Очищення? Почніть з себе!!!

  Весь день провів у дорозі. Тільки нещодавно потрапив до дому. Зрозуміло, що відео матчу не бачив. І, як розумію, зберіг багато нервів. Думав, що подивлюсь, але зараз точно знаю, що робити цього не буду. Більше за все мене цікавили післяматчеві коментарі однієї людини. Хоча, може і двох. Прокоментували обидва.

Чому?

  І знову матч Динамо буде обслуговувати та ж сама бригада суддів. І знову Монзуль в полі, а Романов у кімнаті VAR. І знову нас чекаю надзвичайно важливий матч. Але і в інших матчах так само буде багато важливих подій. Олександрія і Десна, Ворскла і Маріуполь. Всі матчі на цій стадії важливі. Але Динамо судять лише 2 арбітри. Про що це говорить? Напевно в Україні банально немає інших суддів?

Мерзенна перемога...

Хотілося б написати про цю перемогу щось позитивне. І дійсно, трофей взяли. ЛЄ на осінь гарантували. Радіти б. Бо для цього Динамо ЛЧ недосяжна, нажаль. Саме за рівнем гри. Хоча команди із куди більш скромним складом у ЛЧ здобували високі результати. Просто там була єдина команда з гравців і тренерського штабу. А у нас… Взагалі від матчу залишилось мерзенне відчуття. Від гри команди. Від тренерських рішень. І, безумовно, від суддівства.

Чи зможе Динамо стати МанСіті хоча б на один матч?

Чи намагався я провести аналогії? Ні. Дуже хотілось би. Це я про гру між Сіті і Лівером. Багато хто розкаже про те, що у одних не було мотивації, а інші дуже хотіли перемогти. Ліверпуль грав основою. Сіті ж із 2 юними гравцями у старті. Ситація в іншому. Пеп просто підготував команду до високого пресингу суперника. І знайшов за рахунок чого можна здобути перемогу. Та ще й яку. Впевнений, що Клопп давно так не пролітав. В глобальному плані цей матч став прологом наступного сезону. МанСіті чітко показали, що команда продовжує перебудову. І що вже наступного сезону легкої прогулянки у Лівера не буде. Правда наступний сезон в Англії буде дуже цікавим. Та аналогія для мене саме із протистоянням Динамо із шахтою. Чи зможе Динамо показати такий результат, зміст гри?

Ідея

Ця ідея крутиться у моїй голові вже достатньо давно. Хтось може сказати, що це дурниці. Знаю. Динамо зараз не в тому фінансовому стані. Зарплати гравців вже не ті, що раніше. Але є декілька прекрасних прикладів. Я про повернення Андрія Шевченко і Сергія Реброва назад в Динамо. Шевченко в цьому сенсі взагалі гравець, який майже оптимально вибудував свою кар’єру. Хтось розкаже, що перехід у Челсі – була помилка. Я так не вважаю. Просто розпочалась полоса травм. І тому на такому високому рівні стало важче себе показувати на найвищому рівні. Але 2 голи у ворота Швеції в Києві – кульмінація завершення кар’єри. Багатьом хотілось би на такому акорді все завершити. Матеріал цей я задумав написати ще до вчорашнього гола за Вест Хем Андрія Ярмоленко.

Все логічно.

Скажу всім правду. Відпочивав на свята. Ні, я безумовно дивився футбол. Але дозволив собі трохи відпочити. Та футбол приніс суцільний негатив. Правда все так добре розпочалось. Чудовий гол Циганкова. А потім Десна почала набирати оберти. Динамо ж таке враження, що вийшло невмотивованим. Важко знаходити причини. Але є такі здогадки, що команда була підготовлена до перших матчів, а зараз настав знову спад. Це не дивує. Фізична підготовка від Михайліченка – давно відома пісня. Команда просто програла у фізиці супернику. Хоча не скажеш, що не було часу на відновлення. Чи що прямо такий виснажливий календар. Та й 5 замін регулярно робились. Треба бути чесними. Тут або фізичні проблеми, або серйозні тактичні прорахунки.

Побільше б таких перемог! ч.2.

Емоцій забагато не буває. Сьогодні був цікавий матч, як для футболу в умовах карантину. Впевнений, що всі гравці, особливо Динамо, трохи спіймали кайф. Не скоро їм доведеться грати при такій аудиторії. Так, може і не сто тисяч, але біля тисячі людей точно було поряд із стадіоном. Народ пролазив і дивився з усіх щілин, вікон, дахів машин, дерев. Було відчуття футбольної атмосфери. Треба запам’ятати, бо ж дійсно до кінця цього сезону люди на стадіони допущенні не будуть. Це такий собі вступ, атмосферний.

Стратегічні побудови

Футболу стає все більше. Вслід за Бундеслігою вже стартувала Прімера. Та й Серія А вже на старті. Правда тут все розпочнеться з півфіналів кубку. Але яких півфіналів. І Прем’єр Ліга на закусочку. Карантинний літній період стає куди цікавішим. Однак своя сорочка все ж ближче до тіла. Все інше – блюда для гурманів. Та вже завтра о 17-00 нас чекає надзвичайно важлива гра з турнірної точки зору. Легко нагадати, що обидва попередні матчі Зорі Динамо програло саме за малюнком гри, за змістом. Що ж буде завтра?

Побільше б нам таких перемог!

Після таких перемог, як сьогодні, важко очікувати бурхливої реакції. Бо всі ми налаштовуємось на важку гру. І в середині сидить відчуття безперервної тривоги. Олександрія ж у минулому турі цілком по ділу обіграла Зорю. Динамо ж показало футбол лише у перші 35 хвилин матчу. Команда Шарана завжди славилась характером, бойовитістю. Динамо ж втратило Попова, замість нього вийшов стрьомний Момо. І тактика на матч знову була у 4 центральних півзахисники. Зовсім неатакувальна. Враження перше по складу таке, що Михайліченко приготувався до силової гри, а забивати у другому таймі. Бо ж на лавці вистачало сильних гравців в атаку. В тому числі і Вербіч.

Про що домовились Ігор Рахмельєвич і Олексій Олександрович?

Ми наразі бачимо чергову хвилю сватання. Це вже не перша хвиля. І роздуває цю хвилю всім добре відома група телеканалів. Але треба бути об’єктивними. Результати і гра Динамо при Михайліченко ще гірші ніж при Хацкевичі. Ситуація навколо команди закрита. Діючий головний тренер закрив команду для ЗМІ. Реального доступу до ситуації всередині колективу ми не маємо. Але чутки і далі говорять про те, що гравці не сприймають сьогоднішні методи керування командою. Така собі критична маса, яка зростає і доходить до вибуху. Вибух наближається. Програш від Олександрії дійсно може стати останньою краплею.