Хорватія. ч.1.

  У багатьох із нас зараз присутня велика доля негативу. Після провального сезону, здавалось би, для всіх «мрійників» настав золотий період, бо ж Ребров пішов. Як тут було не по мріяти про Луїса Енріке, про Томаса Тухеля, там про різних Маркевичей і Кучуків. А тут такий облом у вигляді чергових динамівських сердець Хацкевича і Лужного. І збірна влетіла так своєчасно Мальті. Знову ми отримали мазохістські втіхи. Життя - все ж таки така малина. Пар може скоро повалити не тільки з вух, але і з куди більш несподіваних місць. Та особисто я налаштований на конструктив. Саме тому вбачаю позитив у тому, що Динамо виграло суд першої інстанції за власні кошти. І у команду прийшов на посаду менеджера по Балканам Огнєн Вукоєвич, людина хоч і з динамівським серцем, та все ж із балканським менталітетом, зв’язками і стратегією по розвитку Динамо. Я так розумію, що вже влітку ми повинні побачити перші напрацювання. Я не очкую на 10 трансферів, але хоча б один. Тобто, одне якісне підписання гравця з Балкан за адекватні гроші. Отже, пропоную другу частину по цьому регіону. Сьогодні ближче до Огнєна, тобто Хорватія.

Ловро Маєр

Просто дякую і не прощаюсь!

  Що є зараз найважливішим? Не варто плакати, посипати голову попілом. Треба бути вдячним тренерському штабу за ті роки, які вони провели разом із нами. Вдячним за їх труд, за намагання створити команду, яка б стабільно давала результат. І все це далеко не в ідеальних умовах з точки зору інвестицій у розвиток команди, тобто трансфери. Хоча і поганими умови не назвеш, бо у Динамо прекрасна база, чудовий домашній стадіон, обслуговування на найвищому рівні, відмінне фінансування діючих контрактів. Тобто всі зосередженні виключно на досягненні найкращих спортивних результатів, а не як у більшості команд зараз в Україні люди, де у багатьох командах не тільки не платиться заробітна плата, але і рівень сервісу на низькому рівні, відсутні власні стадіони, бази для тренувань. Саме тому я вдячний тренерському штабу за систему, яку вони вибудовували, за результати дітей і юнаків. Та дійсно найважливіше питання – що нас чекає далі?

Вся суть в дрібних деталях!

Видався вільний день. І я вирішив присвятити частину його перегляду нещодавнього матчу між Динамо і Шахтарем. Скажу одразу, що дійсно не варто переоцінювати результат матчу, та і недооцінювати його також небажано. Бо він показав моменти ментальності, моменти надійності, моменти віри, моменти сміливості. І показав він, що у нашого суперника не має такої вже потужної лавки запасних. Як і не має перспективи серед молоді. Бо ж зі старту грало одразу три молодих гравця у Шахтаря. І всі вони відверто провалили цей матч. Дуже важливий, інформативний матч. Та нажаль, як бачу я. що Ребров не хоче сприймати ту інформацію, яка вже далеко не перший матч просто кричить. Хочу розставити акценти.

Втрачена ментальність і де її знайти?

  Цієї весни я не писав анонсів перед матчами. Чи то не було тяги, можливо не завжди вистачало вільного часу. Та й сьогодні день далеко не легкий. Роботи багато. Та все ж в середині є прагнення написати декілька власних думок. Ми знову підходимо до третього за останній місяць матчу між Динамо і Шахтарем. І підходимо ми у дуже важкому емоційному, психологічному стані. Вболівальник повністю зневірився у власній команді, у її гравцях, у тренері. Відповідно і очікування повністю відсутні. Впевнений, що більшість чекає чергової поразки, невиразної гри і знову все тих же самих гравців на полі. Бо тренер продовжує гнути власну лінію. Є обойма, є стартові одинадцять гравців. І щось змінити можуть тільки травми, дискваліфікації, якість дивні обставини. Та все ж я хочу декілька думок написати.

Трансферні пошуки. Сусіди. ч.1

  На фоні загального негативу завжди хочеться відволіктись. Саме тому я вирішив написати трансферний матеріал. Бо я так само можу написати про те, що команда програла третій матч поспіль, що треба гнати Реброва, розігнати всю команду і взагалі перестати дивитись цей футбол. Та я не такий. В найважчі часи я буду з командою. Я вірю, що напрямок розвитку обраний правильно. Дійсно є багато емоцій. Легко рубанути і знищити все те, що будувалось останні роки. Та руйнувати завжди легше. А от щось створити – мистецтво. Саме тому я думаю про розвиток. Динамо не вистачає якісних гравців. Та у команди зараз не має можливостей витрачати величезні кошти на трансфери. Саме тому треба шукати раціональне зерно. Свого часу Динамо вже показувало як треба працювати. Так ми знайшли Гавранчича, Черната, Нінковича, Рінкона, Гіоане… Багато гравців приходили до нас не відомими світовому футболу. І саме у нас вони ставали стабільними гравцями своїх збірних, залишаючи видатний слід в історії Динамо, в історії футболу своїх країн. Отже, наші найближчі сусіди і їх гравці.

Флорінель Коман