Слабкі аргументи Петракова

 

У нас більше немає такого креативного хава… Всі ж одразу згадали Петракову Маліновського. Тема відсутності якісної лавки запасних існує давно. Безумовно варто зазначити, що тренер робить власний вибір. Тренер завжди робить власний вибір. І відповідає за нього. Але коли йде мова про те, що немає альтернативи на ту чи іншу позицію – є досить суперечливою темою. Тим більше у розрізі Збірної. Травма Зінченка зіграла вкрай негативно на центр поля. Дійсно із наявних гравців можна було використовувати лише Сидорчука, Шапаренка і Степаненка. Та тема резерву повинна бути розкрита більш детально. У нас є гравці на цю позицію. І це досвідчені гравці, у яких достатньо матчів за Збірну, так і менш досвідчені, але із хорошим досвідом виступів на високому рівні.

Євген Макаренко

Фраєра

   Цікаво завжди спостерігати за талановитою молоддю. І от зараз, готуючи вечерю, вирішив поєднати приємне із корисним. Після нещодавнього виносу молодіжки Французами, коли нас там в одні ворота винесли. І де Руслан Нещерет таищв все, що можна і не можна. Але навіть його героїчна гра не врятувала від розгрому. І от сьогодні думаю, що проти Фарерських островів наші точно вийдуть реабілітуватись.

 

Антон Боль. Надійний і ефективний стовп оборони Динамо U19.

 

Посеред паузи на Збірні можна було б вчергове поговорити про ситуацію напередодні відповідальних матчів. Подумати про те, чому всі ненавидять Петракова... Хоча особисто я думаю, що треба розділяти ненависть і адекватну критику. Якщо критикують, то це не говорить про ненависть. Але добре відомо, що критику не всі можуть сприймати. Одразу виставляють шипи. Тільки оди і похвала сприймаються на ура. Хоча будь-яка розумна людина знає, що якщо тебе публічно хтось розхвалює, то скоріше за все ненавидить в глибині души. Тоді як найкращі друзі – ті, хто завжди говорять правду в обличчя. Це не ненависть. Це відсутність байдужості. Та сьогодні я хотів би поговорити про свою улюблену тему. Про талановиту молодь дубля Динамо.

Динамо Шахтар. Чи здивує Луческу?

 

Настрій у мене такий самий, як і у багатьох вболівальників Динамо. Він вкрай сумний. Знову з’явилось відчуття безпорадності. Так, тут лише 2 матчі проведені із негативним результатом. Але що об’єднує ці результати? 0:3 і 0:5. Без характерні поразки, коли Команда не знайшла в середині себе сил і спроможності хоча б спробувати переломити хід поєдинку. 2:3 і 2:5 виглядали б куди оптимістичніше за змістом. Бо був би показний характер, жага боротьби. Але такі вльоти по суті із одним і тим самим малюнком – вкрай сумно. Це говорить про організацію, про характер і бійцівські якості. Можна програти Баварії, але піти з поля із високо піднятою головою. Ось ці два матчі загнали в сумний стан зневіри у спроможність ламати матчі, які складаються невдало. І все це напередодні по суті головного матчу осені.

Динамо Баварія. Спіймати свій шанс!

 

Дуже цікаво із яким настроєм Динамо полетіло в Мюнхен. І з яким настроєм Команда вийде на поле. Це буде надмірна напруга і страх перед грізним суперником? Чи це буде релаксний стан, коли можна грати у футбол, намагатись показати себе красиво і яскраво, бо результат відомий заздалегідь? Чи це буде максимальне налаштування, жорсткий футбол і гра на результат? Є цілий ряд запитань. Та все ж я сподіваюсь, що все буде професійно і відповідально. Максимальна концентрація і готовність до бою. Зрозуміло, що кожен гравець прагне грати проти таких суперників, на такому рівні, щоб зарекомендувати себе. Це виклик ЛЧ. Це амбіції довести те, що робота йде у правильному напрямку.

Суперкубок. Фінали виграються!!!

Фінали не граються, вони виграються. Всі ж ми знаємо чия це цитата. Мірча Луческу – людина послідовна. Стосовно фіналу, то тут можна подумати де і коли він буде. Цілком можливо, що кожен матч як фінал. Але все ж фінали – фінали. Особливо для тих людей, які ведуть статистику своїх трофеїв. Я б сказав від себе, що фінал 2 жовтня буде важливішим за фінал 22 вересня. Та суть у тому, що фінал 2 жовтня краще виграти, але можна зіграти і в нічию. А от фінал 22 вересня – трофей. І саме тому цей матч треба не грати, а вигравати.

На ображених воду возять...

 

Що лежить в основі запущених конфліктів? Поза. Не підходь до мене, бо я образилась. Багато людей, навіть у зрілому віці, так і не навчились долати в собі цю специфічну рису характеру. Що таке Збірна, Команда і будь-який колектив людей? Це об’єднання людей, які зібрані для досягнення спільних цілей і задач. Нормальна практика, коли хтось незадоволений своєю роллю, заробітною платнею, не задоволений іншими учасниками колективу. Яка задача керівника? Ми ж всі знаємо, що керівник Збірної, Команди і будь-якого колективу людей, це менеджер, психолог, лідер. Так, тут є багато методик. Від створення штучних конфліктів і конкурентного середовища, до мотиваційної складової і єднання колективу спільними вечерями, походами в театр і поїздками на спільний відпочинок. Цьому присвячено тисячі книжок.

Динамо Бенфіка. Ми можемо їх переграти!?

 

Нарешті час ЛЧ настав. Динамо списали одразу після жеребкування. Та й зараз всі букмекерські компанії абсолютно не вірять у можливості зачепитись за результат у цій групі. Але це все думки журналістів, експертів, вболівальників. Це все може позначитись і на гравцях обох команд. Бенфіку розслабити, а Динамо мотивувати. Правда я от не думаю, що Луческу і Жорже Жезус дозволять собі таку легковажність із недооцінками і переоцінками. Досвідчені тренери, які багато чого бачили у футболі. Від тренерів це точно буде партія. Кожен гратиме на власних сильних гранях. І точно буде задача сильні грані суперника знешкодити, звести до мінімуму. ЛЧ – особливий емоційно турнір.

Динамо. Чи стали ми сильніше?

 

Вже прочитав декілька матеріалів на цю тему. Трансферне вікно закрито. Позаду вже подоланий великий проміжок у чемпіонаті. Попереду справжні випробовування важким графіком матчів, де неможна втрачати очки. Які здобутки у Динамо? З чим Команда входить в сезон? Чи є шанси на те, що всю подальшу дистанцію пройдемо рівно, без зривів? Тут важливо розуміти наскільки підготувались фізично і по складу.

Руйнуючи традиції, слави не наживеш!

   Послухав нещодавно Петракова. Який розповів, що киянин. Це чудово. Киянин, знає традиції. Знає, що у футболі дрібниць немає. І от що ми бачимо? Ще один киянин розпочав рік тому дивні експерименти. Коли під час домашніх матчів почав займати традиційно гостьову лавку. І одразу пішли негативні результати. Перший тайм ми грали на Бесарабські ворота, забивали. А у другому пропускали на ці ж Бесарабські і втрачали результат.