Ржава вседозволеність...

Вчора весь день провів в дорозі. Новин за вихідні взагалі майже не читав. Тому приїхав до дому, відкрив новини, а там такий величезний шухер. У нас вміють піднімати хвилі. Кожен перший висловився стосовно вчорашнього матчу у Харкові. Там дійсно цілий букет. І, як не дивно, весь цей букет на користь лише однієї команди. В нас час всі навчились грати. В наш час кожен футбольний момент розглядають під мікроскопом. Та дійсно бувають такі моменти, що і мікроскопа е треба. Хоча я  от не так давно дивився матч Ліги 1 Монако ПСЖ. Знатна вийшла гра. Суддя тричі неправильно приймав рішення, бо не зараховував забиті голи ПСЖ. А потім, переглядаючи повтор, тричі ці голи зараховував.

Ці всі слова я кажу далеко не просто так. Дійсно є тенденції. Та вони скоріше за все у сфері психології. Я впевнений у тому, що навмисно шахті не допомагають судді. Їхніми рішеннями керує страх і відповідальність прийняти рішення в бік суперника. Чому? Бо якщо там буде посилка, то шахта підніме ґвалт і суддю відсторонять. У них є важелі впливу. Саме страх лежить в основі всього того, що ми регулярно бачимо. А вчора це рука в штрафній, це зарахований гол з положення поза грою і лише жовта Тайсону. І якщо гол і руку в штрафній можна списати на фактор бокового, то жовта Тайсону – чергова історія про гравця, який і муху не образить. Та після нього чомусь то фінгали під очима у гравців, то розрізи у ногах від шипів, як у Ярмоленко, то те, що ми побачили вчора. А що там було? Тайсон бачив, що до м’яча не дістає і просто шипами зрізав ногу у незахищеному місці. Суддя був у декількох метрах. Він все бачив, все розумів. Страх? Тільки страх.

Тайсон насправді рецидивіст. Та й вся командочка у шахти така. Ми ж пам’ятаємо нещодавні подібні фоли  у виконані Степаненко, Ісмаілі, Нема. Та федерація і далі закриває на все це очі. Для Тайсона це вже дійсно далеко не перши подібний випадок. Та от прямих червоних лише дві у 2009 ще в Бразилії і у 2010 за Металіст. Була ще червона в квітні цього року у протистоянні із Динамо. Як і легко згадати відмашки,  прямі ноги. Їх багато, то чомусь судді закривають очі і далі. Чому вчора суддя все бачив, але розцінив фол лише на жовту? Страх. Іншої відповіді особисто я не бачу. Та цікаво дивитись ці донецькі міжусобиці. Це гарний сигнал. Побільше б нас було протистоянь, а не зданих матчів.

А взагалі про що говорять останні тижні? Давно вже казав про те, що для досягнення стабільного результату треба мати глибину лавки. І це все через призму останніх турів. Коли у тебе багато збірників, коли ти грає матчі у режимі 2 дні на третій, то в такому режимі починаються збої. Глибина лавки у шахти вже далеко не та, що була навіть у минулому сезоні. Не кажучи вже про те, що рівень навіть основного складу дуже слабкий. Це все б’є по нервах. Тому такі як Тайсон і зриваються. Нічого не буду казати про нього, як про людину. Але те, що він останній рік витворяє – від вседозволеності. Як і вся їх структура. Ми ж знаємо, що і в цей раз жодного покарання за такий фол не буде. Всі затулять очі. Вседозволеність – штука така. Рано чи пізно, але все це завершиться. Хоча особисто я задоволений тим, що скоріше за все  вони гратимуть навесні. Це добре для нас, бо тоді ми матимо теоретичні шанси зачепитись за золото.

Хоча для того, щоб за щось зачепитись ще треба і здобувати перемоги. А так ми програли Олександрії. Ми ж також у цейтноті. У нас також коротка лавка. Основне навантаження несе молодь. А молодь – відсутність стабільності. При всьому рівні талантів. Треба мати більше молоді, щоб коли одна просідали їх місце займали другі. Тут все у тренерських руках. Треба знаходити мотивацію. Бо вже видно, що Циганков, Шапаренко і Вербіч трохи поплили. У Циганкова був шикарний жовтень. У Шапаренко шикарний листопад. У Вербіча були прекрасні липень і серпень. А у вересні команда провалилась вся. Хто зараз поведе за собою партнерів? Хто знайде в собі резерви? Ми це побачимо. Та глибина лавки – штука важлива. Треба вже починати ставити Дуелунда. У нього свіжі ноги, надзвичайний талант. Він може стати тим, хто в цих останніх матчах вистрелить.

Дякую за увагу!