Трансферні пошуки. Бразильці. ч.2.

Зараз тема трансферів Динамо дійсно актуальна. Хоча поки новий тренер Динамо займається жорсткою роботою з тими гравцями, які є у нього. Тут не тільки режим життя на базі, але і важка фізично робота. Завжди думав, що готовність набирається у Луческу через ігровий ритм. Але все не так. Кажуть, що таких навантажень не було дуже давно. Навіть у Газзаєва. Плюс зібрані всі гравці. Абсолютно всіх, кого можна. Відкликали людей з відпустки. Вербіча чартером привезли з Мюнхена. Хоча у нього йде процес відновлення після операції. Проходять індивідуальні бесіди. Не тільки із кожним гравцем, а і з усіма тренерами всіх рівнів. Видно, що Мірча має чіткий план роботи. Зараз у кожного є шанс довести свої здібності. Велика обойма гравців. Зрозуміло, що Луческу любить мати велику обойму. 25 польових – нормально для нього. Але всі знають при цьому його старт. Ротація завжди мінімальна. В обоймі буде максимум 18 гравців. А інші будуть для тренувального процесу. І чекатимуть свій шанс. В цьому плані дуже сподобалась думка, що гравця не можна віддавати в оренду. Що там він втрачає відчуття своєї команди. Тренується і грає по іншим принципам, схемам. Для Мірчі ці деталі важливі. Мол після треба гравця перевчати. А навчання – головний процес. Дуже цікава філософія. Тому можна стверджувати, що всі ті кого відпустять в оренду, вони на 90% вже списані цим штабом. Стосовно трансферів, то дійсно акцентую увагу на бразильцях. Але після цього буду вже писати про європейський вектор селекції.

Луан

Трансферні пошуки. Бразильці. ч.1.

Ми активно рухаємось до першого трансферу. Цілком можливо, що це дійсно буде центрбек із Галатасараю. Хоча ті ж самі «авторитетні» інсайдери стверджують, що досконало знають шорт-лист Луческу. І що Динамо не може так дорого купувати. Хоча, я впевнений, що вони нічого не знають. Зараз так багато інсайдерів, які постять відосіки. Вивчаєш їх слова і розумієш, що попадають вони лише в одному випадку з десяти. Тобто таки щось знають. Свого часу у мене поштова скринька також була переповнена листами. З одного боку було дуже багато тих, хто хоче щось знати. А з іншого переписувався з декількома людьми, які наближені до клубу. І ще люди, які також мають знайомих, які наближені. Світ журналістики надзвичайно тісний. Та Динамо ще рік тому різануло зв’язки. Михайліченко – не Хацкевич. Штаб Хаца багато зливав інфи. При Михайліченко інформаційний простір інсайдерам перекрили. Тим більше зараз. Мірча – закрита людина. Єдині джерела – протилежна сторона. Сторона гравця, якого хочуть придбати. Звідси і йдуть витоки. По трансферам все не так легко передбачити. Луческу може підписувати далеко не тільки бразильців. А в поточній ситуації він точно не буде купувати 18-ти річних бразильців на виріст. Купуватись будуть одразу готові гравці 22-25 років. Це логічно. Тому я вирішив накалякати декілька цікавих на мою суб’єктивну думку варіантів.

Вендел

Спроби конструктивізма.

Вже пройшла доба з моменту призначення Мірчі Луческу. У багатьох людей емоції поступово стабілізуються. Починається в голові вибудовуватись конструктивізм. Нормальне явище для емоційних людей. А вболівальники – люди саме такі. Тим більше Динамо. Бо настраждались за останні роки достатньо. Період надії з’являється саме в такі часи. Коли знімають одного тренера і призначають іншого. В цей час кожен має можливість включити фантазію і вигадати собі щось цікавеньке. Зрозуміло, що у випадку із Динамо включаються дуже багато різних факторів. Наприклад, більшість втомилась від Динамівських сердець. Хоча для Реброва дійсно робиться виключення. Бо у нього є результати. Та всі ми розуміємо і інше, що тренера рівня Аллегрі запросити в Динамо на сьогодні дуже важко. Бюджет. Тому і варіанти обирались скромні. По запитам. Хоча тренер в умовному Віллем 2 отримує 15 тисяч євро на місяць. І для тренерського цеху це доволі непогані гроші. Зрозуміло, що навіть сьогоднішнє Динамо при ІМС спроможне платити 50 тисяч на місяць. Тому і обираєш тренера від цієї планки. Бо не думаю, що Ребров отримує більше у Ференцвароші.

Не думав, що доживу до цього дня...

  Що ж, це все таки правда. У мене не вистачає слів, щоб це коментувати. Жахливий день.

Як прекрасна та мить, коли можна нафантазувати собі будь-кого, навіть Клоппа.

Не думаю, що багато буде тих, хто розділяє мою думку. Я вже писав не так давно блог «Про що домовились Ігор Рахмельєвіч і Олексій Олександрович?». Уважно спостерігав за президентом Динамо і головним тренером. З самого початку був призначений надзвичайно скромний тренерський штаб. По суті лише 1 помічник. Жодного фахівця по аналітиці. Якщо взяти більшість тренерських штабів, то там завжди ще 4-5 помічників мінімум. Тому є впевненість у тому, що обидва «герої» знали, що треба дотягнути до літа. При цьому кваліфікуватись у ЛЧ і здобути трофей. Що, в принципі, і зроблено. Плюсом великим є те, що Попов, Цитаішвілі, Сирота і Русін отримали практику у першій команді. Повертаються Тимчик і Лєднєв. Дійсно є базис молодих гравців. Можна продавати ряд гравців, купувати під нового тренера.

Очищення? Почніть з себе!!!

  Весь день провів у дорозі. Тільки нещодавно потрапив до дому. Зрозуміло, що відео матчу не бачив. І, як розумію, зберіг багато нервів. Думав, що подивлюсь, але зараз точно знаю, що робити цього не буду. Більше за все мене цікавили післяматчеві коментарі однієї людини. Хоча, може і двох. Прокоментували обидва.

Чому?

  І знову матч Динамо буде обслуговувати та ж сама бригада суддів. І знову Монзуль в полі, а Романов у кімнаті VAR. І знову нас чекаю надзвичайно важливий матч. Але і в інших матчах так само буде багато важливих подій. Олександрія і Десна, Ворскла і Маріуполь. Всі матчі на цій стадії важливі. Але Динамо судять лише 2 арбітри. Про що це говорить? Напевно в Україні банально немає інших суддів?

Мерзенна перемога...

Хотілося б написати про цю перемогу щось позитивне. І дійсно, трофей взяли. ЛЄ на осінь гарантували. Радіти б. Бо для цього Динамо ЛЧ недосяжна, нажаль. Саме за рівнем гри. Хоча команди із куди більш скромним складом у ЛЧ здобували високі результати. Просто там була єдина команда з гравців і тренерського штабу. А у нас… Взагалі від матчу залишилось мерзенне відчуття. Від гри команди. Від тренерських рішень. І, безумовно, від суддівства.

Чи зможе Динамо стати МанСіті хоча б на один матч?

Чи намагався я провести аналогії? Ні. Дуже хотілось би. Це я про гру між Сіті і Лівером. Багато хто розкаже про те, що у одних не було мотивації, а інші дуже хотіли перемогти. Ліверпуль грав основою. Сіті ж із 2 юними гравцями у старті. Ситація в іншому. Пеп просто підготував команду до високого пресингу суперника. І знайшов за рахунок чого можна здобути перемогу. Та ще й яку. Впевнений, що Клопп давно так не пролітав. В глобальному плані цей матч став прологом наступного сезону. МанСіті чітко показали, що команда продовжує перебудову. І що вже наступного сезону легкої прогулянки у Лівера не буде. Правда наступний сезон в Англії буде дуже цікавим. Та аналогія для мене саме із протистоянням Динамо із шахтою. Чи зможе Динамо показати такий результат, зміст гри?

Ідея

Ця ідея крутиться у моїй голові вже достатньо давно. Хтось може сказати, що це дурниці. Знаю. Динамо зараз не в тому фінансовому стані. Зарплати гравців вже не ті, що раніше. Але є декілька прекрасних прикладів. Я про повернення Андрія Шевченко і Сергія Реброва назад в Динамо. Шевченко в цьому сенсі взагалі гравець, який майже оптимально вибудував свою кар’єру. Хтось розкаже, що перехід у Челсі – була помилка. Я так не вважаю. Просто розпочалась полоса травм. І тому на такому високому рівні стало важче себе показувати на найвищому рівні. Але 2 голи у ворота Швеції в Києві – кульмінація завершення кар’єри. Багатьом хотілось би на такому акорді все завершити. Матеріал цей я задумав написати ще до вчорашнього гола за Вест Хем Андрія Ярмоленко.