Посеред паузи на Збірні можна було б вчергове поговорити про ситуацію напередодні відповідальних матчів. Подумати про те, чому всі ненавидять Петракова... Хоча особисто я думаю, що треба розділяти ненависть і адекватну критику. Якщо критикують, то це не говорить про ненависть. Але добре відомо, що критику не всі можуть сприймати. Одразу виставляють шипи. Тільки оди і похвала сприймаються на ура. Хоча будь-яка розумна людина знає, що якщо тебе публічно хтось розхвалює, то скоріше за все ненавидить в глибині души. Тоді як найкращі друзі – ті, хто завжди говорять правду в обличчя. Це не ненависть. Це відсутність байдужості. Та сьогодні я хотів би поговорити про свою улюблену тему. Про талановиту молодь дубля Динамо.
Молодь Динамо вже багатьом показала свою силу. Хоча поки
немає стабільності. Але виграти 4:0 у академій Бенфіки і Баварії – величезний
плюс. На такому високому рівні, як ЮЛЧ. Ще й проти таких команд. Тому це
говорить про потенціал. Про деяких гравців я вже писав. Про Самбу Діалло і про
Антона Царенка. Ці гравці і в цьогорічному турнірі доводять свої здібності.
Тепер я хотів би поговорити про Антона Боля. Молодого центрального захисника,
який в листопаді 2020 року вперше потрапив у заявку Першої Команди Динамо на
матч із Інгульцем.
Доля гравців завжди залежить від обставин. Ілля Забарний
цілком можливо ніколи б не досяг сьогоднішніх висот, якби не травми Бурди і
Попова. Саме в цій ситуації він отримав свій шанс. І так ним скористався, що на
сьогодні є основним у Динамо і Збірній. Така ж ситуація і з Сиротою, який
чіпляється за свій шанс. І прогресує, додає з кожним матчем. Антон Боль дійсно
рік тому отримав можливість потрапити в Першу Команду через травми,
дискваліфікації і ковід. Але хлопцю було лише 17 років і він поки свій шанс не
отримав. Кар’єра може скластись так, що він свій шанс не отримає. Може все бути
і навпаки, що він отримає свій шанс і у Збірній України гратимуть Боль і
Забарний в парі. Не варто забувати, що кожен рік дає нових випускників Академії
Динамо. І в кожного року є свої талановиті гравці. Тільки в руках головного
тренера є бачення картини хто грає, хто не грає.
Але доля Боля пішла таким чином, що в грудні 2020 він
порвав хрести. Згідно інсайдерської інформації він був серед тих, хто повинен
був їхати в ОАЕ на збори з основою. Та доля розпорядилась інакше. Молодий
гравець пропустив більше ніж півроку і відновився на початку цього сезону.
Спочатку отримував невеликі навантаження і поступово заходив в обойму дубля.
Але зараз він знову набирає оберти. У 18 отримав свій перший виклик в молодіжну
Збірну. Та поки він не тренується із основою. Бо у дубля своя ЛЧ.
Антон був капітаном у своїй віковій групі. В 14 років був
визнаний кращим гравцем України своєї вікової категорії. Далі були титули
кращого захисника. Високий, пластичний, швидкісний гравець. Він поєднує у собі
риси фізичної потужності, стрибучості і як стартової, так і дистанційної
швидкості. Думаю, що він на рівні із Діалло на сьогодні є одним із
найшвидкісних гравців дубля. А може і самим найшвидшим. Його фірмова
характеристика – швидкісні підключення до контратака. Де Боль саме за рахунок
індивідуальної дистанційної швидкості встигає підтримати темп атаки, створюючи
кількісну перевагу. У гравця стабільний і якісний перший пас на середню і
дальню відстань. І він продовжує прогресувати. Сподіваюсь, що Антон Боль
отримає свій шанс і закріпиться в обоймі Першої Команди Динамо.
Дякую за увагу!
3 коментарі:
Хочеться привітати Збірну із важкою, нервовою і емоційною перемогою. Добре, що витягнули цей матч. Хоча об'єктивно рівноцінних замін Ярмоленко, Яремчуку і Циганкову немає. На сьогодні ця трійка безальтернативна. І добре, що вони гру зробили. Ще б виділив Шапаренка. Він сьогодні був для мене кращим на поле. Хоча всі виділятимуь теж по ділу Ярмолу за результативні дії.
Їдемо далі у Львів з надією на фартовий стадіон!
И всё таки Циганков не тот,нет того движения,он какой то потерянный и с заменами Петраков опаздывает,но победа есть победа
Циганков грав вчора під форвардом по суті. Регулярно опинявся в центральній зоні. Якщо ж був на фланзі, то на лівому, а не на своєму. При всій повазі до Ярмоленка і Яремчука але вони занад-то важкі і повільні для Віктора. Та й гра у Збірній будується навколо інших гравців.
Петраков не запізнився із замінами. У нього по суті немає рівноціних замін тим, хто на полі. І вихід Довбика, Зубкова і Булеци сильно ослабили нашу групу атаки. Навіть втомлені Циганков, Яремук і Ярмоленко - гравці набагато сильніші за тих, хто вийшов.
Дописати коментар