За здійснення планів!!!

 

Життя – дійсно надзвичайно непередбачлива історія. Без планування в наш час складно жити. Якісне планування завжди враховує ризики і їх ймовірність. Але все це легко досягнути в умовах стабільності. В наших умовах планувати – справа невдячна. Правда є і інше. От коли молоді гравці дубля Динамо в 17 років йдуть у комендантську годину потусити в клубі, то їм легко усвідомити ризики. І якщо вони пішли на це, то тепер стали героями. Навіть якщо вони не вживали алкоголь, а просто пішли потанцювати. Це все відбувається під час сезону, а футболісту важливий сон і відновлення. Буде видно по їх результатам наслідки подібного життя. По Кремчанину видно, що в 2023 він грає слабше, ніж у 2022. Осипенко грає стабільно, на доволі хорошому рівні. А от Герич, який починав сезон в ногу із Пономаренком, зараз присів на лавочку і суттєво знизив ефективність. Спіймали 3-х, але клубів у Києві багато і Михайло Ткач далеко не до всіх може дістатись. Чи пов’язані результати дубля Динамо із відношенням гравців до футболу? Безумовно.

Але є і форс-мажор. Моменти, які набагато складніше спрогнозувати. У футболі такі моменти зазвичай відображаються на результатах команди. Бо це травми і дискваліфікації гравців. І ще повітряні тривоги, вимкнення світла… Багато різних обставин, які складно спрогнозувати. Якщо брати Динамо, то минулого сезону травми Шапаренка і Бущана зробили свою справу. Цього сезону Динамо почало активно награвати в основі Бражка і Волошина. Можна було б казати про Нещерета, який велику частину минулого сезону провів на високому рівні. Та зараз він за Бущаном глибоко на лавці. Максим Дячук, який всю весну грав стабільно у старті, зараз в опалі через провал в матчах на початку сезону. Тому грає коли довірять. Вівчаренко тільки одужав від травми. Грати він точно буде. Але награються в основі серйозно наразі Бражко і Волошин. Ванат вже є стабільним гравцем старту Динамо і в обоймі Збірної. Легко спрогнозувати, що гра молоді – завжди гойдалки. Але молодь Динамо в атаці стабільно дає результати. Тоді як гравці оборони хоча і є ще доволі молодими, але у них вже хороший досвід. Сирота і Попов вже точно 3 роки в обоймі. У обох вже по 80 матчів за першу команду. Ці стабільні результативні помилки в цьому сезоні набувають рис катастрофи. Стабільно пропускати по 2-3 м’ячі за матч – забагато. Тут жодна атака не зможе постійно витягувати результат.

Форс-мажор для Динамо зараз – втрата на 4 місяці Ярмоленка. Без Андрія атака не буде мати таку ефективність, таку якість. Або Луческу знайде вихід з ситуації, використавши щось із запасів, або і далі буде грати Караваєв. Перед початком сезону об’єктивно легко було побачити наскільки складна у Динамо ситуація із групою атаки. По суті впевнено можна було казати про Буяльського і Ваната. До них додався Ярмоленко. Але інші або дуже молоді, або не показують гри. Тут і Кабаєв, і Перріс, і Беніто, і Діало, і Царенко. Перріс пішов в оренду. З усіх наявних гравців наразі розкривається Волошин. Він дійсно додає у грі. Але в його віці, з його досвідом, безумовно стабільна гра на високому рівні – ще зарано. Треба мінімум ще один сезон стабільно провести в основі, тоді буде досвід, з’явиться стабільність. На сьогодні Динамо, втративши Ярмоленка, по суті навіть на стартову групу атаки якісного рівня не набирає. Треба думати. Безумовно Антон Царенко у цій історії наразі – єдиний варіант. Можливо ще Самба Діало, можливо. Але наразі тільки Царенко може стати гравцем, який розкриється і буде допомагати атаці робити результат.

Тому наразі, скоріше за все, Динамо спробує грати у більш закритий футбол, стабілізувати гру в обороні. І витягувати через такий футбол результат. Але якщо і далі буде цей футбол аля Аталанта, то без Ярмоленко атака не зможе наразі давати стабільно результат. Хоча, гойдалки для молоді – нормально.

Дякую ЗСУ!!!