Час змін настав, давно...

Відчуття спустошення – той мінімум, який я особисто відчуваю. Так, я морально наче і був готовий до такого результату. Але ж треба дивитись за ходом матчу, за логікою, за тим, як керується ігровий процес, за очима гравців. За емоціями тренерської лавки. Родрігеса, так для прикладу, вчора навіть не було в заявці. Але там з’явився Андрієвський. Навіщо? Чергові експерименти. Як ця неочікувана ставка на Цитаішвілі в останніх 2 матчах. А єдиний ігровий акцентований удар в матчі з-за штрафного майданчику наніс Фран Соль на 85 хвилині. Розповідають про велику кількість ударів, колосальну територіальну перевагу. Матч розпочався з 4 кутових поспіль. І що? Перший удар в ствір – десь на 70-й хвилині удар Циганкова зі штрафного.

Перед матчем було добре відомо, що Лугано грає в 3 центральні захисники. Як боротись із цією схемою наглядно показав Шевченко у матчі із Сербами. Розтягнення по флангам і здвоєний центр в нападі. Чи розтягувало вчора Динамо? Чи були нестандартні ходи? А в кінцівці, коли по суті все одно програвати 0:1 чи 0:2, що зробив тренерський штаб? Замість де Пени, який вміє подати, який допомагав розтягувати фланг, ми побачили Гармаша. Так ми самі себе звузили. Логічно. Замість того, щоб зняти одного з захисників і випустити 2 центрального форварда, ми звузили фланги. Геніальні рішення тренерського штабу меж не знають.

Емоцій дійсно забагато. Але все це давно визріває. Ще й черговий ляп від Кендзьори вчора. Всі ті, хто спостерігає за Динамо останні років 10, той бачить наскільки деградує менеджмент. Здавалось би, що прийшов Красніков. І ось повинно щось змінитись. Та Красніков виділили посаду, дали зп, але де його гравці? Динамо потрібні докорінні зміни. Не просто зміни, а зміни докорінні. Все повинно початись із Резо Чохонелідзе. Прибрати. Змінити структуру керівництва, всю вертикаль. Поставити якісного генерального менеджера, який буде вибудовувати вертикаль. Він буде відповідати за всі процеси. Від їжі їдальні, до роботи сайту, ютуб каналу. Селекція, щоденні питання, організація виїздів, лікування, зборів. Тренерські штаби всі, робота академії. Стратегія розвитку. Всі моменти життя в руках одного керівника профі. Він набирає команду. Це посада, яка наразі потрібніша навіть за тренера першої команди. Президент виділяє гроші. А менеджер їх заробляє комерційними шляхами. Президенту звітують, радяться. Але генеральний менеджер несе всю повноту відповідальності за все в Клубі.

Такі радикальні зміни давно назріли. Чи будуть вони? Хотілося б. Та ми знаємо, що для цього треба отримати нормальну освіту власнику. І щоб у нього в радниках були не люди, які зацікавлені у збережені тих схем, які динамівські серця вибудували. Тобто всі при годівничці. Багато народу і ніхто ні за що не відповідає.

Наступна робота буде присвячена тренерському штабу. Наразі схоже, що з Десною таки допрацює цей штаб. А потім піде відпочивати. Бо так далі знущатись над людьми не треба. І що прийде нова велика команда. В тому числі і тренерів. Вже добре відомі деякі кандидати. Може одного з них я озвучу в наступному матеріалі. Точно можна сказати, що це команда із менеджментом, із тренерським штабом, із селекційним відділом, із аналітичним підрозділом. Побажаю їм пробитись. Бо в них є величезне бажання прийти в Динамо і працювати тут. А поки ця команда працює і дає результати в одному з грандів світового футболу. Із цією думкою, із цією надією, є можливість навіть у повній темряві, на черговому рівні дна, бачити світ.

Дякую за увагу!