У пошуках оптимальної тактики.

Іноді не хочеться писати виключно з тією метою, щоб не наврочити. Тиша дійсно корисна в певні моменти життя. Сьогодні в очікуванні важкого фізичного протистояння. Ми вже побачили по першому матчу, що Копенгаген – силова команда. І на виїзді проти них буде точно ще важче, ніж в Києві. Навпаки, точно суперник буде грати ще агресивніше. Дома Динамо не знайшло багато аргументів для того, щоб протистояти такому футболу. Ми нещодавно побачили, хто дивився, як команда Славія, яка приблизно одного рівня із датським колективом, за рахунок агресії, віддачі, боротьби на кожному клаптику поля, нав’язала свій футбол Барсі. І Олександрія демонструє такий саме футбол. З такими командами завжди надзвичайно важко грати. Та на то і існує тренерський штаб, щоб правильно побудувати гру.

Які рецепти? Тут їх декілька. Найпростіший – вигризти боротьбу. Зіграти у такий самий футбол але за рахунок рівня гравців показати на такій самій віддачі, агресії і боротьбі ще більш високий рівень. Взяти суперника його ж зброєю. Це вимагає шаленої віддачі. А попереду матч із шахтою. Покласти все здоров’я тут – не відновитись на матч неділі. Чи варто так грати? Другий варіант – просто зіграти швидше. Змусити суперника бігати за м’ячом. Вимотати, взяти технікою, пасом. Та для цього треба правильно стати на полі і налаштуватись на швидкісний футбол. Із Сидорчуком так зіграти буде вкрай важко. Із Шепелєвим можна. Із Шапаренко – абсолютно реально. Та я думаю, що зіграють ті, хто не буде грати в неділю. Тобто Сидорчук і Шепелєв. Це буде цілком логічним рішенням.

Рецепт по Михайличенко по грі із силовими командами ми бачили у грі із Олександрією. Перша ж гра із Копенгагеном показала неготовність до суперника від гравців. Вчора Сидорчук зізнався, що не очікували. Чому? Тренерський штаб не розібрав, не вивчив, не дослідив і не довів до гравців. Але ми знаємо, що рівень цього тренерського штабу вимагає покращення. Це я так м’яко написав. Проти Олександрії Динамо зіграло другим номером. Дуже незвичний футбол. Надзвичайно ризиковий. Особливо якщо врахувати те, що суперник любить атакувати з флангів, вантажити м’яч у штрафну. Та при цьому залишає величезні дірки у центрі поля, на флангах. Це зони, через які можна втікати. Задача – зберегти ворота на замку і жалити.

Який рецепт обере тренерський штаб ми не знаємо. Все може бути несподіваним. І склад може бути так само розрахованим або на силову боротьбу, або на швидкісні атаки. Зрозуміло те, що перемога може стати визначальною. Нічия чи поразка також не будуть критичними. Матч буде важким. А тренер Копенгагену також не спить. І від нього точно будуть якісь неочікувані кроки. Хоча тут передбачити суттєво легше. Малюнок гри стабільний, а тренер працює багато років і від своїх принципів відходити не буде. В цих моментах Михайличенка наразі виглядає цікавіше для мене. При ньому Динамо значно важче передбачити, ніж це було за Хацкевича.

Дякую за увагу!