Динамо Вільярреал. Які ваші прогнози?

Писати прогнози на матч із Вільярреалом – справа складна. Передбачити результат на папері доволі легко. Все ж гратимуть команду різної вагової категорії. Є досвід матчів Динамо цього сезону проти команд приблизно одного з нашою Командою рівня, я про АЗ чи Брюгге. Є досвід гри проти грандів, таких як Ювентус і Барселона. Є досвід гри проти команд трохи нижчих за рівнем, я про Гент і Ференцварош. Але проти команд калібру Вільярреалу ми ще не грали. Це команда, яка точно має кращу основну обойму гравців. Якщо брати людей по позиціям, то також на більшості позицій грають гравці, які дорожчі за гравців Динамо. Виключення – Забарний, Миколенко і Циганков. На їх позиціях грають гравці трохи дешевші. А так тотальна перевага по всім лініям. На папері все виглядає безперспективно. Як воно складеться на полі – ми скоро вже побачимо.

Ситуація у Вільярреалу в чемпіонату на сьогодні дійсно не радісна. Ще пару місяців тому команда була впевнено у зоні ЛЧ. Але останні 8 матчів – 5 нічиїх і 3 поразки. Останні 4 матчі – 3 поразки і 1 нічия. Якщо ця динаміка буде продовжуватись, то навіть зона ЛЄ стане недосяжною. Головний тренер іспанців – фахівець по виграшам ЛЄ. Унай Емері виграв 3 ЛЄ поспіль із Севільєю. Переможець турніру отримує місце в ЛЧ. Тому мотиваційна складова у Вільярреалу величезна. Ясна справа, що є 3 англійські гранди, є Мілан, Рома і Аякс. Ці команди так само переважають іспанців, як вони нас. Та мотивація велика є точно не у всіх на цей турнір. Тому не дивує те, що у 8 матчах в турнірі Вільярреал здобув 7 перемог і лише 1 нічию. Ставка на ЛЄ.

Тренерський штаб грає у 2 схеми. Це класичні 4-3-3 і 4-4-2. Якщо у першій половині сезону домінувала схема 4-4-2, то зараз прийшла черга ще більш атакувальної 4-4-2, яка по суті є 4-2-4. Цілком можливо, що такий атакувальний стиль призводить до втрати балансу. Але можна точно сказати, що з такою агресивною в атаці командою Динамо в цьому сезоні ще не грало. Стиль Вільярреалу – закрити суперника в його штрафному майданчику і тиснути по всім лініям, всім фронтам. І на флангах, і в центральній зоні вистачає яскравих, індивідуально сильних гравців. А пара форвардів, як правило це Морено і Алькасер, це не типові стовпи. Це люди, які люблять вриватись на швидкостях, легко обіграють один в один, вигризуть другий поверх, зіграють на відскоках, на випередження. Весь арсенал задіяний.

Емері не фанат великої ротації складу. В ЛЄ є лише одна типова заміна – воротаря. В чемпіонаті грає Асенхо, в кубках Руллі. Ротація може бути тільки з відверто слабкими суперниками. З Маккабі чи Карабахом. Безумовно є завжди невелика ротація. Все ж Альбіолю вже 35 і витримувати 3 матчі на тиждень йому важче, ніж раніше. В опорній зоні є ротаційні гравці – Капуе і Коклен. Але Парехо грає майже без замін. Він є рушійною силою сьогоднішнього Вільярреалу. Всі гравці в команді мають класний технічний потенціал. Хоча я б виділив Парехо і Морено. Та й це не дивно. Потужно виглядає і нігерієць Чуквезе, який хоча і не має високого зросту, але дуже міцний, вміє продавлювати оборону суперника.

Чому ж у Вільярреалу виникли проблеми в чемпіонаті? Команда грає надзвичайно агресивно, активно. Можна взяти для прикладу матч із Валенсією, де Вільярреал мав повну перевагу. 55 на 45 статистика володіння м’ячом, 7 проти 2 удари у ствір воріт. Валенсія всю гру терпіла. Правда зустрічала суперника вже в центральному колі. Тому і не вийшло так, щоб повністю затиснути їх у команди Емері. Лише епізодично. За моментами Вільярреал награв на 5-6 голів, а забив лише 1 і той з пенальті. Валенсія намагалась пройти по флангам. Чим ближче до фінального свистку, тим легшими виходили ці проходи. А там зачепитись у штрафному майданчику. Так був зароблений глупий пенальті в кінці матчу. Коли вже йшли останні хвилини матчу, можна сказати секунди, Вільярреал обрізався на половині Валенсії, гравці якої втекли в атаку 6 на 4. І тут Гедеш виконав все майстерно. В Іспанії не здивувати команди технічними гравцями. Тут всі технічні. Все вирішують епізоди. У гравців Вільярреалу є проблеми з реалізацією моментів. Тому Динамо буде вкрай важко. По суті ми будемо затиснуті в останній третині. Це якщо буде грати основа. Бущан повинен видати свій кращий матч в сезоні. А атака терпіти, чекати, боротись і витиснути максимум з того мінімуму, який буде.

Хоча, Динамо може здивувати. Може. Та на папері наші шанси вкрай маленькі. Тим цікавіше буде пройти такого суперника. Валенсію ми свого часу теж на героїзмі пройшли. Стратегія Луческу на матчі проти таких команд добре відома – гра другим номером. Заважати супернику будувати його гру. І чекати. Правда Динамо останніми матчами показує, що оберти набираються. Зараз з’явились і кращий командний рух, і активні переміщення між зонами, і швидкості, і агресія. Поступово Динамо таки набирає оберти. Плюс, про це також не варто забувати, що матч проти Зорі куди більш важливий, ніж матч проти іспанців. Багато хто думає, що тренерський штаб буде це враховувати. Однак, форма Динамо говорить про те, що фізика закладена дуже хороша. Для мене показовим став забіг Шапаренка у другому таймі, ривок метрів на 50, коли він біг до своїх воріт за гравцем Мінаю. Наздогнав, притримав розвиток атаки і так само швидко побіг в атаку. Очі у мене аж відкрились, бо показали обличчя Миколи зблизька. Жодної задишки, супер готовність і витривалість. Матчі з Вільярреалом потрібні для прогресу. Бо ж через рік ця команда може коштувати не 115, а 250 млн. І тоді на полі будуть грати вже рівні суперники за вагою. Цілком можливо, що Динамо зіграє з позиції сили. Тоді здивує всіх.

Дякую за увагу!