Футбол повертається. Чи варто радіти?

  Сьогодні був опублікований план відновлення чемпіонату. Звучить дійсно оптимістично. Хоча треба казати про глобальні процеси. І про фіктивність світового карантину. В Італії і Іспанії до моїх слів ставляться надзвичайно болюче. Спілкуюсь із мешканцями. У них в голові повна катастрофа. В Україні є багато різних думок. І не тільки у нас. Мова про декілька моделей карантину. Хоча Шведи у футбол також не грають зараз. Але у багатьох інших моментах карантин в цій країні надзвичайно м'який. Дитячі садочки і школи працюють. Транспорт також. ТЦ не закривались. Це далеко не те, що є у нас. Хоча і у нас, при тому, що транспорт закрили, але у деяких моментах не так строго, як в Іспанії і Італії. Доцільність жорсткого карантину викликає величезні сумніви. І саме Шведи тут доводять це цифрами. Їх показники абсолютно не гірші за показники країн на жросткому карантині. По Києву ж можна сказати те, що з 1200 захворівших наразі у лікарнях лежать 200 чоловік. Важких з них 39. А на апараті ШВЛ лише 1 людина.

Найближчі перспективи.

Всі хочуть побачити серйозні матеріали чи якусь аналітику. Але наразі достатньо складно писати про футбол по всім відомій причині. Футбол зупинився. Всі на карантині. Було б прикольно, якби от так можна було сидіти вдома на удальонці і щоб футбол продовжувався. Тоді це був би кайф. Та маємо те, що маємо. Тому буду писати те, що є в голові. Вона трохи сьогодні вільніша, ніж весь цей час. Особисто для мене важливим є те, що нас чекає попереду. Думаю, що більшість погодиться. Карантин не буде тривати вічно. І як кажуть футбольні чиновники, що краще грати без глядачів на стадіонах, ніж не грати взагалі.

У пошуках логіки.

Вважаю за необхідне написати цей текст. Суть не у пошуках теорії зговорів. Просто констатація факту. У 2020 році Динамо зіграло 5 офіційних матчів і 3 з них обслуговував Романов. Випадковість? У нас є лише 1 арбітр, який може судити Динамо? Все це виглядає надзвичайно дивно. Як і те, як продовжує трактуватись VAR. Вчора, для роз’яснення, головний рефері навіть не спробував бігти для того, щоб особисто передивитись епізоди. В той час як Монзуль бігає по кожному епізоду. Я розумію так, що повинен бути єдиний стандарт у діях. Поки ми бачимо, що одні і ті ж самі рішення різними арбітрами у системі VAR трактуються по різному.

Про перемоги завжди приємно писати!!!

  Напевно все ж важливо розставляти акценти. Гра була бойовою. Олександрія зіграла конкурентно. Побільше б таких матчів. Суддя зіграв паскудно, бо багато було свистків не по ділу. В обидва боки. Але Динамо забило якісний гол у першому таймі. Саме на характері, на боротьбі. На початку другого тайму видалення Довгого. За таке дають жовту зажди. Треба бути реалістом. Гра у вісок. Неприємно здивувало Динамо після вилучення, бо була втрачена ініціатива на певний строк. Так і хотілось сказати, що Динамо грає у більшості і не може контролювати гру. Жахливо.

В очікуванні невідомого. Такі вони реалії деградації.

Завтра Динамо чекає матч із тренерською командою. В нашому чемпіонаті зараз багато тренерських команд. Олександрія – команда Шарана, Десна – Рябоконя, а Колос – команда Костишина. Руслан тренує Колос вже 7 рік. По суті становлення команди відбулось саме при ньому. Наразі саме команда з Ковалівки має найбільші шанси на те, щоб стати 6-ю командою. Тобто потрапити в елітну групу на другу половину сезону. Тим самим гарантувавши собі місце в еліті на наступний сезон. Але до цього ще треба провести 2 тури проти Динамо і Шахтаря. Тоді як Дніпро і Маріуполь будуть вгризатись в свої шанси. Колос також буде. І якщо врахувати той факт, що Динамо поки провалює старт сезону, то шанси на позитивний результат у команди Костишина не такі і мізерні.

Такі фільми допомагають зрозуміти всю глибину прірви в Динамо Хацкевича особисто мені!

Вчора на каналі Динамо вийшла перша частина фільму «Невідоме Динамо». Цей фільм показує життя команди з самої середини. Зйомки установок перед матчем, корегування гри у перерві, робота тренерського штабу під час матчу. Така собі можливість подивитись на професійний футбол більш глибинно. І оцінити ситуацію всередині Динамо. Зрозуміло, що для порівняння треба було б подивитись роботу Клоппа чи Гвардіоли, Лобановського чи Фергюсона з такої ж диспозиції. Тоді було б легше. Але так сталось, що я бував у роздягальні Динамо часів Лобановського. Правда лише під час товариських матчів і у ранньому дитинстві. Плюс, як і кожен граючий, я бачив роботу дитячих тренерів. Також із схемками. Тому можу суб’єктивно оцінити рівень тренерської підготовки Хацкевича.

Розпочнеться підйом чи продовжиться падіння?

Залишилось декілька днів і ми зможемо оцінити всю роботу, яку зробили гравці і тренерський штаб за зимовий період. Я от вчора подивився інтерв’ю Олега Володимировича Блохіна. Де він розповідає про те, що банально йому не вистачило часу. Розповідає про трансферні переговори із Дрісом Мертенсом і Іваном Ракитичем. І про мікро інсульт. І про те, що він придбав якісних гравців, яких Динамо потім із наваром перепродало. Тут складно сперечатись. І що не вистачило підтримки. Сучасний світ абсолютно не такий, яким він був ще 15 років тому. Інформація розлітається із шаленою швидкістю. Розмір хейтеринга має колосальні об’єми. Далеко не кожна людина здатна витримувати такий шалений тиск, який здійснюють на тренера Динамо. Блохін не витримав. Ребров не витримав. Хацкевич теж поплив. А от Михайліченко тримається. І це при тому, що на нього критики падає суттєво більше, ніж на всіх 3 його попередників разом узятих.

Дрібниць у футболі немає.

Вчора ввечері переглядав матч між Динамо і Загребом. Зараз у кожного є можливість побачити матчі більшості команд Динамо. Навіть показують матчі 10-ти річних команд. Академічні групи показують частіше. А Ю-19 – взагалі регулярний щотижневий гість клубного телеканалу. Тому є повна картина. Перед матчем читав розбір суперника. Не вивчав Загреб глибоко. Так, перед матчем ознайомився із складом і головними лідерами команди. Прочитав декілька анонсів. Там же був розбір слабких сторін хорватської команди. І наголос на сильних. Тому спробую розпочати розбір з точки зору підготовки.

Коли перший блін їстівний і поживний...

Сьогодні у багатьох з’явилась можливість побачити в реальних умовах Беніто. Хлопцю вже 21 рік. Він вже далеко не юнак. І дійсно у нього за плечима декілька сезонів у дорослому футболі. У чемпіонатах Молдови, Узбекистану і Білорусі він пограв дуже короткий проміжок часу. Однак встиг себе зарекомендувати. У ФНЛ він грав достатньо. У 19 нігерієць показав себе достатньо зрілим гравцем. У вишці сусіда грав мало. Забивав лише Зеніту. Що показав сьогоднішній матч? В першу чергу габарити. За це люблять в Англії гравців з Нігерії. Потужні, витривалі, силові гравці. І Олабіран Муїва так само має прекрасні фізичні данні. Але найцікавіше, особисто для мене, це швидкість прийняття рішень. Це школа. Рішення приймаються ще до отримання м’яча. І виконавча майстерність на рівні. Цікавий гравець. Хоча, як кажуть, що він вже 2 місяці без регулярних тренувань і ігрової практики. Зіграв одразу з літака.

Чим далі, тим "веселіше"...

Цікава зараз ситуація в Динамо. І справа тут далеко не у мікрокліматі, який схоже давно провалений. Ні, на камеру хлопці бігають, сміються. Та от два останніх випадки – трансфер Родрігеса і перевід Кадара в дубль, говорять про дуже важку історію в середині команди. Легіонери мають іншу ментальність. Наші гравці звикли все носити в собі. Говорити тихо, щоб ніхто не бачив. Хоча, так кажуть, що саме молоді гравці Динамо в серпні поставили ультиматум Михайліченко. Далі ми бачили емоції Родрігеса, який відверто і брутально висловлювався на адресу тренерського штабу. І все б нічого. Та всі ці моменти побачили всі, бо був відеозапис. З того часу Родрігес і не грав. А в середині команди всі це бачать. Всі ці емоції. Тренерський  штаб провалив і чемпіонат, і єврокубки. Довіри, поваги немає. Є контракт у гравців. Це да. А мікроклімат відсутній. І те, що Кадар також послав тренерський штаб – скоріше за все не останній випадок.