Настрій у мене такий самий, як і у багатьох вболівальників Динамо. Він вкрай сумний. Знову з’явилось відчуття безпорадності. Так, тут лише 2 матчі проведені із негативним результатом. Але що об’єднує ці результати? 0:3 і 0:5. Без характерні поразки, коли Команда не знайшла в середині себе сил і спроможності хоча б спробувати переломити хід поєдинку. 2:3 і 2:5 виглядали б куди оптимістичніше за змістом. Бо був би показний характер, жага боротьби. Але такі вльоти по суті із одним і тим самим малюнком – вкрай сумно. Це говорить про організацію, про характер і бійцівські якості. Можна програти Баварії, але піти з поля із високо піднятою головою. Ось ці два матчі загнали в сумний стан зневіри у спроможність ламати матчі, які складаються невдало. І все це напередодні по суті головного матчу осені.









