Динамо Олімпіакос. Попри все.

Взагалі зараз в країні дуже багато ненависті, нетерпимості. Це більше на фоні майбутніх виборів. Людей зіштовхують. Цілком можливо, що такий глобальний настрій взагалі відображається на суспільстві і в інших сферах життя. Безумовно відображається. У нас багато хто схильний у власних невдачах шукати винних всіх, окрім себе. Тому я так бачу, що і до Динамо терпимості немає. Більше того є високі амбіції і очікування, є бажання, але реалії трохи інші. Ми хочемо мати іншого тренера, інший склад. Нас не влаштовує малюнок гри, не влаштовує її зміст. Я такий самий, як і всі. Перед матчем із Олімпіакосом у мене немає впевненості у тому, що все для нас завершиться перемогою. Тут багато чинників. І саме те, що робота сьогоднішнього тренерського штабу не викликає позитиву. Слабкий тренерський штаб, який не відповідає рівню гравців, які є в команді. Це найбільш поширена думку.

Взагалі більшість всього в роботі всіх структур Динамо викликає багато запитань. Єдине, до чого не має претензій – до тих умов, що створені команди. Я маю на увазі рівень зарплат, рівень обслуговування, рівень тренувальної бази і місця в Марбельї, де проходили збори. Тут все шикарно. А так є всебічні претензії по трансферним компаніям, по менеджменту, по роботі із вболівальниками. Найголовніша претензія – Хацкевич і Ко. І це не дивує. У нас ніхто не любить чекати. Всім подавай тут і зараз.

Хочеться поговорити про Олімпіакос. Нас чекають важкі протистояння проти команді із традиціями, історією, амбіціями. Нараз і у грецької команди важкі часи. Вже не перший рік вони ведуть боротьбу за 2-3 місця. В цьому ми схожі. Бо хоча і афішуємо прагнення боротись за золото, але реально це не виходить поки. Я передивився спеціально декілька матчів. Важко казати щось одностайно. Чому? Бо більшість матчів проходили проти середняків і аутсайдерів місцевого чемпіонату. Відповідно територіальна перевага була величезною.

Олімпіакос любить атакувати великою групою людей. А у воротарський майданчик заходить 3-4 чоловіка при позиційних атаках. Тоді як у штрафну по 6-7. Немає типової схеми як проходять атаки. Тут і флангові навіси, і стандарти, і атаки з глибини по центру, і атаки за рахунок індивідуальних проходів. Я буду казати про основну обойму. Але не відомо яким складом Олі гратиме проти Динамо. Чому? Бо є травмовані, є важкий етап у чемпіонаті, бо перед нами була гра із ПАОКом, а після із АЕКом.

 

На скріншотах наведені типові схеми атак по центру. Передача з глибини поля виводить гравця групи атаки на побачення із воротарем. Варто зазначити, що у першому випадку пас пішов від добре відомого нам центрального півзахисника Бібраса Натхо, а у другому від форварда Герреро. У обох випадках Масорас і Фортунас показали прекрасну швидкість, роботу з м’ячом на швидкості і реалізацію.

За креатив в команді відповідають трійка Хрістодолопулос, Фортуніс і Поденсе. Це все гравці технічні, швидкісні. Я б не казав, що саме Хрістодолопулос з них самий небезпечний. А він за АЕК потріпав нам нерви, а нашим захисникам хребти. Мені сподобався Поденсе. Маленький, швидкий португалець. А Фортуніс – людина, яка працює по всьому фронту атаки. Він не прив’язаний до позиції. Вільний художник. І атакує Олі всією командою.

 Але всі хто бачив матч із ПАОКом, ті не впізнали Олімпіакос. Чому? На полі були всі найсильніші. А ні гри, ні результату їх вболівальники так і не побачили. Що ж такого зробив ПАОК? Тут все надзвичайно просто. Команда нашого Хача просто забрала м’яч під контроль, передавила суперника своєю активністю. Дуже досвідчена команда. На скрінах легко побачити всі ті голи, які були пропущені. Це результат активності, ударів по воротам і насиченості гравцями штрафного майданчику. Перший гол – дальній удар Верейріньї, рикошет і м’яч піл перекладиною. Другий  гол – знову таки велика кількість гравців ПАОКа в завершальній стадії. А центральний захисник Папе Сіссе просто так і не зрозумів йому тримати яку зону. Тому то і навіс на дальню, скидка в центр і гол в пусті ворота.

Третій гол – пресинг. Спочатку накрили іншого центрбека Вуковича і змусили його віддати м’яч назад. І хоча Сіссе був першим на м’ячі але одночасно із форвардом суперника, який якісно зіграв у відборі. Високий пресинг. ПАОК дуже активно пресував, нагнітав, не давали спокійно розпочинати атаки супернику і це давало плоди.

Тому я хочу поговорити про слабкі сторони Олімпіакосу. Слабкі сторони випливають із сильних. Як я вже казав, що Олі атакують по 7-8 гравців. І ці люди достатньо високо атакують. По суті на останній чверті поля, залишаючи за спина ¾. І на цій частині лише 2-3 польові гравці. Окрім того є група з 4-х гравців, які взагалі майже завжди грають високо. Відповідно виникає дуже часто величезний розрив між групою атаки і групою захисту. Підходи два. Перший – не дати супернику атакувати нас дуже високо, тобто не затискатись в штрафну. Якщо відвести вище, то атакуючі гравці суперника не вміють тримати позиційний захист. Другий – швидкісні вертикальні контратаки.

Також я б відмітив те, що при позиційному захисті Олімпіакос сильно звужує захист. Так сильно, що залишає фланги вільними. Флангові захисники більше направлені на роботу на атаку, а не на захист. Ви розумієте про що мова? Олімпіакос не любить і не вміє грати другим номером. Саме це показав ПАОК.

Я пропоную всім залишити негативні думки. Що б не було, а життя прекрасне. І треба вірити в Команду, підтримувати хлопців. Якщо не вірити у власну Команду, то навіщо взагалі вболівати? А з Олімпіакосом переможе сильніший.

Дякую за увагу!