Дрібниць у футболі немає.

Вчора ввечері переглядав матч між Динамо і Загребом. Зараз у кожного є можливість побачити матчі більшості команд Динамо. Навіть показують матчі 10-ти річних команд. Академічні групи показують частіше. А Ю-19 – взагалі регулярний щотижневий гість клубного телеканалу. Тому є повна картина. Перед матчем читав розбір суперника. Не вивчав Загреб глибоко. Так, перед матчем ознайомився із складом і головними лідерами команди. Прочитав декілька анонсів. Там же був розбір слабких сторін хорватської команди. І наголос на сильних. Тому спробую розпочати розбір з точки зору підготовки.

Як готувались хорвати мені не відомо. Я знаю як готувалась юнацька команда Динамо. Безумовно для якісних тренувань були надані всі умови. Комфортний зимовий Белек, чудовий готель на першій лінії. У Костюка була можливість обирати будь-кого з гравців серед тих, хто підходить за віком. Чому він відмовився від Сироти? Важке питання для мене. Сирота – лівоногий захисник, який має перший пас достатньо високого рівня. А проти Загребу вчора зіграли Біловар і Забарний. Обидва правши. Для вчорашньої ігрової системи це все ж тренерська помилка, на мою суб’єктивну думку.

На зборах Динамо зіграло 3 гри. У всіх трьох матчах була шалена перевага. Жоден із суперників не створив проблем за малюнком гри. Динамо грало у комбінаційний, швидкісний, агресивний футбол. М’яч ходив низом. Спостерігати за такою грою – суцільне задоволення. Хто був суперниками? Середняки юнацького чемпіонату Туреччини. Алтинорду займає 8 місце в турнірній таблиці, а Аланьяспор - 10. Такої команди, як Вікторія 1889 я не знайшов серед 3 груп команд вищої німецької юнацької ліги. Тому де грає ця команда і що це за суперник для мене загадка. Факт залишається таким, що Динамо у своїй ігровій підготовці не зустріло жодної команди, яка б нав’язала свою гру. Комфортні умови. Тоді як Ю-21 Динамо зіграло проти бразильського Греміо. І от бразильці повозили команду Мороза, повністю розмазали. Команді Костюка треба було грати проти Греміо, де зібрані технічні, швидкісні гравці і команда грає в сучасний, конкурентний футбол. Тому другий величезний промах – слабкі суперники на зборах. Хто займався їх підбором? Можна було і в Києві грати проти команд такого рівня. А не витрачати великі гроші на збори.

Динамо Загреб, як і Динамо Київ, є сильною футбольною школою. І в юнацькій команді є плеяда талановитих гравців. Команда навчена грати у футбол. Так, багато гравців будуть розпродані ще у віці 18-19 років. Динамо ж тільки вчиться ставати на рейки такої роботи. Але сьогоднішнє Динамо виглядає конкурентно на юнацькому рівні. Група атаки із Надольского, Шулянського, Волошина, Ваната, Ісаєнко, Блізніченко і Цитаішвілі  - все технічні, швидкісні, мобільні гравці. У кожного є прекрасна індивідуальна техніка, поставлений удар, пас, бачення поля. Є талановитий воротар Нещерет, який з 16 років тренується з першою командою. І скоро повинен стати №1 першої команди. Чудові флангові захисники Скорко і Вівчаренко. Шикарний гравець центральної зони Білошевський. Він, не дивлячись на габарити, має і пас, і швидкість прийняття рішень, і високий технічний рівень. Не варто забувати і про наявність нігерійця Джозефа Окоро. Це також технічний і потужний гравець центра поля, який має дуже багато позитивних рис. Коли розповідають, що Загреб втратив двох гравців основи, то Динамо втратило капітана, найсильнішого гравця центральної осі Миколу Михайленка. І талановитого форварда Владислава Ваната. Ще й перспективного гравця ротації, який вміє вдало вийти на заміну, я про Владислава Велетеня. Нещодавно ж Динамо відпустило Кулаковського. Талановитого атакуючого півзахисника. Чому? Бо достатньо велика конкуренція.

Як я написав на початку, що в розборі суперника рекомендували Динамо зіграти другим номером через довгий пас. Основна ціль – закидати м’яч за спину суперникам на хід швидкісним гравцям атаки. Тому то і з’явився в центрі поряд із Білошевським ще один опорник Роман Бодня. Але план Динамо не спрацював. Загреб зіграв другим номером, наситивши свою половину поля. Без високого пресингу, але щільно вже від центрального кола.. І тут чомусь не було запасного плану. Гра так і будувалась за рахунок довгих пасів на Ісаєнко. Ну, 169 см проти височених захисників. Легкий гравець проти потужних у верховій і силовій боротьбі. Геніально? Цитаішвілі і Шулянський також зростом і габаритами особливими якось не відзначені.

Чому Динамо зіграло так? Чому не будувало гру низом через центра, через фланги? Бо Роман Бодня – не той гравець, який може контролювати м’яч? Можливо. Але головне – тренерська установка. Грати довгим пасом. Дивідендів ця гра не принесла. А єдиний наш момент у першому таймі виник після розрізаючого пасу від Білошевського і проникнення Волошина у вільну зону з глибини. Низом. Низом по центру.

Чому при цій плачевній ситуації у 2 таймі були проведені лише 2 заміни? Чому так і не вийшло зіграти низом? Суперник? Безумовно. Але чому ж не використалась опція Окоро? Нігерієць міг нав’язати боротьбу в центрі і гостроту на стандартах.

А так ми побачили гру, де Динамо так і не знайшло аргументів. Правда і Загреб не знайшов. По суті нічийна гра на домашньому полі. Та за змістом дивитись на ці регулярні перекатування м’яча центральними захисниками і потім навісом – утопія першої команди. Вперше побачив таку гру від юнацької команди. Що це, вплив Михайліченка? Чи відсутність у команди готовності агресивно грати низом, із триманням під тиском? Думаю, що друге. І матчі на зборах проти слабких команд – одна з причин.

Дякую за увагу!