Зоря Динамо! Командний прогрес Динамо.

 

Завжди приємно писати про такі матчі. І ще більш приємніше писати про такі матчі, із таким результатом. І абсолютно класно писати про такі матчі, із таким рахунком і такою грою у виконанні Динамо. Особисто я давно не пам’ятаю таких емоцій. Це ж матч, про який стільки було сказано. Матч з Вільярреалом був не настільки принципово важливим. Хоча я б посперечався. Зоря мала 9-ти матчеву виграшну серію. Перед матчем лякали крутою зв’язкою форвардів Гладкий – Сіядманеш. Про іранця взагалі дуже багато було сказано. Сперечатись тут не варто. Хлопцю лише 19-ть років. Динамо ж підходило після важкого циклу матчів, коли весь час по 3 матчі на тиждень. По суті всі ці матчі грались однією обоймою з 14 гравців. Весь цей період у Динамо також надзвичайно позитивний, емоційний. Для будь-якої команди важливий результат. Пройти Брюгге, здолати Колос у КУ, в чемпіонаті закріпити свої +4 над шахтою. Матч з іспанцями не дав негативу. Якби Динамо винесли за грою в одні ворота – да. А так всі ж і так усвідомлюють, що молода Команда, яка вчиться, грала проти іншої команди, яка має досвідчений склад з гравцями високого рівня. І от за грою Динамо не програло. Ми виглядали куди краще ніж в домашньому матчі із бельгійцями. Саме за змістом. Інша справа – клас гравців. Іспанці створили і витиснули максимум. Ми ж зі своїх моментів не витиснули нічого. Та в таких матчах важливий саме зміст. Витискати максимум з моментів – досвід.

Уважно слухав і читав все те, що розповідали після матчу експерти. Скрипник сказав, що Динамо здобуло не заслужену перемогу. Така психологія для власних гравців. Гравці Зорі як і їх тренер розказали, що це вони повинні були вигравати. Тут варто сказати, що в цьому матчі Динамо і Зоря показали абсолютно різний футбол в атаці. Динамо будувало атаки через довгі розіграші, переводи з флангу на фланг, із забіганнями, відкриваннями, високим пресингом під час втрат м’яча. Це не було монотонне перекатування м’яча. Не було і одноманітності. Легко побачити як сольні ривки по центру, на флангах, чітка робота над розшаруванням структурної гри суперника в обороні завдяки всім прийомам. Це раніше Динамо грало прохід по флангу – навіс. Сьогодні атаки будуються як по центральній зоні, так і через фланги. Є дальні удари, є парашути, є індивідуальні вривання, навіть стіночки спартаківські є. Командний розвиток іде. Це неможна не бачити.

Дуже показовою атакою став епізод на 9-й хвилині матчу – удар Бєсєдіна головою у боротьбі із Абу Ханною. Але цей епізод треба розпочати з 7 хвилини – 10 секунд, коли Забарний виграв силову боротьбу у Сіядманеша. А далі були 16 передач. Після виграної боротьби Забарним, Сидорчук виносить м’яч свічкою, Буяльський виграє верхову боротьбу і скидає Бєсєдіну, який чіпляється за м’яч і відкидає в розтяжці на Шапаренко. Микола переводить у вільну зону на Миколенка, який просувається вперед і віддає на Сидорчука в розріз. Сергій грає назад на Забарного. Ілля робить діагональ метрів на 40 на Миколенка. Далі іде перепасовка з Де Пеною, назад на Сидорчука. Катають м’яч, без загострення? Сидорчук відкидає майже на середину поля Шапаренку і 10-ка Динамо неочікувано робить ривок метрів на 40-45 в штрафний майданчик Зорі, скидає під навіс Миколенку, який не робить навіс, він прострілює на Буяльського, який вривається в штрафний майданчик. Але Вернідуб перериває пас. Миколенко підбирає і віддає Шапаренку, який робить діагональний перевід на Кендзьору. Томаш робить навіс, Бєсєдін виграє боротьбу у Абу Ханни, а Де Пена намагається закрити штангу. Іде 8 хвилина і 8 секунд. Атака тривала майже 1 хвилину. Змінювались напрямки, методи і шляхи. Головне – фінішували ударом, небезпечним ударом. Таких моментів достатньо. Можна подивитись, так для прикладу, момент з 13-43 по 14-16. Красиво все, бо у боротьбі, яку повністю виграють гравці Динамо.

Зоря ж будує свої атаки по іншим принципам. Тут виключно вертикальний футбол. Сучасно? Безумовно. Та якщо чітко тримати структуру буде вкрай важко проходити оборону. Стандартний підхід – гра через стовпа. Гладкий на досвіді вміє обрати правильно позицію і якісно розігнати атаку. Епізод на 27-й хвилині є найнебезпечнішим у матчі для луганчан. Найякіснішим. Хоча стався він після суперечливого штрафного, коли Циганков зіграв із Жуніором плечем в плече в боротьбі. Це другий фол з боку Динамо. Хоча в Англії на таке ніхто б не звернув увагу, бо це жорстка боротьба плечем в плече без рук. Фаворов в дотик запустив парашут, Гладкий відірвався від Забарного і скинув на Кабаєва. Тут легко побачити одразу декілька помилок від Сироти. Олександр не витримав лінію. Забарний же чітко грав по спині Гладкого. Під час скидання Гладкого Сирота зробив не крок на зустріч, так би він перехопив м’яч, а навпаки крок назад. Дуже багато йому треба працювати над позиційною роботою в захисті. Кабаєва передали Де Пені, який відпустив Кабаєва. Відстані між Де Пеною і Кабаєвим більше 3-х метрів. Гравець Зорі без проблем мав кучу часу для прийняття рішення. А Сидорчук не встиг заблокувати Юрченка, який бив без перепон.

Епізод на 36-й хвилині – все на розсуд суддів. Циганкову кричала вся лавка, що ззаду. Він замість того, щоб зіграти в дотик, вирішив зупиняти. Так, отримав по нозі, бо забрати м’яч без удару в такому епізоді нереально. Але ж зараз VAR трактує епізоди так, як це вигідно. І тому, враховуючи, що шахта вже вигравала в Чернігові, рішення могло бути на користь Зорі. А тут ще і Забарний двічі впав. Тому Бущан дійсно потягнув. Молодець.

Всі ж бачили як розпочався другий тайм? Серія атак Динамо. Кутовий за кутовим. Тому я хочу навмисно зробити акцент на скріні саме на 53-й хвилині. Шапаренко дивиться на Сидорчука. Я у цьому впевнений. Але цей кутовий подасть Де Пена.

Перший гол розібраний. Можна довго розповідати. Молодці. Змусили помилитись і Василя, і всю оборону. Атака була дуже красивою. Знову було багато спроб зайти в штрафний майданчик різними методами з 53-35 по 54-14, коли гол забили. 40-к секунд агресії, суцільної агресії.

А другий гол розпочався на 55-56. Розпочався він із відбору Кендзьори і Циганкова. Активного відбору у Жуніора. Потім була серія передач, аж із пасом назад Бущану. Далі ж на це можна дивитись сотні разів. Найкрасивіша комбінація року. Якби був гол – був би шедевр. Бущан, Шапаренко п’ятою, Де Пена парашутик і Бєсєдін удар з 30 метрів. Симфонія вертикального футболу. А на 57-31 ситуація повторилась. Шапаренко знову бачить неприкритого Сидорчука і вперше подає кутовий у матчі. Сидор виконав. Всі ці 1,5 хвилини – пісня. Побільше б такого футболу від Динамо. Браво!!!

Дякую за увагу!

Динамо Вільярреал. Які ваші прогнози?

Писати прогнози на матч із Вільярреалом – справа складна. Передбачити результат на папері доволі легко. Все ж гратимуть команду різної вагової категорії. Є досвід матчів Динамо цього сезону проти команд приблизно одного з нашою Командою рівня, я про АЗ чи Брюгге. Є досвід гри проти грандів, таких як Ювентус і Барселона. Є досвід гри проти команд трохи нижчих за рівнем, я про Гент і Ференцварош. Але проти команд калібру Вільярреалу ми ще не грали. Це команда, яка точно має кращу основну обойму гравців. Якщо брати людей по позиціям, то також на більшості позицій грають гравці, які дорожчі за гравців Динамо. Виключення – Забарний, Миколенко і Циганков. На їх позиціях грають гравці трохи дешевші. А так тотальна перевага по всім лініям. На папері все виглядає безперспективно. Як воно складеться на полі – ми скоро вже побачимо.

Ситуація у Вільярреалу в чемпіонату на сьогодні дійсно не радісна. Ще пару місяців тому команда була впевнено у зоні ЛЧ. Але останні 8 матчів – 5 нічиїх і 3 поразки. Останні 4 матчі – 3 поразки і 1 нічия. Якщо ця динаміка буде продовжуватись, то навіть зона ЛЄ стане недосяжною. Головний тренер іспанців – фахівець по виграшам ЛЄ. Унай Емері виграв 3 ЛЄ поспіль із Севільєю. Переможець турніру отримує місце в ЛЧ. Тому мотиваційна складова у Вільярреалу величезна. Ясна справа, що є 3 англійські гранди, є Мілан, Рома і Аякс. Ці команди так само переважають іспанців, як вони нас. Та мотивація велика є точно не у всіх на цей турнір. Тому не дивує те, що у 8 матчах в турнірі Вільярреал здобув 7 перемог і лише 1 нічию. Ставка на ЛЄ.

Тренерський штаб грає у 2 схеми. Це класичні 4-3-3 і 4-4-2. Якщо у першій половині сезону домінувала схема 4-4-2, то зараз прийшла черга ще більш атакувальної 4-4-2, яка по суті є 4-2-4. Цілком можливо, що такий атакувальний стиль призводить до втрати балансу. Але можна точно сказати, що з такою агресивною в атаці командою Динамо в цьому сезоні ще не грало. Стиль Вільярреалу – закрити суперника в його штрафному майданчику і тиснути по всім лініям, всім фронтам. І на флангах, і в центральній зоні вистачає яскравих, індивідуально сильних гравців. А пара форвардів, як правило це Морено і Алькасер, це не типові стовпи. Це люди, які люблять вриватись на швидкостях, легко обіграють один в один, вигризуть другий поверх, зіграють на відскоках, на випередження. Весь арсенал задіяний.

Емері не фанат великої ротації складу. В ЛЄ є лише одна типова заміна – воротаря. В чемпіонаті грає Асенхо, в кубках Руллі. Ротація може бути тільки з відверто слабкими суперниками. З Маккабі чи Карабахом. Безумовно є завжди невелика ротація. Все ж Альбіолю вже 35 і витримувати 3 матчі на тиждень йому важче, ніж раніше. В опорній зоні є ротаційні гравці – Капуе і Коклен. Але Парехо грає майже без замін. Він є рушійною силою сьогоднішнього Вільярреалу. Всі гравці в команді мають класний технічний потенціал. Хоча я б виділив Парехо і Морено. Та й це не дивно. Потужно виглядає і нігерієць Чуквезе, який хоча і не має високого зросту, але дуже міцний, вміє продавлювати оборону суперника.

Чому ж у Вільярреалу виникли проблеми в чемпіонаті? Команда грає надзвичайно агресивно, активно. Можна взяти для прикладу матч із Валенсією, де Вільярреал мав повну перевагу. 55 на 45 статистика володіння м’ячом, 7 проти 2 удари у ствір воріт. Валенсія всю гру терпіла. Правда зустрічала суперника вже в центральному колі. Тому і не вийшло так, щоб повністю затиснути їх у команди Емері. Лише епізодично. За моментами Вільярреал награв на 5-6 голів, а забив лише 1 і той з пенальті. Валенсія намагалась пройти по флангам. Чим ближче до фінального свистку, тим легшими виходили ці проходи. А там зачепитись у штрафному майданчику. Так був зароблений глупий пенальті в кінці матчу. Коли вже йшли останні хвилини матчу, можна сказати секунди, Вільярреал обрізався на половині Валенсії, гравці якої втекли в атаку 6 на 4. І тут Гедеш виконав все майстерно. В Іспанії не здивувати команди технічними гравцями. Тут всі технічні. Все вирішують епізоди. У гравців Вільярреалу є проблеми з реалізацією моментів. Тому Динамо буде вкрай важко. По суті ми будемо затиснуті в останній третині. Це якщо буде грати основа. Бущан повинен видати свій кращий матч в сезоні. А атака терпіти, чекати, боротись і витиснути максимум з того мінімуму, який буде.

Хоча, Динамо може здивувати. Може. Та на папері наші шанси вкрай маленькі. Тим цікавіше буде пройти такого суперника. Валенсію ми свого часу теж на героїзмі пройшли. Стратегія Луческу на матчі проти таких команд добре відома – гра другим номером. Заважати супернику будувати його гру. І чекати. Правда Динамо останніми матчами показує, що оберти набираються. Зараз з’явились і кращий командний рух, і активні переміщення між зонами, і швидкості, і агресія. Поступово Динамо таки набирає оберти. Плюс, про це також не варто забувати, що матч проти Зорі куди більш важливий, ніж матч проти іспанців. Багато хто думає, що тренерський штаб буде це враховувати. Однак, форма Динамо говорить про те, що фізика закладена дуже хороша. Для мене показовим став забіг Шапаренка у другому таймі, ривок метрів на 50, коли він біг до своїх воріт за гравцем Мінаю. Наздогнав, притримав розвиток атаки і так само швидко побіг в атаку. Очі у мене аж відкрились, бо показали обличчя Миколи зблизька. Жодної задишки, супер готовність і витривалість. Матчі з Вільярреалом потрібні для прогресу. Бо ж через рік ця команда може коштувати не 115, а 250 млн. І тоді на полі будуть грати вже рівні суперники за вагою. Цілком можливо, що Динамо зіграє з позиції сили. Тоді здивує всіх.

Дякую за увагу!

Сексизм у чистому вигляді)).

   В жодному разі не хочу акцентувати увагу на тому, що дехто з гравців Міная вже заробив на червону. Чи про всі ці тонкощі із призначеннями офсайдів, коли їх там не було. Але тут якби не виставлена рука, то м'яч летить до Кендзьори, а він відпасовує на Буяльского і дуже небезпечний момент. Та судді відпрацбьовують. Тепер виставлена рука, яка збільшує площу - не пенальті. Якби ж такий момент був вчора у матчі Олімпік шахта з боку гравця Олімпіку)).

Тихі омути Андрія Шевченка.

   Кожен автор повинен про це написати. Ми живемо в публічному просторі. І прройти мимо такого безтактного вчинку, який зробив Андрій Шевченко, це неприпустимо. Дивлюс на список гравців, яких викликали на збори, і моє волосся шевелиться)). Хоча, всі ж ми знаємо, що цеочікувано. Публічно нам розповідають, що Буяльський входить в список кандидатів у Збірну. І от гравець провів прекрасний місяць. Забив Віталій дуже багато вирішальних голів. На думку фахівців і вболівальників визнаний гравцем місяця. Якщо брати значення цих голів, то цілком заслужено. Але у Збірній Україні на кращого гравця минулого місяця не розраховують.

  Ми всі знаємо, що розповідають про невідповідність Буї стандартам гри Андрія Шевченка. Але є і інша версія, про проблеми в стосунках. Що у тренерського штабу є особиста образа на гравця. Ми можемо лише констатувати факт, що у Збірну викликали всіх. Буяльского - ні.

  А хто ж запрошений? Андрій Пятов, який майже не грає. Андрій Лунін, який взагалі не грає. Віктор Корнієнко, в цьому році без практики. Олександр Тимчик, який тільки відновився від травми і зіграв 5 хвилин. Богдан Михайліченко, який випав достатньо давно зі стартового складу своєї команди. Тарас Степаненко, який травмував коліно і не зіграє найближчі тижнні. Коноплянка- глибокий лавочник у шахті. Володимир Шепелєв, також далеко не основний гравець Динамо. Віктор Циганков, питання здоров'я якого наразі під великим питанням. Віктор Коваленко, який у 21-му не грав. Андрій Ярмоленко, який досі травмований і вже довгий час без практики. Жуніор Мораєс, який переживає найважчий етап кар'єри, бо взагалі не забиває в цьому сезоні. Ми маємо 12 гравців, які абсолютно не зрозуміло за якими показниками викликані в Збірну.

  Ситуація з мікрокліматом буде зруйнована. Чому? Бо всі все розуміють. Відсутність Буяльського руйнує тонку лінію довіри і поваги між гравцями і тренерським штабом. Публічно про це ніхто не скаже. Але кожен буде думати. І все будуть за спинами обговорювати.

  Дякую за Вашу увагу!

Як ви оцінюєте роботу медичної служби Динамо?

 

У футболі немає бути дрібниць. Кожна деталь важлива. Якщо ж казати про спортивну медицину, то це є взагалі надзвичайно важливим фактором. Багато років в Динамо головним лікарем був Леонід Миронов. Почав він працювати в Динамо у 2011 році, в 2017 став головним лікарем, а в грудні 2020 закінчив із спортивною медициною на рівні футбольних клубів. Одіозна фігура у світі спортивної медицина. Можна сміливо казати, що це сильний фахівець, як для України. За його спиною робота в плаванні, гандболі, баскетболі. Працював він у медичних службах багатьох ФК нашого чемпіонату, від Вінниці до Одеси, навіть у Владикавказі встигнув попрацювати. Але у нього були проколи. І тут навіть мова не про встановлення правильного діагнозу чи про надання першої допомоги. Леонід Андрійович прийняв безпосередню участь у дискваліфікації Артема Бєсєдіна на рік. Лікар такої кваліфікації припустився жахливої помилки.

Не було ніяких таємниць у тому, що Динамо буде шукати нового фахівця на цю посаду. Робота медичних служб Команди давно викликає багато запитань. Бо завжди дуже багато травмованих гравців. Мірча Луческу, коли очолив Динамо, то озвучив цю проблему публічно. Треба якісніше готувати гравців до тренувань. Тому не було дивним, що пошуки тривали. Як відомо, що в кінці вересня в Київ приїхав фахівець з Австрії, з рекомендаціями від самої Баварії. Приїхав, побачив все, висунув свої умови, які клуб чи то не потягнув, чи то не забажав мати справу з його програмою і вимогами. Цю таємницю знає обмежене коло людей. Ми маємо лише факти. Він не очолив медичну службу Динамо.

В січні місяці засвітився на медогляді новий лікар. Анатолій Жучка. Людина абсолютно невідома широкому колу у світі футболу. Можливо, що серед читачів є люди, які знають краще цього лікаря. Гугл про нього нічого не знає. Офіційна сторінка Динамо каже лише про вік. Непомітні зміни таки відбулись. Головним лікарем у 2020 році призначили Андрія Шморгуна, який вже багато років працював старшим лікарем. В штабі медичному з’явився і його старший брат Ігор Шморгун, який до цього працював в молодіжній команді. Штат обновився. Залишився лише Володимир Малюта. Він в Динамо з 1975 року. Легендарна постать. 79-ть років. Людина надзвичайно добра, розумна, досвідчена. Носій Динамівських традицій. Та наразі він виступає більше як координатор і консультант. А керує всім родина Шморгунів.

Наша родина не така далека від медицини. Та й дід багато років працював хірургом в інституті Шалімова. Але робити висновки, ставити діагнози – робота фахівців. Особисто я хочу відзначити декілька деталей. На сьогодні в першій команді Динамо 6 травмованих гравців. Ситуація по Миколенка наразі невідома. У жовтні-листопаді ми побачили як ковід-19 по суті рубанув по команді. Розповідають, що в клубі дотримуються протоколів безпеки. Та чомусь ковідом перехворіла майже вся основна обойма. І сталось це в період найвідповідальніших матчів.

Що мене дивує завжди по травмам Динамо? Наприклад Беньямін Вербіч. Він отримав свою травму на перших зборах в ОАЕ. Медична служба сказала, що словенець має невелике ушкодження. І вже в кінці зборів в Туреччині він зможе повернутись в основну групу. Збори в Туреччині закінчились 8 лютого. Сьогодні 2 березня. Питання повернення Вербіча в основну обойму і далі залишається невідомим. Це слова головного лікаря першої команди. Він не може точно передбачити дату повернення гравця до тренувань без обмежень. Таке дійсно може бути. Як одиничний випадок.

Тудор Балута. Румун, якого підписало Динамо в річну оренду. Він був презентований як гравець кращий за Просінечки. Звісно за потенціалом. Але на перших зборах його організм не витримав навантажень. Почали розслаюватись кістки. Було вирішено накласти гіпс і дати місяць на реабілітацію. Місяць пройшов. Гіпс зняли. Результатів це не дало. Гравцю зробили операцію. За попередньою інформацією він повернеться в кінці квітня.

Микита Бурда. Важка травма в серпні, порвав ахілл. Гравець відновлювався в реабілітаційному центрі в Сербії. Повинен був повернутись 1 березня. Але вчора я дізнався, що в січні місяці Микиті зробили ще одну операцію, бо попередня була проведена невдало. Раніше липня місяця гравець не повернеться до тренувань з основною групою.

Про Костевіча взагалі важко щось казати. Його взяли вільним агентом. І він порвав хрести навіть не на тренуванні з основою. Десь в Польщі. Підписали гравця, який по суті до кінця року не зіграє. Можна побачити в інстаграмі, що він проходить реабілітацію в Польщі. Активно працює. Але підписали гравця, який одразу вилетів. Як і Балута.

Денис Гармаш – ще одна історія. Вже 1,5 місяці Денис відновлюється. Кажуть, що скоро почне тренуватись без обмежень.

Денис Попов. Знову ми маємо ситуацію, коли є попередні діагнози і строки. Ден зіграв в домашньому матчі проти Брюгге 2 тижня тому. Потім він не потрапив у заявку на матч із Десною. Офіційна версія – дали відпочити. Поїхав він і у складі делегації, яка відправилась в Брюгге. Оптимістично. Значить дійсно відпочивав, готувався? Але ні в матчі з Брюгге, ні в матчі з Львовом ми його в заявці так і не побачили. Головний лікар команди озвучив першого березня, що відновлення Попова – мінімум 3 тижня.

Тепер Віталій Миколенко. Він теж відпочивав зі Львовом. Не хочеться проводити аналогії. Дай Бог, щоб все було добре. Якщо ж ми подивимось на молодіжну команду, то зараз там є Антон Боль, який в 17 років вже порвав хрести, і Артем Шулянський, який порвав їх у 19. Не так давно відновились від таких травм Володимир Бражко і Максим Завгородній.

І як не згадати Олександра Тимчика. Місяць Олександр був гравцем старту Динамо. Зіграв прекрасні матчі за Збірну України. Визнаний кращим гравцем матчу проти Швейцарії. Повне навантаження без замін. І важка травма ахіллу. На словах медичної служби він вилетів на 3 тижня. 3 тижня пройшло і, як виявилось, діагноз поставили невірний, реабілітацію призначили невірну. Все набагато складніше. Гравцю зробили операцію. Як кажуть з джерел, що Олександр через таку реабілітацію міг закінчити з футболом. Взагалі не ходити. Операція пройшла. Гравець повинен був розпочати тренуватись без обмежень вже на перших зборах в січні. Та от працювати без обмежень він розпочав тільки останні декілька тижнів. Вже з’являється в заявці. Чекаю його на полі. Для мене він є гравцем старту Динамо і Збірної.

Що входить в обов’язки медичної служби команди? Правильна підготовка гравців до тренувань і матчів, я про розігрів, масаж. Вітаміни, які підкріплюють організм. Правильне харчування. Екстрена допомога під час тренувань і матчів. Відновлення після матчів, зняття навантажень, тонус організму. Знову всі ці вітамінні комплекси. Встановлення правильних діагнозів, методик лікування травм. Вибір лікарів і клінік, де робити операції згідно діагнозів. І якісна реабілітація. Ви бачите це в Динамо? Ви вважаєте медичну службу готовою і якісною для роботи на такому рівні? Вважаєте результати задовільними? Я не фахівець. Але для мене це все виглядає доволі суперечливо. Тому чекаю на оцінку медичного штабу Динамо від профільних фахівців.

Дякую за увагу!

Львів Динамо. А ви втомились від таких перемог?

Такі перемоги не викликають великих емоцій. Дивно? Для мене так. От якби вирвали ці 3 очки на останніх секундах, то тоді б було б більше емоцій. Але і тут не буде великого приводу порадіти. Чому? Дивуюсь. Спокійні і впевнені перемоги не викликають задоволення? Не той рівень адреналіну. От із Брюгге – інша річ. Вимучили перемогу тактичними рішеннями, стратегією на матч. Тут же вийшли і вже на 52 секунді по суті забезпечили результат. Не зупинились, продовжили тиснути. До перерви створили достатньо гольових можливостей. Реалізували пенальті. І зуміли погасити агресію Львова. Чи варто відзначати такі перемоги? Безумовно. Перемога не тільки на класі, а ще і на хороших швидкостях, прекрасній віддачі, емоційному підйому.

Багато хто розповідає, що гол Бєсєдіна – Циганкова став випадковим. Помилка воротаря. Але треба подивитись на цей гол під зовсім іншим кутом. Захист суперника дав можливість Циганкову легко прийняти м’яч перед штрафним майданчиком, легко розвернутись, увійти в нього і без пресингу нанести підготовлений удар з 15 метрів з робочої ноги у вільну зону. З іншого боку дуже активний центрбек Махмутовіч, партнер Родрігеша по збірній, в цьому епізоді абсолютно не контролює Бєсєдіна. Він не бачить, що Артем забігає у нього за спину. Вся увага Енеса зосереджена виключно на Циганкові. Це все рівень готовності включитись з перших секунд у гру, в боротьбу. Цілком можливо, що це також була установка тренерського штабу, одразу включити максимум, спробувати забити на перших хвилинах. Припускаю, що розслабленість Львова була помічена на розборі суперника. У підсумку одні розслаблялись, а інші скористались розслабленістю.

Динамо продовжило нагнітати. І цим приємно здивувало. Було відчутно, що другий гол назріває. Ряд хороших моментів у Буяльского і Сидорчука вилились в пенальті. Швидкий гол дійсно дав можливість більш активно рухатись в атаці. Ми побачили Команду, яка вміє атакувати. Інша тактика. Після перерви забили і третій гол після стандарту. Перед подачею кутового так і подумав, що Забарний в дублі забивав з кутових, а в першій команді ще ні. І тут виграна ним боротьба, хороший удар і добивання від Кендзьори. Все як по нотам.

А далі тренерський штаб показав, що таки глибина лавки хоча і по прізвищам велика, але от із структурою гри є проблеми. І не дивно. Альтернатива Сидорчуку відсутня повністю. Хоча і так відомо, що Сергій далеко не ідеальний опорник за багатьма моментами. Шепелєв ніякий не опорник. Тому матч, який протягом 60-ти хвилин можна було назвати сміливо одним з найкращих за змістом в сезоні, після 3-х замін на 62-й хвилині, різко змінив розвиток. Контроль над грою був втрачений. Суперник почав виходити в атаку без супротиву від верхнього і середнього блоків. І от ми бачимо, що хорватський півзахисник проходить весь центр і віддає розрізний пас на свого форварда, який абсолютно без супротиву забиває. Який акцент варто розставити. Так, дали пройти півзахиснику. Але він вже втикався у блок від Забарного. Весь захист чітко побудував лінію. Та 34 номер Динамо, я про Олександра Сироту, грубо позиційно помилився. Він створив 2-х метровий розрив лінії. Замість того, щоб витримати її. Був би банальний офсайд. Більше того, Сирота розвернутий обличчям до своїх воріт, а не зустрічає суперника. В цій позиції не поставити блоку, не відібрати м’яч у підкаті. Вже писав декілька разів коментарі, що Сирота на сьогодні – дуже сирий захисник, який робить в кожному матчі мінімум 1 велику позиційну помилку, яка призводить або до гольового моменту, або до голу. І те, що Денис Попов вилетів на наступні 3 тижні – робить наш захист надзвичайно уразливим. Немає ніякого запасу міцності. Шабанов пішов в оренду. Нового центрбека не придбали. Затикати прогалини знову доведеться за рахунок Миколенка і Кендзьори.

Що ще відбулось у цьому матчі? Динамо знову має відрив від найближчого переслідувача +4. Треба і далі нарощувати цей відрив. Якщо гравці будуть відчувати впевненість, мотивацію і грати з такою віддачою, то перемога в чемпіонаті прийде обов’язково. Зараз треба налаштовуватись на найближчий матч і брати максимум. Вільяреал – дуже висока планка. Куди вища ніж Брюгге за всіма показниками. Це гарна школа для кожного гравця. Це можливість тактично прогресувати, витискати з себе максимум. Такими можливостями треба користуватись. Не кожного дня граєш в 1/8 єврокубків.

Дякую за увагу!    

Брюгге Динамо. Пошуки гри продовжаться?

Зараз вже достатньо людей, які списали Динамо. Відсутність підсилення. Два матчі поспіль, які закінчились нічиєю. І які матчі? Зараз кожен матч на вагу золота. Перемоги на старті року – впевненість гравців у тому, що робота на зборах була зроблена вірно. Саме від цих результатів і залежить впевненість на весну. Поки я особисто бачу кадровий голод. На словах є багато гравців. Вони дійсно присутні у заявці. Але тренерський штаб робить ставку на 14 гравців. Ціла група добротних гравців взагалі не грає. Хоча на словах вони потрібні, на них розраховують. Та от Сідклей, Дуелунд, Лєднєв, Супряга, Ванат, Сирота хоча й присутні у заявці, однак ігрового часу майже не отримують чи не отримують зовсім. І це в тих умовах, що можна робити по 5 замін. Важкі поля, а свіжі гравці можуть повністю перевернути гру. Така вона специфіка тренерського штабу. Основна обойма отримує ігрову практику.

Попереду важлива гра. Важлива з точки зору психології. Прохід Брюгге стане надзвичайним мотивуючим стимулом для Команди. Але за рахунок чого Динамо збирається перемагати? Перший матч став по суті провальним. Дуже багато тактики. Ніяких ризиків. Команда була зажата. Це було і у матчі з Десною в першому таймі. В другому команда побігла, заграла агресивно. І пропустила. Надійність захисту – не про Динамо. У всіх матчах сезону був пропущений гол. І голи типові – помилки оборони. 2 голи з другого поверху. Центральним захисникам не вистачає зросту чи правильного вибору позиції? Можливо воротар не підказує. В атаці ж команда виглядає беззубо. Бєсєдін веде багато боротьби і майже всю програє. Чіпляється за м’яч він більше в центрі поля. Робота ж в атаці взагалі не відстежується. Немає вістря, яке б давало результат. Ті 2 голи в матчі з Олімпіком – ж не робота форварда. Стандарт і перший на відскоках – більше робота захисників. Якихось сольних проходів від форварда ми не бачимо.

Так, на сьогодні є фігура Буяльского, який провів три перші матчі на доволі високому рівні. Він знаходив м’яч в атаці. Отримав дуже багато гольових моментів. Не забив з простих ситуацій. Але зі складних забив двома красивими ударами. Виходить так, що з величезної кількості моментів атака не може нічого витиснути. З Брюгге були 2 хороших моменти у Буяльського. Але він двічі пробив мимо створу воріт. Атака мучиться на полі. Немає цікавих ходів, гарних відкриваннь і реалізація надзвичайно низька. Проти Десни XG 3,5. А забили лише гол з пенальті. Десна ж зі своїх 0,5 XG гол витиснула.

Цілком можливо, що в четвер атака Динамо зуміє витиснути максимум із своїх моментів. Як і очікувалось, що Брюгге за тиждень втрачає ще двох гравців на тестах. Я про Де Кетелара і Сімона Міньолє. Достатньо критичні втрати, якщо порахувати вже ті, які були тиждень тому. Та не варто розраховувати на слабкість суперника. Треба брати своїми плюсами. До того ж психологічно Брюгге, який боявся Динамо у першому матчі, відчув, що цілком можна грати. Атака Динамо не виглядає загрозливою. Циганков поки не вирішує. Можна обґрунтувати це якістю газонів. Перед очима так і стоїть ривок Віктора в матчі з Десною і м’яч, який падає в яму, підстрибує йому в коліно і залишається розводити руками, бо атака зірвана. В Бельгії поле буде якісним. Тому можна буде оцінити потенціал цього Динамо вже на якісному газоні.

Ситуація так і залишиться, що Брюгге зараз в накаті. І їх гравці, навіть запасні, мають кращий технічний рівень оснащеності ніж більшість гравців Динамо. Стандартні положення і далі несуть велику небезпеку, бо у суперника дуже багато гравців зростом за 190 см. І суперник вже знає, що має в цьому моменті суттєву перевагу. Шанс Динамо – здивувати складом. Зробити ставку на інших гравців. Можливо змінити схему на 3 центральні захисники. Випустити іншого воротаря, Дуелунда чи Лєднєва, Родрігеса, Сідклея чи Ваната. Ванат може стати дуже неочікуваним кроком. Може він буде поступатись Бєсєдіну у боротьбі. Але технічний рівень, гольове чуття, вміння використовувати напівмоменти, якісно працювати на партнерів у завершальній стадії – його надзвичайно сильні риси. І ще одним фактором може стати Едуард Соболь. Так вже склалось, що всі матчі проти команд з українцями у складі склався для Динамо позитивно. Тому якщо він зіграє – може бути позитивним сигналом. Особливо для Циганкова.

Дякую за увагу!

Десна Динамо. Без експериментів!

Кожен наступний матч є найважливішим. Висновки від нічиєї з Брюгге зроблені. Тепер попереду чернігівська Десна. І тут втрачати очки абсолютно не потрібно. В чемпіонаті потрібно перемагати всі матчі, абсолютно всі. Тому пропоную ознайомитись із майбутнім суперником. Тим більше, що Десна розпочала рік з поразки від головного конкурента. Сама гра проходила під снігопадом і на важкому полі. Команда Рябоконя не показала видовищного футболу. Все вирішили помилки. На такому полі помилки – річ звична. Проти Динамо поле буде набагато кращим. Чернігівська команда буде грати від оборони і шукати шанси в швидкісних атаках. Динамо ж може зробити експерименти у складі. Бо треба готуватись до матчу в Бельгії, відновлювати сили. Та Луческу може і далі награвати стартовий склад. Цікаво буде подивитись на стратегій проти команди, з якою в першому колі втратили перемогу.

Стартовий склад Десни завжди є прогнозованим. Зміни мінімальні. Основний воротар – завжди Євген Паст. Четвірка у захисті – Конопля, Тамм(Гітченко), Імереков і Мостовий. Пару опорних як правило грали капітан команди Огіря і Домбровський. Та в останньому матчі відбувся дебют Білошевського. Богдан на ділі довів, що є вже готовим гравцем для Прем’єр Ліги. Враження залишив дуже приємні. Був найкращим на полі, на мою суб’єктивну думку. На крилах атаки грають Калітвінцев, який любить забивати саме Динамо, і Гуцуляк. Під форвардом грає Тотовіцький. А єдиним нападником як правило виступає Будківський. Склад доволі збитий, зіграний. Основні плюси – хороша фізика, вміння вести боротьбу на кожному клаптику поля. І, безумовно, швидкісна трійка атакуюча. Я про Калітвінцева, Гуцуляка і Тотовицького.

Однак головною проблемою перед матчем з Динамо і став матч із Зорею. Богдан Білошевський не зможе зіграти через орендний договір. Капітан Владислав Огіря, стержневий гравець, і Юхим Конопля, який розганяє атаки правим флангом, перебрали жовтих карток. Це великі втрати для Десни, для структури гри.

Якщо розглядати матч із Зорею, то варто розставити акценти. Десна грала першим номером. Контроль м’яча, комбінації навколо штрафного майданчика. Зміна позицій від усього атакувального тріо. Особливо активно йде зміщення до лівого флангу, куди зміщується Тотовицький, Калітвінцев закриває. Тоді центральну зону, а Гуцуляк спарюється із Будківським. Цей варіант дуже цікавий тому, що звільняється правий фланг. Суперник, в нашому випадку Зоря, зміщується в захисті і звільняє фланг для Коноплі. В цьому матчі це дуже ефективно працювало, так і був забитий єдиний гол. Важливим елементом є гра через стовпа. Я про Будківського. Його задача зачепитись, відборотись і скинути під удар чи вривання  партнерам. Силовий варіант в атаці – типова Десна. Тому так небезпечні і стандарти.

Продавити Десну в позиційній атаці вкрай складно. Бо команда має міцний центр, вкарй насичений. Тому важливо дозовано робити високий пресинг. Обрізки для Десни, коли суперник вривається в швидкісні зони, найбільш уразливі. Тому й не дивно, що Зоря підловила Паста на помилці. Поганий газон і слабке виконання удару від воріт. Все через бажання контролювати м’яч, виходити з оборони коротким пасом.

Чи буде Динамо ставити експерименти із складом? Давати відпочити гравцям стартової обойми? Я думаю, що не буде. Це не той суперник, з яким можна виходити запасними гравцями. Мінімальна ротація можлива на позиції Караваєва – Кендзьори. Можливо вийде інший воротар. Нещерет чи Бойко. І Де Пену може у старті поміняти Родрігес. Я не здивуюсь появі Супряги в старті. Динамо буде грати перим номером. Однак чи це є доцільними? Побачимо чи будуть тактичні зміни від тренерського штабу. В першому матчі з Десною Динамо грало агресивно першим номером, створило декілька 100% моментів. Але в той день нічого не залітало. Тому саме в чемпіонаті точно не буде економії сил і великої ротації.

Дякую за увагу!

Динамо Брюгге. Хочеш розсмішити Бога? Розкажи Йому про свої плани.

Ось так коли готуєшся писати анонс до матчу, то абсолютно не очікуєш того, що матч може не відбутись. Все це дуже гостро виглядає у світлі сьогоднішнього слухання справи Швейцарія Україна в CAS. Це вчергове підтверджує прості істини, що хочеш насмішити Бога? Розкажи Йому про свої плани. Тому наразі сформувати чіткі прогнози по цьому протистоянню – важка задача. Наразі невідомий склад Брюгге, який зможе приїхати в Київ. Не відомо і те, чи змусить Динамо здавати повторний тест бельгійців в Києві. Така можливість є. І, як показує практика, при епідемії ковіду в командах, кожна секунда важлива. Бо тест може бути негативним, а вже через годину позитивним. Тому ті тести, які бельгійці здали вчора у себе, які вже відсікли від команди 4 гравців основної обойми і головного тренера, не є показовими. В Києві можуть відпасти ще 3-4 гравця. Такими козирями треба користуватись.

Насправді у Брюгге велика обойма гравців. Але на вирішальні матчі основна обойма зменшується до 14-15 гравців. І 3 гравці з цієї обойми вже мають позитивний тест, я про лівого захисника Денсвіла, про атакуючого півзахисника Де Кетелара, про Ванакена. Кажуть і про Ланга, але це далеко не факт. Стартовий склад на сьогодні можна сміливо назвати боєздатним – Міньоле, Мата, Коссуну, Мечеле, Рікка, Баланта, Рітс, Вормер, Ланг, Окереке, Дост. Тепер втрата будь-кого з цього списку стає критичним з точки зору структурної побудови гри. Бо тренер Брюгге довгий час шукав оптимальну обойму. Взимку команда втратила достатньо гравців хорошої якості. Я про захисника Сімона Делі, який забивав на 1,5 роки тому. Івуарієць в цьому сезоні дуже багато помилявся позиційно. Головним активом команди був Крепін Діатта. Його також продали, хоча і не за ті гроші, яких він коштує. Напевно у бельгійської команди важкі фінансові часи. Плюс відпустили Денніса, який так само, як і Яремчук, хотів піти в чемпіонат посильніше. От і пішов в Бундеслігу. Впевнений, що тренерський штаб зробив вкрай важливу психологічну роботу. Всі побачили, що якщо є хороша пропозиція, то гравця відпустять. Якщо гравець знизить до себе вимоги, то його відправлять в оренду. Чіткий мотиваційний посил.

Я думаю, що все треба розглядати в комплексі. Робота над мікрокліматом надзвичайно важлива. Як і те, що клуб взимку зумів закрити головну проблемну позицію. Я про місце центрального нападника. Досвідчений Бас Дост заграв одразу. Заграв так, ніби вже 5 років знаходиться в команді. Досвід і майстерність – дійсно велика справа. Тому зимове трансферне вікно звузило вибір тренерського штабу для маневрів Але основна обойма почала нарешті показувати гру і давати результат.

Модель гри команди дуже схожа з тією, в яку грає Динамо. Високий пресинг, накриття захисників при розіграші м’яча зі своєї половини поля. Головна задача – не дати вийти спокійно супернику з оборони в атаку. Достатньо затратна задача. Та у Брюгге є гравець, який нагадує за своїми характеристиками Артема Бєсєдіна. Бас Дост дуже добре працює у відборі, активно тисне на захист, воротаря. Артем молодше. Бас куди досвідченіший. У нього за плечима Бундесліга, де він показав себе сильним форвардом.

Хочеться розібрати один простий епізод з гри. Ланг віддає пас на Доста з глибини. Голландець відривається від захисту і в один дотик робить парашутик за спину оборони на Ванакена, обрізаючи всю оборону. Для бельгійців це типова модель в атаці. Такі різноманітні трійочки вони розігрують 3-4 рази за матч. Відчувається, що це награється на тренуваннях. І в основі покладено неочікуване підключення в атаку Мати, Ванакена, Рітса, Вормера, Окереке. В цьому моменті Ванакен не потрапив в дальній кут. Але момент на 100% гольовий.

Крайки на флангах атаки – інвекторні вінгери. Зміщуються органічно в центрі, звільнюючи фланги для захисників. Правша Ланг грає зліва, а лівша Окереке справа. Трійка дуже добре взаємодіє. Підлаштовується один під одного. Ноа Ланг заслуговує величезної уваги. Це гравець, який в цій команді робить різницю. Він загострює гру сольними проходами, розумними передачами. Безумовно в достатньо сильній команді зростає гравець топового рівня.

Трійка в півзахисті незмінна всі ці  роки. Втрата Ванакена стається не вперше. Але на такий відповідальний матч – дуже вагомо. Бо тріка така, що всі працюють на відбір. Кожен з гравців має сильний пас, удар, розуміння футбол, вміння грати під тиском. Універсали, які однаково сильно грають на оборону і на атаку. Я б не виділяв нікого з них. Сама головна цінність – зіграна трійка, де є розуміння маневрів, взаємозамінність. Ванакен часто опускається в зону центральних захисників. А потім з’являється на позиції центрфорварда. Те ж саме можна сказати і по Рітсу. Це організовані процеси. Ванакен часто зміщується на лівий фланг, Рітс на правий. А тріо атакуючих гравців опиняються в штрафному майданчику. Кожен маневр продуманий, награний, зважений. Цікаво як буде виглядати оновлена трійка без одного з лідерів в Києві.

Великим козирем Брюгге є стандартні положення. В старті завжди є 4-5 гравців із зростом за 190. Ванакен 194, Дост 196, Де Кетелар, Окереке і Коссуну мають 192 см. Надзвичайно потужна команда, яка активно використовує цей фактор на стандартах. Можна легко побачити, що в атаку на стандарти ходить по 9 чоловік. Ризиковано залишати лише 1 гравця в обороні. І це не останні секунди. Це рахунок 0:0 на початку матчу. Коли рахунок більш переконливий, то в обороні залишають 2-х гравців.

Слабкі сторони? Як по мені – лівий фланг. Рікка і Ланг є достатньо проблемними. Відбір – не їх козир. Саме тому сюди і купили Денсвіла, який куди краще виглядає у відборі. Та він відпав. Тому фланг Циганкова – дійсно та площина, через яку можна будувати плацдарм для успішного результату. Так само при високому пресингу легко побачити розриви між лініями. Цим треба користуватись. Це гарний плацдарм для швидкісних атак.

Ще тиждень тому шанси Динамо проти Брюгге виглядали достатньо песимістичними. Тепер же втрутився ковід-19. Це змістило ваги. Баланс у грі Брюгге буде порушений. Невідомо який склад буде зібраний через тиждень на матч відповідь. Невідомо і хто зможе зіграти в Києві. Початок ковідної епідемії у бельгійців – бонус. Однак не треба розслаблятись. Важливо зіграти у свій футбол. Максимальна концентрація, налаштування, використання своїх можливостей. Яким би ослабленим не був суперник, бо це потужна команда, яка зараз в накаті. Та й не треба забувати, що це може бути хитрість. І що у суперника всі здорові. В будь-якому випадку цей матч є черговим виміром якості роботи Луческу в Динамо.

Дякую за увагу!

Динамо Олімпік. Помилка рівня аматорів.

 

Експерименти від тренерського штабу – завжди дуже ризиково. Сьогодні ми побачили експериментальний захист. В жодному з товариських матчів на зборах така четвірка не награвалась. Кендзьора грав на початку сезону декілька матчів в центрі оборони. Але всі збори в центральній зоні грали лише Попов, Забарний, Шабанов і Сирота. Коли я побачив стартовий склад, то логічно подумав, що зіграє в центра награна пара Попов і Миколенко. Все ж вони з дитячих команд грали в парі. Та й на молодіжному рівні пограли. І восени також провели разом декілька ігор. Чому ж пішов такий експеримент? І чи варто таке робити в офіційних матчах?

Гол, який Динамо сьогодні пропустило. Він став результатом серії помилок. І це системні помилки у командній побудові. Місяць награвались принципи, як казали гравці, що до автоматизму. І що відбувається? Кендзьора з зони центрального захисника біжить за опонентом, залишає свою зону і викидається вперед на фланг, на метрів 30. За логікою цю зону повинен би зайняти опорний півзахисник. Але ні, він також біжить туди ж. Опускається Циганков в опорну зону. Караваєв замість того, щоб вибудувати лінію з Поповим і Миколенко, викидається в зону відповідальності Циганкова. При цьому за своєю спиною залишає на фланзі гравця суперника. У підсумку відбувається вихід 3 на 2, Циганков і Попов намагаються врятувати, але це не виходить. Це все системна помилка в побудовах від одразу 3-х гравців, які повністю провалили свої зони, не дотримались системних побудов. І цьому вчить не Луческу. Це перші класи дитячого футболу. Основа. В 13 років такі помилки – величезна проблема. У 26-27, як у Кендзьори і Караваєва – діагноз. Нажаль. Саме тому я і говорю, що потрібні інші гравці Динамо. Куди вищої кваліфікації.

А так виграли. Показали доволі хорошу гру в атаці. Особливо як для такого поля і погоди. Але такі шалені помилки – жахливо. Всіх з перемогою!

Дякую за увагу!