Як прекрасна та мить, коли можна нафантазувати собі будь-кого, навіть Клоппа.

Не думаю, що багато буде тих, хто розділяє мою думку. Я вже писав не так давно блог «Про що домовились Ігор Рахмельєвіч і Олексій Олександрович?». Уважно спостерігав за президентом Динамо і головним тренером. З самого початку був призначений надзвичайно скромний тренерський штаб. По суті лише 1 помічник. Жодного фахівця по аналітиці. Якщо взяти більшість тренерських штабів, то там завжди ще 4-5 помічників мінімум. Тому є впевненість у тому, що обидва «герої» знали, що треба дотягнути до літа. При цьому кваліфікуватись у ЛЧ і здобути трофей. Що, в принципі, і зроблено. Плюсом великим є те, що Попов, Цитаішвілі, Сирота і Русін отримали практику у першій команді. Повертаються Тимчик і Лєднєв. Дійсно є базис молодих гравців. Можна продавати ряд гравців, купувати під нового тренера.

 

Мені добре відомо, що є 2 варіанти – Ребров і Скрипник. Читаю інсайдерів, вони нічого не знають. Взагалі нічого. Але всі впевнені у тому, що це буде Скрипник. Може і так. Повернення Тимчика і Лєднєва тут лягає у глобальну філософію. Вже чув про те, що у Скрипника є друг німецький спортдір, який володіє російською. Така канва? А може і ні. Логіка дійсно є. Та Скрипник нічого і нікому не довів. По суті він боровся за бронзу не через видатну гру команди, а виключно через слабку гру Динамо. Якби Динамо грало на рівні, то була б боротьба за бронзу із Десною. І тут луганська команда, яка за бюджетом і рівнем гравців є третьою силою, нічого дивного не показала. Результат посередній. Луганчани зобов’язані у поточній ситуації брати бронзу. Малюнок гри? Атакуючий футбол і гра у ромб? Так, цікаво. Високий пресинг, за цим показником це головна команда чемпіонату. Робота із молоддю. Хоча нові імена Скрипник не відкрив. Він грав складом Вернідуба. Ім’я нове одне – Абу Хана. Інші трансфери не спрацювали. Великий плюс – гра проти шахти з позиції сили. Це величезний плюс. Каштру Скрипник переграв за всіма показниками. За грою, за результатами. Та чи достатньо цього?

Ребров – також варіант добре відомий. Можливий. Ребров – куди цікавіше. Хоча і добре відоме. Впевнений, що обидві сторони знають вимоги. А Станіславович хоче жити в Києві. Тут все налагоджене. Безумовно можна побачити його тренерський прогрес. По суті на сьогодні він кращий клубний тренер із українським паспортом. 4 чемпіонські титули. 1/8 ЛЧ. Вагомі показники. Та чи готовий ІМС до Реброва? Чи зможуть вони знайти порозуміння?

Коли кажуть про нові варіанти, то треба дивитись ширше. Я вже багато разів писав, що цікавих тренерів на вільних хлібах набагато більше, ніж цікавих футбольних проектів. Динамо – бренд. Які б не були результати, а це поки що бренд. Це прекрасна дитяча школа. Гарні 2 футбольні бази. 2 чудових стадіони. Сам Київ надзвичайно комфортний для життя. Хоча тренерське крісло Динамо – адська місцина. Під тобою завжди палає. Багато ідей про німців. Німецька школа, німецький менеджмент. Тренерська ліцензія з Німеччини надзвичайно цінна. Але і Іспанія для Динамо показала себе привабливо. Ще є балканська школа. Балканці завжди гарно проявляли себе в Динамо. І Вукоєвич – далеко не просто така людина для Динамо. У Хорватії Огнєн має футбольний авторитет. Тому прізвище Ненада Бієльця, яке ввечері проявилось, воно далеко не випадкове. Вільний тренер, який зробив у Загребі команду-цукерочку. Багато талановитої молоді, яка чудово проявила себе на високому рівні ЛЧ. Трансфер Ольмо в РБ Лейпциг був першим. Але далеко не останнім результатом цієї ЛЧ.

Інсайдери дійсно на сьогодні говорять штампом Скрипник. Це найлегший і найдоступніший варіант. Про що це говорить? Що не треба поспішати із висновками.

Дякую за увагу!