понеділок, 21 жовтня 2019 р.

Зберігаємо тишу...


Це вже давно відомо всім маркетологам. Та й всім людям, які заробляють в інформаційному полі. На негативі реакція куди суттєвіша, куди якісніша. При позитиві реакція є також. Але вона у декілька разів нижча за негатив. Щоб реакція на позитиві зрівнялась із негативно, то це потрібно мати сильний вибух. Наразі ми це нещодавно відчули – була перемога над Португалією і вихід на Євро. У Динамо ж після шаленої чорної полоси невдач пішла стабільна, спокійна і нудна полоса позитиву. Є змістовність у грі. Є результати. Є 7 матчів без пропущених голів. Та от немає надзвичайних емоцій.


Чому? Бо перемоги над Мальме і Олександрією не є чимось надзвичайним. Навіть перемога над Копенгагеном, нашим найближчим суперником, також не буде сприйматись чимось цікавим. А от поразка у будь-якому з цих матчів – вже буде хвиля негативу. Можливо, що хвилька, але вона буде куди потужніше теперішньої рябі. Найбільший найближчий подразник – 2 матчі із Шахтою протягом 10 днів. Це і ажіотаж, і реальна перевірка Михайліченка на результати його роботи. Хацкевич то давно довів свою здатність здобувати результат хоча б у цих протистояннях. Тому так довго і протримався. Михайліченко треба тепер доводити свою якість саме у матчах із головним суперником.
Стосовно вчорашнього матчу, то треба відзначити те, що нарешті зіграв Денис Попов. І скоріше за все саме він проведе наступні декілька матчів у старті. Видатної гри ми не побачили. Але Ден зняв весь верх у нашому штрафному майданчику, віддав декілька непоганих довгих передач, ледь не заробив пенальті і привіз 2 небезпечні штрафні. Тоді як його друг по академічному класу Віталій Миколенко, забив показовий гол. Цей гол показує потенціал гравця, спроможність протягнути м’яч через пів поля і якісно підключитись на завершальну стадію. Тут всі плюси. І правильна оцінка ситуації, і швидкість, і реалізація. Цей гол для молодого гравця стане в його візитівці показовим.
Динамо нічим не здивувало. Але і нічого не провалило. Така собі рядова, спокійна перемога без ексцесів. Скучно? Можливо. Та більше б от таких скучних перемог. Бо ж така стабільність дає результати на довготривалі періоди. І я знову таки вважаю, що тиша – найкращий показник. Бо буде будь-який негативний результат, а особливо якщо у декількох матчах поспіль, і буде вибух емоцій, які наразі причаїлись.
Дякую за увагу!

Немає коментарів: