Складнощі вибору вірного шляху

  Я не думаю, що створюю чи озвучую якусь сенсацію сьогоднішнім матеріалом. Скоріше за все це просто моя особиста позиція. Насправді реалізм і правда завжди посередині. Бо не має простої істини. Як і не має простих шляхів. Ми бачимо дуже багато прикладів. Можна навести багато яскравих команд, які йдуть своїм шляхом. От вчора ми бачили як зустрілись два найцікавіші проекти: МанСіті і ПСЖ. Це є дві команди, які повстали з попелу. Клуби мають власну історію. Однак із плином часу команду падали до небуття майже. Знайшовся інвестор, який вклав мільярдні кошти в команди. Це призвело до здобутків чемпіонства. Але така бажана ЛЧ недосяжна. Кращі гравці, кращі тренери, величезні амбіції. Однак, знаходяться команди, такі як Юве, Челсі, МЮ, Реал, Барса, Баварія, Інтер, Атлетико Мадрид, які так само ставлять такіж задачі. І ці клуби мають фундамент розвитку. Тому вони мають здобутки більш суттєві. Всі хочуть перемогти у ЛЧ, вкладають величезні інвестиції. А перемога дається лише одній команді. Де захований секрет успіху?

Все це не просто так!

  Я досить довго збирався думками. Сьогодні ми стоїмо перед першою відвертою поразкою Реброва у його дворічній кар’єрі. Так, восени була поразка від шахти, а восени 2014 року була поразка від Ольборга, а на весні від фіалок. Це все було боляче, неприємно, але ми знаходили пояснення. А от не просто поразка в окремому матчі, а саме не прохід до ½ КУ у протистоянні із Олександрією – жахлива поразка. Бо ж в одній грі дійсно команда може зробити певні помилки, можуть так скластись обставини. А от у двох матчах поспіль випадковість не можлива. Тому треба детально все продумати.

Тренуємо пам'ять!

  Я збирався написати трансферний матеріал. Як завжди вивчаю гравців, знаходжу нові імена. У мене не було і не має особливого бажання спілкуватись про збірну, бо там давно все ясно. І ці два матчі тільки підтвердили тенденції минулого року. Однак, мою трансферну роботу призупинила публікація величезного інтерв’ю Сергія Станіславовича. Там є дуже багато цікавих моментів. Тому я витратив вчора 45 хвилин вечірнього часу і послухав аудіо запис. Дуже насичений інформацією матеріал. Дуже корисний. Якщо у вас не було часу послухати або почитати, то знайдіть, не пошкодуєте.

Шлях до чемпіонства легким не буває!

  Знаєте, мене регулярно звинувачують у безглуздій, неадекватній, відвертій підтримці Реброва і Динамо. Мені закидають необґрунтований оптимізм. Бо більшість не вбачає нічого позитивного у сьогоднішній грі Динамо. Знаєте чому? Бо кожен з нас хоче бачити веселий футбол. Так, саме такий, щоб Динамо бігло, розривало суперника на дрібні частини. А ми цього не бачимо. Ми ж всі теоретики. А теорія завжди має бути підведена під практику. Всі ж ми знаємо, що завжди є теорія і практика. На теорії все завжди легко описується, а на практиці завжди виникають чинники, обставини, які заважають реалізувати теорію.

І запонувала тиша, Динамо перемогло!

  Чи подобається вам антифутбол? Саме в такий футбол грає проти Динамо Зоря. Вибудовуються редути і спробуй їх пройди. На справді луганська команда організована, вміє вести боротьбу. Але мені такий футбол не до вподоби. Так, треба забивати. У Динамо були моменти. Їх треба реалізовувати. Ярмоленко у першому таймі мав 2 нагоди, але не використав. Коли проти тебе вибудовують мури, то важко їх проходити. Але Динамо це зробило. Тому не може бути ніяких нарікань. Команда перемогла. І перемога, як і прогнозувалось, була дуже важкою.

Дякую команді за сьогоднішню гру!

  Ми були дуже близькими до перемоги. Важка гра, у якій обидві команди грали від оборони. Зрозуміло, що у такій ситуації ми оцінюємо гру. Динамо грало якісно, чітко, продумано. Намагались зачепитись за кожний м'яч. Ми бачили наскільки небезпечними є контратаки МанСіті, як вони вміють вибухати, розбігатись. Престиж Динамо підтримало. Результат, хоч і не пройшли далі, але результат є. І він пристойний.

Жити кожною футбольною миттю на максимумі, бо неважливих матчів не буває!

  Чи думаю я про завтра? Що я думаю про завтра? Навіщо взагалі думати про цей безнадійний матч? Чи без надії таки треба сподіватись? Сподіватись на диво? Чи просто очікувати пристойну гру від Динамо? І це тільки початок тих запитань, що є в моїй голові. Насправді Динамо чекає матч престижу. Чи можливо чудо? На теорії завжди є відсоток. Це як фантастичний сценарій із багатьох складових. Особисто я спробую залишитись реалістом. Тому саме важливе – просто зіграти у якісний футбол.

Далі буде тільки важче!

Важка, але перемога. Так, досить нервова. І я б не сказав, що Динамо грало погано. Так, не найкращим чином зіграла центральна вісь у відборі. Тобто не підбирався м’яч при втратах в атаці. А Карпати зіграли як вирішальний матч життя. Завжди приємно за ними спостерігати. Сподіваюсь, що і в матчі із іншими командами вони будуть так викладатись. Цей матч засвідчує те, що наш чемпіонат не так вже і впав. Бо футбол був швидкісним. І я б не сказав, що однобічним.

Я буду вести публічну боротьбу!

  Не знаю як вам, а мене дуже турбує те, що відбувається. Можу Вам гарантувати лише те, що у мене такого не буде ніколи. Зараз це стає схожим на масовий психоз. На хвилю, яка переслідує досить очевидні цілі. Я не є видатним інформаційним аналітиком. І я із порозумінням ставлюсь до якісної критики. Однак, як і у всьому в житті, треба знати ту межу, за яку не можна переходити. Зараз, як на мене, я спостерігаю як професійні боти якісно готують підґрунтя, якісно налаштовують вболівальників Динамо проти гравців, президента, головного тренера, його помічників. Загальна тема досить проста. Це як вивіска. Торкаєшся теми, вміло закидаєш якір і до нього прилипає весь бруд. Нажаль, за брудом тягнуться і адекватні люди. Бо ж не кожен вміє протидіяти зомбуванню.

Спокійно і переконливо!

Переконлива перемога Динамо. Стабільна і якісна гра усієї команди. Так, дійсно були помилки. Але ми побачили за рахунок чого Динамо і далі планує перемагати. Зрозуміло, що простих матчем вже не буде. Зараз нерв максимально напружений. Усі критикани притихнуть. І це головне. Ребров і КОМАНДА гравців Динамо в чергове змусить сховатись тих, хто виліз із кротовин. Зараз усі сховаються.