Жити кожною футбольною миттю на максимумі, бо неважливих матчів не буває!

  Чи думаю я про завтра? Що я думаю про завтра? Навіщо взагалі думати про цей безнадійний матч? Чи без надії таки треба сподіватись? Сподіватись на диво? Чи просто очікувати пристойну гру від Динамо? І це тільки початок тих запитань, що є в моїй голові. Насправді Динамо чекає матч престижу. Чи можливо чудо? На теорії завжди є відсоток. Це як фантастичний сценарій із багатьох складових. Особисто я спробую залишитись реалістом. Тому саме важливе – просто зіграти у якісний футбол.

  Думаю, що рахунок може бути різним. І скоріше за все ми знову програємо. Бо рівень команд різний. Справа не в тому, що Динамо слабке. Просто цей МанСіті поки що команді не по зубам. Можливо скатаємо нічию. Для гравців Динамо важливо вчитись. І вже зараз ясно, що на цьому тижні важливою є гра не у вівторок, а у неділю. Саме у неділю треба здобути перемогу. А завтра треба зіграти так, щоб залишити сили, щоб зберегти обличчя.

  Радує те, що одужав Даніло Сільва. Засмучує травма Рибалки. Бо Сергій надважливий гравець. І його втрата зараз робить центр поля безальтернативним. Мігєль один не потягне 3 матчі на тиждень. Думаю, що якщо завтра опорним зіграє саме він, то наші шанси навіть на нічию будуть мізерними. Бо португалець не любить боротьбу, занадто повільний. Так, він технічний гравець і це у чемпіонаті із середняками достатньо. Із якісними командами потрібен гравець більш якісний, жорсткий, швидкісний. Можливо, що одразу вийдуть Сидорчук і Гармаш, тоді Мігєль буде відчувати себе легше.

  МанСіті знає свої пріоритети. Вони вже відчули Динамо. Це інстинкт вбивці. Коли ти знаєш, що суперник слабший, відчуваєш це. І ти виходиш переконаний у своїх силах. Це буде дуже важка гра. Добре, якщо ми зіграємо у нічию.

  Але, десь у глибині мене живе оптиміст. Такий дуже оптимістичний. Мене звинувачують у ярій підтримці Реброва. При цьому всі забули Газзаєва. Ми не знаємо що було б якби він залишився. Однак, ми чітко бачимо те, що саме він заклав успіхи сьогоднішнього Динамо. Бо ж саме при ньому почали грати Ярмоленко, Зозуля, Гармаш, Хачеріді, Коваль. Саме він довіряв молодим хлопцям у юному віці. Саме зараз Ребров дає результат, награє складні ігрові схеми. І наражається на критику. Це ще не було у Динамо при Реброві кризових явищ. А вони, як правило, є у будь-якого тренера. Саме коли гри взагалі не має, результати катастрофічні. І це може бути наступного сезону. А може і вже цього. Із Газзаєвим ІМС не дотерпів. А зараз поки що не має потреби такої, бо результати є. Не подобається малюнок гри.

  Знаєте, я захищаю не просто Реброва. Я захищаю майбутнє. Бо вважаю, що Ребров виправдовує себе. Він має чітке розуміння того, що йому треба. Він вибудував команду із чудовим захистом і гарною атакою. Всі хочуть бачити карколомність, яскравість в атаках. Однак, при цьому страждає надійність. Тому стратегія Реброва будується від надійності захисту. Так, атака при цьому не така швидкісна, бо ж будуть розриви між лініями. Але, атака приносить результати. Стабільно по 2 голи за матч. А люди хочуть яскравого футболу. Вже зараз зрозуміло, що Ребров прагматик. Динамо при ньому не буде грати яскраво. Його гра – безпека власних воріт шляхом високого пресингу. А атака позиційна, поступова, із якісними, підготовленими атаками. Так, він вчиться, вчиться грати із сильними суперниками. Так, будуть провали. Вони є і у найкращих тренерів. Однак, він дорослішає, а із ним дорослішає і футбол Динамо. Тому хоч і без надії, але за честь і гідність команди я спокійний.

  Дякую за увагу!