братва українського футболу...

 

Сьогодні буду писати про футбол і не зовсім. Важливою складовою сучасності в Україні є боротьба із корупцією. Ми всі знаємо, що у нас це присутнє на всіх рівнях. Кожен зіштовхується у своєму житті із різними проявами. Навіть в армії, особливо під час війни, навіть під час війни, знаходяться ділки, які роблять собі капітал. Багато людей вже затримані на моментах, коли гуманітарка опинялась на поличках магазинів, а не у тих, до кого вона прямувала. Найбільшого розголосу набула історія із броніками, які продавав у себе епіцентр. Хоча якщо пройтись по ринкам, то там зараз легко побачити людей, які продають цукор, консерви, борошно і іншу продукцію, яка завезена гуманітарною підтримкою України. Корупція – завжди величезна біда. Під час війни з корупцію в ЗСУ треба радикально боротись.

Та мова сьогодні піде про інше. Корупція у світовому футболі – також відома тема. ЧС у Катарі, як стало офіційно відомо, став можливим за рахунок величезного хабаря попереднім очільникам футбольних структур. В Україні ми вже давно знаємо про глобальну корупцію у фу-фу. Про це говорять давно. У часи соціальних мереж, наявності дружин і дітей, так легко відстежити хто і де відпочиває, у що вдягається, на чому їздить і де живе. Про голів нашої фу-фу давно відомо, що вони живуть на таку широку ногу, що навіть більшість депутатів ВРУ таке собі дозволити не можуть. Нещодавно було розслідування, де показували будинок товариша на фото, очільника фу-фу, де у нього величезна ділянка, із власним пляжем, будинком на тисячі квадратів. Показували і що в самому будинку, де лише одягу на мільйони твердих світових валют. А ще давно відоме розслідування про фабрику для газону. І що всі школи, адміністрації, державні структури, яким виділяються гроші на штучні газони, змушені купувати газон лише у цієї фабрики. Навіть більшість приватних клубів змушені це робити через те, що для проведення змагань газон повинен відповідати тільки стандартам цього виробництва. Газон же виходить в 2-3 рази дорожчим за іноземні аналоги. Гроші всі йдуть в кишені людині на фото. І його поплічникам. Саме ці поплічники прискакали вчора в суд, внесли майже 20 мільйонів застави за товариша і його зама.

На фото ми бачимо видатних футболістів із світовим ім’ям. Володарів Золотого м’яча. І все це динамівці. Здавалось би, що під час війни люди повинні усвідомити, що стояти поряд із цим товаришем, це вимазуватись у його бруді. Та я так розумію, що гроші не пахнуть. І саме тому всі вони зараз працюють у фу-фу, отримують там зарплати. Ми не знаємо що вони ще отримують. Як мінімум – можливість їздити на всі виїзні матчі, жити там в комфортних умовах. Із думками, що потім вийде легко відмитись. Не вийде, вже не вийде.